Штраф за свердловину: окупаційна влада Севастополя розпочала війну із «нелегалами»-водокористувачами

Окупаційна росіська влада Севастополя розпочала боротьбу із нелегальними водокористувачами. Саме вони, кажуть у Севприроднагляд уже встановив, що найбільша кількість «нелегалів» проживає на території садових товариств, зазначають у відомстві. Кожного, хто просвердлив скважину в обхід встановлених правил – штрафуватимуть. Розповідають Крим.Реалії.

Севастопольців, які користуються водними ресурсами в обхід встановлених процедур, притягатимуть до адміністративної відповідальності, заявляє окупаційна влада Севастополя. На кожного місцевого жителя, у володінні якого буде виявлена нелегальна свердловина, складуть протокол за статтею 7.3 КоАП Росії, додають у Севприроднагляді.

Ця стаття передбачає відповідальність за користування надрами без ліцензії. Фізичній особі за нею загрожує штраф у п'ять тисяч рублів.

Високі технології проти нелегального врізання

Про те, що нелегальні водокористувачі негативно впливають на водозабезпечення як Севастополя, так і всього Криму, першим заговорив віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін.

«Основна проблема втрат ‒ це крадіжки. Цим теж треба займатися, при необхідності треба залучати правоохоронні органи, потрібно взяти під контроль, звідки йде несанкціонований забір, де неправильні прилади обліку стоять, де сьогодні люди спеціально ламають або псують прилади обліку, поливають свої городи. У нас десь не вистачає води в будинках, а хтось без лічильника воду ллє, скільки хоче», ‒ говорив Хуснуллін.

Після цієї заяви севастопольські чиновники повідомили, що знайшли спосіб, як ідентифікувати нелегальні врізання у водогін. Для цього контрольні органи мають намір використовувати спеціальне обладнання ‒ шумові датчики.

Для цього місто планують розділити на сектори, кожен з яких піддати технічному моніторингу, повідомив голова департаменту міського господарства Євген Горлов.

«Уже сформована робоча група, яка буде точково виїжджати в ці сектори й визначати, звідки здійснюється споживання водопостачання, і, відповідно, застосовувати надалі адміністративний вплив у разі виявлення порушень», ‒ сказав Горлов.

Всюди ‒ «нелегали»

Сьогодні споживання води в обхід облікового обладнання для садових товариств (СНТ) Севастополя ‒ звична справа, вважають декілька опитаних кореспондентом Крим.Реалії членів кооперативів.

Якщо одне СНТ має свердловину і постачає водою декілька сусідніх товариств, як це часто відбувається на Фіоленті, то нелегальне врізання посеред труби ‒ те, з чим стикається будь-який кооператив, який стежить за витрачанням власних водних ресурсів, каже севастопольська громадська активістка Лариса Щукіна, яка тривалий час очолювала севастопольське СНТ «Бриз».

Система обліку споживання води в кооперативах до 2014 року була ефективнішою, говорить вона. Існував спеціальний журнал, куди заносилися відомості про час запуску та час припинення роботи свердловини. Також вказувався щодобовий дебет води, який був викачаний, та обсяг електроенергії, яка була витрачена під час роботи насоса.

За словами Щукіної, всі ці цифри допомагали в разі потреби «звести дебет з кредитом» і зрозуміти, чи є незаконне врізання або перебір в обсягах, які вказувалися в ліцензії на кожну конкретну свердловину.

За її словами, сьогодні практично ніякого контролю немає, тому всі незаконні свердловини або врізки у водогони відбуваються з мовчазної згоди контрольних органів.

«Тут потрібно розуміти, що звичайна людина навряд чи наважиться пробурити нелегальну свердловину або зробити «ліве» врізання, нікого при цьому не ставлячи до відома і потім від усіх це приховуючи. Тому в кожній такій свердловині чи врізці є, що називається, частка голови кооперативу. А вони потім вже вирішують усі питання з наглядовими органами. У цій системі рука руку миє», ‒ каже Щукіна.

У Севприроднагляді, у свою чергу, стверджують, що зловити людину, яка нелегально отримує воду, «за руку» вкрай непросто. У фахівців відомства немає повноважень заходити на територію присадибної ділянки, тому, навіть якщо є підозри, що в тому чи іншому місці йде незаконний забір води, наглядовим органам необхідно залучити до справи поліцію.

Нічим зайнятися?

Втім, далеко не всі поділяють точку зору російської влади міста про те, що нелегальні врізання або свердловини в Севастополі мають масовий характер. Голова місцевого відділення Спілки садівників Росії Андрій Липенко каже, якщо нелегальний видобуток води і має місце на території садових товариств, то «це точкова історія».

Ті обсяги води, які витрачаються в садових товариствах, принципово не впливають на загальну картину водопостачання міста, вважає Липенко. Тому говорити, що масові рейди садовими товариствами хоч якось змінять ситуацію, не можна, додає він.

На думку громадського працівника, завдання з економії води в СНТ Севастополя потрібно вирішувати, але іншими шляхами.

«Ми вже багато років порушуємо перед Севприроднаглядом питання про стічні води в СНТ. Багато разів на зустрічах проговорювалося, що в господарствах, де є житлові будинки, необхідно встановлювати системи локального очищення, щоб вода через раковину або ванну не йшла в землю, а очищалася, накопичувалася й подавалася для технічних потреб назад у кооператив. І займатися Севприроднагляду потрібно саме цим. Ці заходи в рази ефективніші, ніж пошук якихось уявних нелегальних свердловин», ‒ впевнений Липенко.

Кримчанин за все заплатить

Згідно з нормами російського законодавства, кажуть чиновники, людина не має право пробурити свердловину в будь-якій зручній їй точці, навіть на власній ділянці. Перед початком робіт йому необхідно провести дослідження водоносних горизонтів на зазначеній території. Важливо, щоб цей горизонт був нижче, ніж той, який використовується для потреб міста, пояснюють вони.

Втім, навіть незважаючи на подібні умови, будь-які порушення, які можуть мати місце в садових товариствах, «не стоять і поруч» з тими, які можна зафіксувати у промислових підприємств Криму та Севастополя, а також у великих девелоперів, вважає російський громадський активіст, засновник організації «Чистий берег ‒ Крим» Володимир Гарначук. Вибір СНТ як об'єкт для масових перевірок зумовлений тим, що садівники «не зможуть за себе постояти», говорить він.

«Якщо говорити про перевірки на предмет «лівого» врізання, то вони, безумовно, потрібні. Але чому починають з дачних кооперативів, а не, умовно, з підприємств, які виробляють бетон? Можна ж уявити різницю в обсягах води, які споживає кооператив і підприємство. Ця різниця величезна», ‒ сказав Гарначук у коментарі Крим.Реалії.

За словами активіста, промисловці, які мають «ліве» врізання в систему водогонів Криму та Севастополя, а також девелопери, які незаконно приєднують до водогону нові будинки, ‒ звичайне явище.

«Ви думаєте, чому в Криму за шість років масово не почали ремонтувати труби? Тому що їм вигідно, щоб відсоток водовтрати був високим. Так легше закрити очі на великих «нелегалів», ‒ додав громадський активіст.

За словами Гарначука, нелегальне водоспоживання в таких масштабах зазвичай «списується» відповідальними особами на втрати в комунальних мережах. А коефіцієнт водовтрати завжди використовується при формуванні тарифів на воду для населення, додає він. Таким чином, говорить Гарначук, за будь-яку фабрику чи новий багатоквартирний будинок, незаконно «врізаний» у систему, заплатить звичайний кримчанин.

Читайте ще:

Із Красноярського краю Росії у Крим: хто керує окупованим Севастополем?

Це черговий даремний прожект ‒ експерти про пропозицію спрямувати воду в Крим із Росії​