Дії правоохоронців під час акції протесту на підтримку засудженого активіста Сергія Стерненка, що відбувалася біля Офісу президента в Києві 23 лютого, були «брутальними». Про це сказала в коментарі Радіо Свобода правозахисниця, керівниця стратегічного напрямку захисту активістів та правозахисників Центру прав людини Zmina Людмила Янкіна, яка моніторила дотримання прав та свобод під час заходу.
«З того, що я бачила, – це було порушення права на мирні зібрання. Дії поліцейських щодо учасників акції були максимально брутальними. Відсутня логіка в тому, чому вони почали перший штурм, чому другий. Тому що, на мій погляд (я була одна з тих, хто стояли в першій лінії, а потім трошки далі), ніхто не намагався атакувати поліцію, прорватися через браму і п'ять кордонів поліції до дворика Офісу президента», – сказала Янкіна Радіо Свобода.
Поліція доправила до одного з автозаків 17 затриманих протестувальників. Активістам не казали, куди їх везуть, що є порушенням, каже Янкіна. Правозахисниця дізналася, що автозак приїхав до Печерського райвідділку, з повідомлення одного з затриманих. Вона разом із адвокатом прибула на місце, аби моніторити порушення прав та надавати юридичну підтримку. За словами Людмили Янкіної, до затриманих не допускали адвокатів. Усіх доправлених до райвідділку зрештою відпустили, декому видали повістки ніби для виклику в майбутньому як свідка до суду.
Другий автозак, куди зібрали восьмеро людей, серед них двох неповнолітніх, стояв на Лютеранській вулиці й нікуди не поїхав: активістів протримали близько 45 хвилин і відпустили. Людмила Янкіна розповідає, що поліція «випадково висмикувала з натовпу» протестувальників і вела в автозак. Серед затриманих був стажер видання Kyiv Post Олександр Бабенко, який на камеру розповідав Янкіній, що бачив іншого затриманого в автомобілі – той чоловік мав розбиту губу.
«Я намагалася вийти на відкритий діалог із представниками поліції, які були в шоломах (одні затримували, а інші не допускали нас із адвокатом до цього автобуса, до потерпілих, відштовхували. Вони закривали максимально розпізнавальні знаки, жетони, номерні знаки на шоломах, не представлялися, що теж є порушенням, адже вони як представники правоохоронних органів мають представлятися», – каже Людмила Янкіна.
Національна поліція України, інформуючи про підсумки подій на вулиці Банковій 23 лютого, заявила загалом про 24 затриманих, яких відпустили, і про 27 правоохоронців, які постраждали під час забезпечення правопорядку. Їм надали медичну допомогу. Під час акції учасники використовували газові балончики та фальшфеєри, йдеться в повідомленні поліції. На заклики поліцейських не вчиняти правопорушень активісти не реагували, тож словесні суперечки переростали в сутички, кажуть у Нацполіції.
Радіо Свобода готує запит до Національної поліції із проханням прокоментувати, підтвердити чи спростувати факти порушення правоохоронцями прав та свобод протестувальників під час акції, викладені правозахисницею Центру прав людини Zmina.
Центр прав людини Zmina, який представляє Людмила Янкіна, наразі готує офіційну заяву щодо вироку Приморського суду Одеси, який засудив Сергія Стерненка загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
