Економіка окупації: чи буде Росія далі «годувати» Крим?

Підконтрольна Кремлю Рада міністрів Криму схвалила проєкт бюджету на 2021 рік. Документ вже погоджений із міністерством фінансів Росії, і буде винесений на обговорення у російському парламенті Криму.

Видаткова частина нового бюджету зменшиться, у порівнянні з 2020-м роком, і складе 150 мільярдів рублів проти минулорічних 218 мільярдів.

При цьому планований дефіцит кримського бюджету на 2021 рік складе 1,4 мільярда рублів.

Попередньо на 2022 і 2023 роки дефіцит не передбачений, а обсяг прибутків та витрат встановлений у розмірі 166,4 мільярда рублів і 227,1 мільярда рублів відповідно.

Для вирівнювання кошторису російська влада Криму покладає надії на низку приватизацій раніше «націоналізованого» українського майна на півострові. Про що свідчать всі ці цифри, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов запевнив, що зменшення прибутків кримського бюджету зовсім не свідчить про негативні економічні тенденції:

«Це не пов'язане з пандемією, це закінчення частини заходів федеральної цільової програми ‒ на близько 40 мільярдів рублів у нас буде менше надходжень у 2021 році. А на 2023, 2024 і 2025 роки у нас загалом додано у ФЦП за дорученням президента 300 мільярдів рублів, 40 мільярдів рублів ‒ на водопостачання. Плюс на дороги ‒ через Бахчисарай на Ялту, Білогірськ-Привітне: вони поки в резерві, обговорюємо, рішення буде ухвалене остаточно до кінця грудня».

Кримський економічний оглядач Олександр Басов висловив Крим.Реалії думку, що зменшення дотацій висвітило давню проблему кримського бюджету.

‒ Дійсно, міністр фінансів Криму Ірина Ківіко стверджує, що ці показники пов'язані з завершенням будівництва федеральної траси «Таврида». Так що наступного року картина формування прибуткової частини бюджету буде гнітючішою, ніж зазвичай. На жаль, Крим не навчився жити відповідно до статків і самостійно заробляти. Головна причина в тому, що ні регіональна влада, ні російська держава не зацікавлені в розвитку підприємництва і не сприяють йому. Перш за все вони роблять ставку на державні активи, державні підприємства, які, як правило, малоефективні та збиткові. Тому кримський бюджет буде як і раніше приблизно на дві третини складатися з дотацій федерального бюджету, і менш ніж одну третину ‒ 22% ‒ складуть власні надходження, перш за все податкові.

За інформацією Олександра Басова, більшу частину ‒ близько 42% таких надходжень у Криму забезпечує податок на прибутки фізичних осіб.

‒ На другому місці ‒ акцизи на алкоголь, паливо та інші товари. І тільки на третьому місці, з 15% і показником у 7 мільярдів рублів, податок на прибуток організацій. Це надзвичайно мало ‒ менше ніж 100 мільйонів доларів. Виходить, що прибутки Криму формують громадяни, і в основному ті, хто працює у сфері державного та муніципального управління, в освіті, медицині тощо ‒ а не у виробничій сфері. Це говорить про те, наскільки неефективна наша економіка й наскільки мало прибутку отримують підприємства. При цьому значна частина витрат бюджету спрямовується на освіту, охорону здоров'я, соціальну сферу ‒ і я б не сказав, що це погано, хоч ситуація в усіх цих сферах, м'яко кажучи, не блискуча. Може бути, навіть мало коштів направляють на ці цілі ‒ особливо на медицину. Але взяти їх нема звідки, бо Крим дотаційний.

При цьому Олександр Басов нарікає на те, що російська влада Криму не врахувала в новому бюджеті проблему вододефіциту, яка вдарила півострів у 2020 році.

‒ Не зупинені численні будівництва, не зупинені хімічні виробництва, які вимагають величезної кількості води. Напевно, Сергій Аксьонов та Володимир Константинов розраховують, що через пару років, коли вода в Криму вичерпається, вже не вони розв'язуватимуть цю проблему. У бюджеті я не побачив жодного заходу, який був би на це спрямований. Одним бурінням свердловин вододефіцит не здолаєш.

Тим часом директор Центру досліджень економічної політики при економічному факультеті Московського державного університету Олег Буклемішев вважає, що російська федеральна влада від самого початку не очікувала, що анексований Крим стане самодостатнім регіоном.

‒ Крим за останні шість років не зміг досягти економічної самостійності, але, напевно, ніхто особливо цього й не чекав. У російському бюджетному устрої такий статус отримують тільки нафтоносні регіони і збирачі ренти в столичній агломерації. Усі інші регіони так чи інакше отримують дотації з федерального бюджету. Крим отримував непропорційно великі трансферти в останні роки, і ніхто не очікував, що він вийде, так би мовити, до вищої ліги. На його території не так вже й багато виробляють активів.

Водночас витрати Росії на Крим вирости вже не можуть, серед іншого й тому що у 2021 році на два процентних пункти скорочуються витрати федерального бюджету загалом. З моєї точки зору, це велика помилка, але, тим не менше, влада так вирішила. Трансферти в регіони теж скорочуються, причому досить значно.

Тим часом російська влада Криму має намір покривати дефіцит місцевого бюджету за кошти від розпродажу майна, яке перебувало у державній власності після «націоналізації» 2014 року та наступних років. Так, у середині жовтня парламент Криму схвалив приватизацію виноробного підприємства «Масандра» шляхом продажу на аукціоні 100% акцій підприємства, початкова ціна яких становить 5,3 мільярда рублів.

Зараз російська влада намагається продати також дитячий протитуберкульозний санаторій «Юність» за 147 мільйонів рублів і санаторій «Піонер» у Сімеїзі за 147 мільйонів рублів. Вже продана вілла «Мрія» у тому ж Сімеїзі ‒ її купила москвичка Ніна Ксенц за 90 мільйонів рублів.

На думку Олега Буклемішева, ці приватизації не здатні переломити негативні тенденції кримського бюджету, а подібні кроки спрямовані на інші цілі.

‒ У будь-якому випадку великих грошей зібрати не вдасться. Мені здається, приватизація в цьому випадку виступає способом підвищити ефективність управління державним майном, адже незрозуміло, як будуть розвиватися ці оздоровниці без коштів приватних інвесторів. Звичайно, тут треба дивитися, хто купує їх, за скільки та яка інвестиційна програма. Я б так одразу не заперечив користь приватизації ‒ не як фіскального джерела, а як джерела майбутніх прибутків. Ефективність державної власності в Росії залишає бажати кращого.

Кримська історик і політолог Євгенія Горюнова, яка живе та працює на материковій частині України, переконана, що розпродаж кримських активів нинішньою російською владою має політичну мету на довгу перспективу.

‒ Починаючи з 2015 року, дотаційність кримського бюджету залишається на рівні 70%. Попри обіцянки чиновників, що до 2020-2023 років Крим стане економічно незалежним, ні про яку самостійність йтися не може. З одного боку, чим більше грошей Росія буде віддавати на Крим, тим швидше у неї настане криза. Поки що вона може дати півострову додатково і 2, і 5, і 10 мільярдів рублів на покриття того ж дефіциту, але у випадку з розпродажем кримських підприємств на першому плані зовсім не економічна складова. Тут контекст політичний: потрібно, щоб Крим повністю позбувся майна часів України на користь приватних власників. Рано чи пізно постане питання про повернення півострова під контроль України ‒ а тут вже приватна власність, потрібні суди. Таке майно буде набагато складніше забрати.

До аукціону щодо підприємства «Масандра» станом на початок грудня були допущені дві компанії: ТОВ «Південний проєкт» і ТОВ «Естейт Груп».

Останнє зареєстроване в Москві зі статутним капіталом у 10 тисяч рублів, як основний вид діяльності зазначене «Консультування з питань комерційної діяльності та управління». Компанія «Південний проєкт» зареєстрована в Санкт-Петербурзі й на 99,9% належить АТ «Акціонерний банк «Росія». У грудні 2017 року вона ж купила завод шампанських вин «Новий Світ» за півтора мільярда рублів.

Читайте ще:

«Відділення зачинене, їй гірше не буде, йдіть додому». Чому у Криму померла дворічна Аміна Османова?

Штраф за скважину: окупаційна влада Севастополя розпочала війну із «нелегалами»-водокористувачами

Із Красноярського краю Росії у Крим: хто керує окупованим Севастополем?