Російські війська просунулись до Курахового, крім цього, армія РФ продовжує атаки в районі Старих Тернів на північному заході від міста. Звідси агресору залишається менш ніж два кілометри до перерізання траси Н-15 «Донецьк – Запоріжжя». Таким чином під загрозою опиняється оборона промислової зони поблизу Курахівської ТЕС, яка перебуває західніше міста.
Водночас українські військові знищили плацдарм російських військ на річці Оскіл.
- Чому українській армії не вдалося стримати противника біля Старих Тернів?
- Що зіграло ключову роль у зачистці Новомлинська?
- Чи можливі подібні успішні операції в районі Масютівки?
- Яка загроза існує для Куп’янського напрямку і Херсонщини?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із засновником і аналітиком платформи Deep State Романом Погорілим.
_________________________________
– Пане Погорілий, воєнний журналіст Богдан Мірошніков пише, що «Старі Терни були доволі міцним опорником, який ми втратили за добу. Ворог міг покласти за село бригаду, а поклав менше батальйону». Також він зазначив, що окупанти просунулися на південь від села вздовж дамби водосховища і до перерізання траси «Курахове – Запоріжжя» залишається менше двох кілометрів. Чому, на вашу думку, ЗСУ не вдалося на довший час затримати російську армію в районі Старих Тернів? Яку роль може зіграти оборона ЗСУ в районі промзони на схід від самого Курахового?
– Важко втримати, тому що у московитів (армії РФ – ред.) дуже багато ресурсів: перевищення кількості піхоти, у них є техніка, артилерія, авіація.
Північніше Курахового росіяни більше застосовують піхоту, якою тиснуть без упину. Агресор не враховує свої жертви і кількість втрат: замість однієї, другої групи завжди прийде третя і четверта.
Усе це виснажує, на це треба дуже багато ресурсів, яких у нас недостатньо, бо кількістю вони візьмуть в будь-якому випадку.
Як в цілому їм вдається це робити і як це вплине на оборону в промзоні – треба дивитися, як розвиватимуться події. Адже є загроза перекриття логістики в районі населеного пункту Дачне, коли вони візьмуть щонайменше під вогневий контроль усю логістику. Тоді ситуація буде критична, тому що дібратися туди і вибратися звідти, доставити якийсь вантаж буде дуже складно.
Зазвичай московити фізично не виходять, не перекривають все: вони просто беруть певну ділянку під вогневий контроль: починають здійснювати обстріл – і це приносить ще більше втрат, ніж просто взяти фізично.
Можливо, буде ухвалене рішення, щоб вивести звідти війська, і це буде найкраще, якщо це загрожуватиме людським життям.
– На північному напрямку від Курахового ми не бачимо бронетехніки, навпаки ж – вона часто зустрічається на південному фланзі. Чому така різна тактика? Вся суть – у рельєфі?
– Вся суть, в першу чергу, в географії. Там по місту технікою не дуже поїздиш. Також там ідуть дуже щільні міські бої, де просочується піхота, її важко постійно ловити, постійно здійснювати ураження. Техніку легше знищити. Плюс це залежить від ресурсу, який там стоїть, від тих сил, які здійснюють штормові дії – відповідно є така різниця. На більш південних ділянках оперативний простір дозволяє використовувати техніку, вона там необхідна, нею доставляють десант. А тут – вся логістика. Тобто з Максимільянівки до Курахового в населений пункт можна залізти піхотою, просочуватися, закріплюватися – для цього техніка не дуже потрібна.
– Давайте поговоримо про Куп’янський напрямок. Нещодавно ЗСУ звільнили Новомлинськ і знищили плацдарм російських військ на річці Оскіл. У чому був секрет цієї успішної операції? Завдяки чому українським військовим вдалося зачистити цю територію?
– Московити вирішили відкрити для себе новий плацдарм. Вони вирішили зайняти цю територію і певний час досить суттєво там закріпилися, насичилися піхотою, якої там було вдосталь. Але потім був підтягнутий резерв, вище командуванням взяло ситуацію під контроль, коли це вийшло у публічний простір. Південніше ще знаходиться плацдарм, де теж ведуться роботи, але в районі Новомлинська, як бачимо, успішно було це все зачистили, звільнили.
Сподіваюся, в командування будуть питання до тих підрозділів, які тримали там до цього оборону, тому що там все катастрофічно провалено. І також сподіваюся, що це все візьметься під контроль і подібного ми більше не побачимо.
– Чи можна очікувати на подібні успішні операції ЗСУ південніше від Новомлинська, в районі Масютівки, де росіянам трохи раніше вдалося форсувати Оскіл?
– Я думаю, так. Цим займаються, тому я впевнений, цей плацдарм теж буде зачищений і московити там не затримаються надовго.
– Проте зараз залишається загроза для Куп’янська?
Росіяни намагаються розширювати свій контроль вздовж річки Оскіл
– Вона завжди була, тому що там постійно відбуваються динамічні дії, зокрема в районі Колісниківки, Кругляківки, Сенькового. Росіяни намагаються розширювати свій контроль вздовж річки Оскіл, рухатися північніше в сторону Колісниківки, Куп'янськ-Вузлового. Пам’ятаємо той несподіваний прорив у сам Куп’янськ, але там вже все під контролем.
Зараз, якщо північніше від Куп’янська, продовжуються бої в районі Синьківки, тому загрозлива ситуація там постійно і там в будь-який момент може статися якась неочікувана дія від московитів.
– Російські війська форсували Оскіл в районі Дворічної. Для чого вони це робили саме на цій ділянці – це спроби зайти в тил по напрямку Куп’янська?
– Версій можна висувати дуже багато. Ми вже не побачимо кінцевої мети, тому що проходить зачистка, і для московитів ці спроби – неуспішні.
У нас немає такої кількості людей і засобів
З одного боку, це можливість відкрити новий напрямок в районі Куп’янська, де росіяни могли б насичитися певними ресурсами і продовжувати свої рухи. Це відволікання, змушування перекидати додаткові сили, які в нас обмежені, в цей район. У нас немає такої кількості людей і засобів для того, щоб їздити по всьому фронту і відкривати будь-які точки, як це роблять московити.
В певній мірі вони просто спробували, знайшли можливість, здійснили цей прорив, побачили, що це – слабке місце і, відповідно, продовжили насичувати піхотою всі ці райони.
– Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін в інтерв’ю Financial Times заявив, що Росія хоче здійснити новий наступ на Херсон і що загарбники вже підготували 300 човнів для переправи через Дніпро. Також представник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук заявив, що російські війська намагаються захопити острови на Дніпрі та просунутися ближче до західного берега Херсону. З чим ви пов’язуєте активність на цій ділянці фронту?
Активність російської армії в районі островів не несе жодної стратегічної і тактичної значимості
– У тому районі ніколи не було тихо і спокійно. Спроби московитів залазити на ті ж самі острови і здійснювати обстріли були завжди, про що сказав пан Братчук. Московити постійно проявляють якусь активність в районі островів, намагаються займати їх, відтісняти, залазити на правий берег. Це не несе жодної стратегічної і тактичної значимості. Вони просто це роблять щонайменше для дестабілізації ситуації: продовжують здійснювати обстріли самого населеного пункту FPV-дронами, артилерією, іншими засобами ураження, там відбувається контрбатарейна боротьба з усіх сторін.
А щодо заяви для західного медіа – ми знаємо, для чого вони робляться: щоб на це звернули увагу. Більш детально не можу її коментувати, бо не знаю, для чого вона зроблена.
– Російські окупаційні війська збільшили кількість своїх підрозділів оборони на захопленій Кінбурнській косі, повідомив представник Сил оборони півдня Владислав Волошин у коментарі проєкту «Новини Приазов’я». За його даними, російська армія також зосередила на косі артилерійські підрозділи та підрозділи ППО. За словами Волошина, цей район обороняють, щоб перешкодити захопленню Дніпровської затоки. Крім цього, 2,5 місяці тому туди перекинули із Севастополя дивізіон річкових катерів.
Наскільки це серйозна загроза? До чого варто готуватися в цьому районі?
– Абсолютно нічого нового. Вони (російські військові – ред.) завжди там були присутні, розташовували свої засоби РЕБу, ППО та інші ресурси, якими здійснювали певну військову діяльність. Супротивник може продовжувати вчиняти дестабілізуючі заходи, щоб відволікати, відтягувати ресурси, увагу.
Там часто працювали підрозділи Головного управління розвідки, часто здійснюється певні ураження, тому російська присутність там – не новина.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум