У першому турі президентських виборів у Чорногорії жоден з-поміж семи кандидатів не набрав більше половини голосів. До другого туру увійшли чинний президент Міло Джуканович й кандидат від руху «Європа зараз» Яков Мілатович, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Кандидат просербсько-проросійського блоку Андрія Мандич набрав лише 20 відсотків голосів. На виборчі дільниці вийшли 62 відсотки з-поміж 540 тисяч виборців. Другий тур має відбутися 2 квітня.
Джуканович упродовж минулих 30-ти років постійно обіймав посаду глави держави або голови уряду. Він під час кампанії запевняв виборців, що в його новому мандаті країна стане членом Євросоюзу.
Просербсько-проросійські кандидати, на думку оглядачів, зазнали невдачі тому, що їхня коаліція вже третій рік має більшість у парламенті, а він майже постійно був заблокований через сварки коаліційних партнерів.
Це перші національні вибори в маленькій балканській країні після незначної поразки партії президента Міло Джукановича від здебільшого просербської коаліції у 2020 році, яка не змогла створити дієву більшість для просування країни вперед.
Джуканович ворогував з двома наступними урядами та опирався призначенню третього, намагаючись відновити перевагу своєї популістської Демократичної партії соціалістів. Кульмінацією став раптовий розпуск парламенту 16 березня.
61-річний політик фактично очолював Чорногорію як президент або прем’єр-міністр з 1991 року, коли ДПС виникла як наступниця місцевої Ліги комуністів.
Після того, як Чорногорія вийшла з політичного союзу з Сербією, а потім приєдналася до НАТО в 2017 році, країна зупинилася в тих реформах, які колись зробили її фаворитом наступної хвилі розширення ЄС.
Їй важко було відкинути етнонаціональні розбіжності, в тому числі через частину населення, яка ідентифікувала себе сербами, а не чорногорцями, а також напругу у відносинах із впливовою Сербською православною церквою, політиками в Белграді та проросійськими настроями в регіоні та за його межами.
Опитування в Чорногорії часто є ненадійними, хоча деякі опитування показують, що широка опозиція до Джукановича значно переважає підтримку.
Одним із найвідоміших суперників є Андрія Мандіч, політик-ветеран. Він очолює праву партію «Нова сербська демократія» і підтримується просербським Демократичним фронтом, який допоміг скинути ДПС Джукановича два з половиною роки тому.
Мандіча разом із росіянами та сербами звинуватили в організації невдалої спроби державного перевороту в 2016 році, хоча апеляційний суд зрештою скасував усі 13 звинувачень.
Чорногорія довгий час була одним із найпомітніших майданчиків проросійської дезінформації на Балканах.
Ще одна кандидатка, пронатівська і проєвропейська соціал-демократича депутатка Драгінья Вуксанович-Станковіч, набрала 8 відсотків голосів як кандидатка в президенти 2018 року. Вона єдина жінка в перегонах.
Проєвропейський рух «Європа зараз» висуває кандидата Якова Мілатовича, колишнього міністра економіки, який виступає за підвищення добробуту в країні, зростання якої в середньому становило майже 3 відсотки протягом двох десятиліть до величезної нестабільності за останні три роки.
Алекса Бечіч, 35-річний колишній спікер парламенту від центристської партії «Демократична Чорногорія», є ще одним проєвропейським кандидатом.
Горан Данилович очолює консервативну партію «Об’єднана Чорногорія», яка має одне місце в парламенті.
Інтернет-інфлюенсер Йован Радулович є політичним аутсайдером серед кандидатів і здебільшого уникає традиційної політичної діяльності.
Джуканович призначив дострокові парламентські вибори на 11 червня після розпуску 81-місцевої Скупщини.
