В Євросоюзі не відмовлялися остаточно від ідеї використати заморожені активи Росії для допомоги Україні, попри провал цих планів наприкінці минулого року через опір Бельгії. Але наразі Єврокомісія не опрацьовує нових варіантів їхнього використання, як закликали нещодавно Швеція, Нідерланди, Іспанія й Польща. Про це Радіо Свобода стало відомо від поінформованого посадовця ЄС, що спілкувався з журналістами на умовах анонімності.
Коментуючи нещодавнє звернення чотирьох держав, співрозмовник вказав, що зараз нічого не свідчить про зміну обставин, через які торік не вдалося досягти згоди про передачу заморожених активів Росії на потреби України. В уряді Бельгії, на території якої зберігається їх найбільша частина – близько 190 мільярдів євро, – продовжують виступати проти їх передачі.
«Це питання не підлягає обговоренню, двері зачинені... Наш прем’єр-міністр (Барт де Вевер – ред.) буде стояти на своєму», – заявив 29 серпня виданню Euroactiv міністр оборони Бельгії Тео Франкен, реагуючи на лист Швеції, Нідерландів, Іспанії й Польщі.
На відсутність ознак зміни позиції ключової в цьому питанні держави Бельгії вказує і більшість дипломатів ЄС. За їхніми словами, саме бельгійські дипломати першими передали ЗМІ лист чотирьох країн, намагаючись таким чином мобілізувати опозицію до цієї ідеї.
Нідерланди, Польща, Іспанія, Швеція закликали Єврокомісію знову розглянути можливість використання близько заморожених російських активів у ЄС, оскільки «немає жодних ознак того, що Росія готова припинити агресію», а також що «Україна потребує більшої фінансової підтримки як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі».
Посадовець ЄС, що спілкувався з Радіо Свобода, водночас заперечив, що ідею можна вважати «мертвою» і припустив активізацію нового обговорення державами-членами в жовтні цього року. Тоді розпочнеться дискусія довкола наступного багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки. У нього пропонують закласти до 100 мільярдів євро на нову програму співпраці з Україною. Йдеться знову про кошти європейських платників податків.
23 серпня президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит держбюджету України цього року в 27 мільярдів доларів і про можливості його покриття двома шляхами: використанням заморожених активів або прискоренням траншів із 90-мільярдного кредиту ЄС для України.
Посадовець ЄС скептичний щодо можливості авансових платежів, оскільки це поглибить дефіцит на наступний 2027 рік, на який заплановано 45 мільярдів євро для України. Таким чином, за його словами, з’явиться відкладена проблема. До того ж, наголосив він, транші здійснюють за умови виконання Україною реформ, і виникає питання щодо можливості реалізувати «авансом» і їх.
Втім, ще один посадовець ЄС, що спілкувався з Радіо Свобода, навпаки вважає, що це можливо. Аргумент – Євросоюз у разі потреби може змінювати правила, придумані ним самим. Але для цього традиційно необхідна домовленість між державами-членами.
Дискусії про подальше фінансування України, необхідне на утримання нею особового складу, соціальну підтримку і закупівлю озброєнь, відбудуться 2 вересня під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії, що нині головує в Раді Євросоюзу.
Форум