Президент США Джо Байден заявив у своїй промові «Про стан справ у країні», що він готовий співпрацювати з суперником США Китаєм, але пообіцяв «захищати країну», ймовірно, маючи на увазі інцидент із китайською шпигунською кулею, яка літала над Сполученими Штатами минулого тижня.
«Я чітко дав зрозуміти президенту Сі, що ми прагнемо конкуренції, а не конфлікту. Я не буду вибачатися за те, що ми інвестуємо в те, щоб зробити Америку сильною. Це інвестиції в американські інновації, в галузі, які визначать майбутнє, і в яких уряд Китаю має намір домінувати», – сказав Байден.
«Сьогодні ми маємо найсильнішу позицію за останні десятиліття, щоб конкурувати з Китаєм чи будь-ким іншим у світі. Я відданий співпраці з Китаєм там, де він може просувати американські інтереси і приносити користь світу. Але не сприймайте хибно: як ми ясно дали зрозуміти минулого тижня, якщо Китай загрожує нашому суверенітету, ми діятимемо, щоб захистити нашу країну. І ми це зробили», – наголосив він.
За словами президента США, за останні два роки «демократії стали сильнішими, а не слабшими, автократії слабшають, а не зміцнюються».
США 4 лютого збили китайську повітряну кулю, яку вважали шпигуном.
Американська сторона заявила, що уламки збитої в Атлантиці китайської повітряної кулі збирають для аналізу експертами з розвідки і не мають планів повертати ці уламки Пекіну.
Китай стверджує, що повітряна куля була призначена для спостереження за погодою і не мала розвідувальної мети, натомість Сполучені Штати вважають, що це був складний висотний шпигунський апарат.
Сама повітряна куля мала висоту близько 60 метрів і переміщувала корисний вантаж вагою кількасот кілограмів. Після повільного проходження поблизу Сполучених Штатів над кількома, як повідомляється, надсекретними військовими об’єктами повітряна куля попрямувала над східним узбережжям, де президент Джо Байден наказав її збити.
Раніше в Держдепартаменті США також заявляли, що стурбовані зв’язками Китаю з Росією на тлі продовження війни Кремля проти України.
Хоча країни Заходу запровадили безпрецедентні санкції проти Росії, Китай утримався від засудження Москви. Водночас Пекін поки що утримувався від надання прямої матеріальної підтримки Москві, яка могла б спровокувати санкції Заходу проти Китаю.
Китайський лідер Сі Цзіньпін у листопаді підтвердив позицію Пекіна про необхідність припинення війни в Україні та мирні переговори. При цьому він не засудив військове вторгнення Росії.
