Посла України в Білорусі Ігоря Кизима викликали 14 жовтня в Міністерство закордонних справ у Мінську через указ президента Володимира Зеленського про залучення до України білоруських IT-фахівців.
Як заявили в міністерстві, українському дипломатові вручили ноту, в якій білоруська сторона висловила стурбованість тим указом. На думку офіційного Мінська, цей указ «на порушення загальноприйнятих правових норм поширює свою дію винятково на громадян сусідньої держави».
«Згаданий правовий акт не можна трактувати по-іншому, як явно недружній і дискримінаційний крок української сторони, що межує з втручанням у внутрішні справи Республіки Білорусь. Ухвалення зазначеного указу підриває довіру в двосторонніх відносинах і суперечить положенням Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною та Республікою Білорусь, а також міжурядових угод про торговельно-економічне співробітництво, про безвізові поїздки громадян і про трудову діяльність і соціальний захист громадян Республіки Білорусь і України, які працюють за межами своїх держав. У зв’язку з цим українській стороні наполегливо рекомендовано вжити заходів щодо дотримання взятих на себе договірних зобов’язань у відносинах з Білоруссю», – заявили в Мінську.
При цьому, мовиться в повідомленні, білоруська сторона «не має наміру переходити «червоні риси» в стосунках з Україною, але залишає за собою право на застосування, в разі виправданої необхідності, відповідних заходів щодо захисту національних інтересів відповідно до міжнародних норм».
Сам посол Ігор Кизим теж прокоментував цей виклик у фейсбуці, зазначивши, що перелічені в ноті посилання про нібито порушення Україною окремих базових двосторонніх міждержавних і міжурядових угод важко піддаються логіці.
«Адже указ був ухвалений у зв’язку зі зверненнями тих самих білоруських фахівців, які висловили бажання працювати в Україні, і їхніми проханнями створити для цього більш прийнятні умови їхнього перебування. При цьому очевидно, що якщо таке прохання було висловлене, значить, їх щось не влаштовує у себе вдома, в Білорусі. Вони захотіли поїхати в іншу країну, і очевидно, що, в силу багатьох обставин, Україна для них дуже привабливий вибір… І Україна готова таких людей прийняти. Так у чому ж тут «не дружність»? Як мені здається, це радше акт допомоги тим людям, яким зараз нелегко в Білорусі (хоча б тимчасово)», – наголосив посол.
При цьому Кизим нагадав про указ президента Білорусі 2014 року, який, за збігом обставин, мав той самий номер 420, що й згаданий нині указ Зеленського – той указ «стосувався надання допомоги українцям, які були змушені через розв’язану Росією війну на українському Донбасі втікати, в тому числі, і в Білорусь».
«І мова зараз не про чисельність українців, яких прийняв братній білоруський народ (дякую йому за кожного українця), а про готовність у важкий період надати допомогу тим, хто її потребує. А бізнес, якої б сфери він не стосувався, буде залишатися і працювати там, де створені умови для його розвитку, чесної конкуренції і отримання прибутку. І винятків, як мені здається, тут немає», – написав посол України в Мінську.
Про згаданий указ Володимира Зеленського стало відомо ще 4 жовтня. В ньому йдеться про низку заходів для залучення ІТ-фахівців із Білорусі. Для них і членів їхніх родин, зокрема, має бути продовжений термін тимчасового перебування в Україні до 180 днів на рік, їм мають спростити отримання посвідки на проживання і дозволу на працевлаштування в Україні, також український уряд має забезпечити роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну, і має бути вдосконалена процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців.
Перед тим, на початку вересня, Міністерство цифрової трансформації України створило спеціальний портал, який має допомогти працівникам білоруських ІТ-компаній переїжджати на роботу в Україну.
А про те, що уряд України пропонує переїзд і працевлаштування білоруським IT-фахівцям, які відчули проблеми в роботі через дії влади Білорусі під час масових протестів у цій країні, віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв іще в середині серпня.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, ушосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів щодня. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.
Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.
