Російська влада оголосила про часткове відновлення руху Керченським мостом, який постраждав після вибуху і пожежі 8 жовтня. Російські чиновники переконують, що після вибуху на транспортному переході ситуація в окупованому Криму під контролем і всі проблеми вирішуються. Чи це так насправді, з'ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Повідомлення про вибух на мосту через Керченську протоку спровокувало на Кримському півострові ажіотаж. Кримчани почали активно скуповувати у магазинах продовольчі товари, які постачаються із сусідньої Росії.
У перші дні після інциденту на півострові фіксували обмеження у магазинах продажу бакалійних товарів та черги на АЗС.
Крим.Реалії з'ясували, що зараз відбувається у Криму та на Керченському мосту.
Вибух на Кримському мосту: охоплені вогнем цистерни та паніка у Криму (фотогалерея)
Влада обіцяє їжу всім
Кореспондент Крим.Реалії 12 жовтня побував у продуктових магазинах Ялти. Візуальних ознак ажіотажу чи дефіциту продуктів на полицях, за його словами, немає.
«Черг у продуктових магазинах немає. Продуктів достатньо, за винятком цукру, якого не було у великому ялтинському супермаркеті «Яблуко». Гречки там теж лишились останні три пакети. Паніка з бензином та продуктами у Криму розпочалася одразу після повідомлення про вибух на мосту вранці 8 жовтня. Вихідний день відіграв свою роль. Але невдовзі ажіотаж припинився», – повідомив він.
Кримські пабліки пишуть, що перебоїв із продуктами немає і в інших регіонах півострова.
Після вибуху на Керченському мосту 8 жовтня російська влада в Криму заявила про обмеження продажу товарів бакалійної групи. У Міністерстві промислової політики російського уряду Криму пояснили це необхідністю «уникнути штучного ажіотажу».
Одразу після вибуху на мосту в кримських магазинах продавали не більш ніж три кілограми цукру, солі та круп в одні руки, повідомляли Крим.Реалії жителі різних регіонів півострова.
Незабаром у російському Мінпромполітики окупованого Криму видалили своє повідомлення про обмеження продажу бакалійних товарів, пишуть російські ЗМІ.
Наразі на офіційних ресурсах цього відомства оголошень про обмеження продажу товарів немає. Заступник російського міністра промислової політики Криму Ірина Мезавцова заявила, що кримський продовольчий ринок «насичений у повному обсязі», всі торговельні мережі працюють у штатному режимі, а кримські магазини та ринки «мають достатній запас» продуктів харчування першої потреби.
Утім, кримчани продовжують скаржитися чиновникам на високі ціни та «спекулянтів».
«Де гарантія, що далі не підірвуть?»
На деяких кримчан вибух на Керченському мосту справив особливе враження та викликав бурхливу реакцію. Проросійський блогер з Ялти Вадим Екстрімов присвятив цій темі понад дві години свого ефіру, під час якого пив спиртне, бився головою об стіл і критикував російську владу та ФСБ через те, що сталося.
Там і системи ППО стоять, там і водолази бойові, там і якісь сканери, і все. Але мосту нема по фактуВадим Екстрімов
«Я не зовсім розумію, що можна говорити, а що – не можна. Те, що в мене в душі накипіло, мабуть, таки не можна. За це вб'ють росіяни. А те, що можна..., за це вб'ють українці. І ось така, бл**ь, ситуація. Я зараз маю говорити, щоб кримчани не хвилювалися. Але я не хочу на цю тему висловлюватися. Там (навколо Керченського мосту – ред.) і системи ППО стоять, там і водолази бойові, там і якісь сканери, і все. Але мосту нема по факту. Цього транспортного сполучення немає. Відновимо. Але де гарантія, що далі його не висадять? Ось що сумно. Недооцінка супротивника – шлях до поразки», – каже він.
Російський блогер «Капітан Крим», який живе в Севастополі, навпаки, вважає, що «все йде за планом» і «все відмінно». Але зізнається, що досі не вірить у те, що сталося.
«Я, чесно кажучи, був шокований. Для мене ці новини (про вибух та пожежу на Керченському мосту – ред.) були певним викликом, щоб зрозуміти, що відбувається. Бо найменше я вірю в те, що Україна реально може підірвати Кримський міст (українська влада не взяла на себе відповідальність за те, що сталося – ред.). Я в це й досі не вірю», – заявив він.
Розділилися настрої і серед російських туристів, яких звістка про вибух мосту застала на відпочинку у Криму. Одні зізнаються, що «настрій у них не дуже» і хочеться «мирного неба над головою», інші стверджують, що «все добре», і сподіваються на повернення додому на поромах.
Повернення поромів
Про відновлення поромного сполучення між Кримом і сусідньою Росією підконтрольна Москві кримська влада заявила відразу після вибуху на Керченському мосту. Роботу Керченської поромної переправи, нагадаємо, згорнули після запуску руху мостом через Керченську протоку.
В останні роки в Керченській протоці курсували кілька поромів, які перевозили вантажі, заборонені для транспортування мостом. У «Морській дирекції» (оператор переправи) встигли оголосити про реалізацію майна переправи. Наразі ж змушені оперативно відновлювати роботу.
Наразі у Керченській протоці, за інформацією Мінтрансу російського уряду Криму, перевезення здійснюють два пороми. Запуск ще двох обіцяють найближчим часом. Послуги поромів безкоштовні, стверджують урядовці.
Зараз Керченською поромною переправою заборонено перевозити металобрухт та великогабаритні вироби з металу, коріандр у мішках та томатну пасту в банках, заявили у Мінтрансі Криму. Їх рекомендують транспортувати до сусідньої Росії та з неї «сухопутним коридором» – через окуповані російськими військами Херсонську, Запорізьку та Донецьку області України, зокрема, через міста Мелітополь та Маріуполь до російського Таганрогу.
Повноцінній роботі поромної переправи заважають погодні умови. Шторм у Керченській протоці робить небезпечним регулярний рух поромів.
У Кримському главку МНС Росії оголошували штормові попередження з 8 до 11 жовтня. 12 жовтня рятувальники повідомили про зниження вітру та хорошу видимість у Керченській протоці.
Як проїхати на російський берег
У перші дні після вибуху на Керченському мосту біля його під’їздів на виїзд із Криму зібралися сотні автомобілів.
Наразі заторів на дорогах у цьому районі Керчі російський ресурс «Яндекс-пробки» не фіксує. Вантажний транспорт накопичився у спеціальних відстійниках у Керчі, де чекає завантаження на пороми. Російська адміністрація Керчі публічно повідомила, що на цих майданчиках перебувають понад 650 вантажівок, і звернулася до керчан із проханням допомогти водіям фур продуктами.
Рух на Керченським мостом система «Яндекс-пробки» позначає бордовим кольором. Як пишуть кримські пабліки, після інциденту 8 жовтня на Керченському мосту були посилені контрольні заходи та був ускладнений рух.
Після вибуху на Керченському мосту місцева влада оголосила в Керчі та Ленінському районі високий (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Він діятиме до 23 жовтня.
Хто і що спричинив вибух на Керченському мосту, достеменно невідомо. У російських ЗМІ озвучують версію про те, що до цього могли бути причетні російські спецслужби, які нібито конфліктують із російськими військовими через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Жодних підтверджень цієї версії немає.
Президент Росії Володимир Путін звинуватив у події українські спецслужби.
Влада України, яка раніше неодноразово називала Керченський міст легітимною військовою метою, публічно не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.
Через два дні після того, що сталося, 10 жовтня Росія здійснила масовану ракетну атаку по Україні. Від регулярного обстрілу упродовж дня постраждали багато об'єктів енергетичної інфраструктури, зв'язку, а також громадські простори та цивільні установи, житлові будинки. Українська влада повідомила про загибель та масові поранення мирних жителів.
12 жовтня у ФСБ Росії звинуватили в організації вибуху на Керченському мосту начальника Головного управління розвідки України Кирила Буданова. Сам він привселюдно на це не відреагував. Представник пресслужби ГУР Міноборони України Андрій Юсов заявив, що у відомстві «не коментуватимуть чергові заяви» російських спецслужб.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
