У Білорусі політв’язень Степан Латипов встромив собі ручку в горло у залі суду. Перед цим він заявив, що правоохоронні органи обіцяють завести справи проти його родичів, якщо він не зізнається у скоєнні злочинів. Про це повідомляє правозахисний центр «Весна».
Латипова звинувачують у шахрайстві в особливо великому розмірі, грубому порушенні громадського порядку та опорі міліції. Він був активістом так званої «Площі змін» – двору на півночі Мінська, який став точкою збору протестуючих проти результатів президентських виборів в країні влітку 2020 року.
Латипова затримали у вересні 2020 року, коли він разом з сусідами спробував зупинити зафарбовування муралу. Після його затримання на білоруському телебаченні вийшли в ефір сюжети, у яких стверджувалося, що активіст організував поставку в країну хімікатів, за допомогою яких намагався отруїти співробітників міліції (до кримінальної справи цей епізод не включили).
На засіданні суду у вівторок, 1 червня, Латипов заявив, що 51 день знаходився у «прес-хаті» – камері, де ув’язненим за вказівкою адміністрації сусіди по камері створюють нестерпні умови утримання.
Після цього він став на лавку в клітці, у якій перебував на засіданні, щоб до нього не могли дотягнутися конвоїри, і встромив ручку в горло. Відкрити клітку відразу не вдалося, оскільки у приставів не було з собою ключів, повідомила білоруська служба Радіо Свобода.
Латипов втратив свідомість, його госпіталізували.
Білорусь охопила політична криза з серпня минулого року, коли Лукашенко оголосив про перемогу на президентських виборах. Білоруси вийшли на вуличні протести, під час яких силовики затримали тисячі людей, в тому числі десятки журналістів, які висвітлювали мітинги. Більшість представників опозиції були змушені залишити країну.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
