8 вересня у Львові вшанували 75-і роковини початку депортації українців з Польщі у радянську Україну. Десятки людей, які були примусово виселені зі своїми батьками з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, зібрались на віче біля пам’ятника Тарасові Шевченку, де вшанували жертв цієї трагедії.
Молоді люди тримали у руках листки з назвами українських сіл, звідки були депортовані українці: Сагринь, Павлокома, Безкоровичі, Гораєць, Березка, Берест, Ліски.
Громадський діяч Володимир Середа, який у березні 1946 року з рідними був виселений із Надсяння в Україну, називає принципово важливим, щоб виселення автохтонних українців з Польщі отримало політичну і правову оцінку як депортація за етнічною ознакою, а самі вони відтак були визнані депортованими.
«Сьогодні ми лише розпочинаємо вшановувати роковини депортації. Бо реально вона тривала до серпня – вересня 1946 року, тут на територію УРСР. Потім у 1947 році з тих етнічних українських теренів висели українців у межах Польщі, це була злочинна акція «Вісла» у межах Польщі. 1948–1951 роки певні ділянки УРСР були передані до Польщі і там тотально депортовані українці», – сказав Середа у коментарі Радіо Свобода.
9 вересня 1944 року у місті Любліні була підписана міждержавна угода між УРСР і Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР. Цей документ передбачав переселення на територію України всіх українців, які проживали у повітах Холмщини у Польщі, а також евакуацію у сусідню державу всіх поляків і євреїв, які мали польське громадянство до 17 вересня 1939 року, тобто жили в Україні.
Читайте також: 80-річчя Другої світової війни: чому до Варшави запросили Зеленського, але не запросили Путіна
З 1944 по 1946 роки на територію УРСР депортували близько півмільйона українців із їхніх етнічних земель, під час акції «Вісла» – 150 тисяч, у 1948–1951 роках ще понад 41 тисячу. Люди залишились без рідної домівки, землі, майна.
«Примусова депортація мала ознаки армійських операцій, яку організували швидко, у межах двох годин давали зібратись», – наголосив голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин.
Минулого року Верховна Рада України визначила другу неділю вересня як День пам’яті примусового виселення з Польщі автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.
Об’єднання «Закерзоння» звернулись до перших осіб держави і схарактеризувало примусове виселення українців як одну з найбільш трагічних сторінок новітньої історії української нації. Депортовані українці Львівщини наголосили, що не мають претензій до сучасної польської влади за дії польського комуністичного режиму, але не байдужі до питань збереження місць національної пам’яті українців у Польщі, українських поховань на теренах сусідньої держави.
З вересня у Львові заплановані численні заходи, присвячені 75-м роковинам депортації українців із Польщі.
Читайте ще: День пам’яті примусового виселення українців у 1944–1951 роках із Лемківщини, Надсяння, Холмщини
