Після масштабного російського вторгнення в Україні посилилася відповідальність за державну зраду та з'явилося покарання за колабораційну діяльність. За що можуть притягнути, та чи відповідає це законодавство реальній ситуації, яка склалась зараз?
В Україні наразі зареєстровано майже 3 тисячі злочинів, які мають ознаки державної зради, колабораційної діяльності та пособництва агресору. Чимало справ порушено проти представників органів влади, які присягали на вірність українському народу, але перейшли на біг ворога та очолили його адміністрації.
Одним з перших перейшов на бік окупантів голова Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Альберт Зінченко. 28 лютого він з’явився на відео разом із ватажком угрупування «ЛНР» Леонідом Пасічником, згодом в коментарях російським ЗМІ заявив, що радий переходу території під контроль угруповання «ЛНР». Крім цього, він першим в захопленому районі отримав так званий паспорт «ЛНР».
Також на співпрацю з окупантами пішов мер Рубіжного Сергій Хортів. З початку масштабної агресії він зник з міста. Через це там призначили керівника військової адміністрації. Але через певний час Сергій Хортів з’явився, тільки вже на відео російських пропагандистів разом із «кадирівцями».
Розповідав про «геноцид» з боку української влади, фашизм та нацизм. В антиукраїнській діяльності місцеві активісти його звинувачували ще з 2014 року. Але кримінальних проваджень проти нього порушено не було. І його навіть обрали міським головою.
Один з останніх гучних випадків – перехід міського голови Святогірська Володимира Бандури на бік угрупування «ДНР». Спочатку Бандура з’явився у відео російських каналів, де почав звинувачувати ЗСУ у вбивствах монахів та підпалі будівель Святогірської лаври. Українські правоохоронці відкрили провадження про державну зраду. Але у суспільстві були люди, які закликали не поспішати – можливо, Бандура потрапив у полон і йому погрожували? Він скоро розвіяв ці сумніви: зустрівся під камерами з ватажком угрупування «ДНР» Денисом Пушиліним. І той натякнув, що вже давно тримав зв’язок із Бандурою.
І схожих історій чимало. Так, далеко не всі представники влади відкрито перейшли на бік російських військових: дехто просто продовжує виконання своїх обов’язків в окупації. Але це вже відбувається під контролем окупаційних сил та підпадає під колабораційну діяльність.
Водночас, є багато прикладів того, як місцеві керівники не погодилися на співпрацю. Хтось відійшов від справ та залишився на окупованих територіях, а хтось виїхав у вільні регіони. Зокрема, не погодилися на співпрацю керівники Сватового, Новопскова, Старобільська, Ізюму, Мелітополя та багатьох інших окупованих міст на селищ.
Наприклад, ось так в Старобільську намагалися перешкоджати окупації міста :
Хто маж нести відповідальність, а хто – ні
Стовідсотково суворе покарання мають понести військовослужбовці, правоохоронці та представники влади, які перейшли на бік ворога та служать йому, говорить представник комітету Верховної Ради з питань безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Якщо ж людина не належить до цих категорій, то треба з’ясовувати, що саме вона робила та до яких наслідків це призвело. Це стосується рядових працівників різних підприємств, що працюють в захоплених містах і селах.
«Наприклад, якщо вчитель погодився співпрацювати з окупантами, і просто викладає якусь дисципліну, то навряд до нього буде багато питань та претензій. Але якщо ця людина проводила пропаганду, викладала російську історію, або викривляла українську історію, тоді за це має бути покарання», – говорить Роман Костенко.
Розслідуванням таких справ має займатися СБУ й вирішувати, хто та яке покарання може понести. Загалом, за словами Романа Костенка, в законах зараз все достатньо чітко прописано щодо відповідальності за державну зраду та колабораційну діяльність.
Що говорить законодавство?
Державна зрада – перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років в звичайний час, а в умовах воєнного стану – або 15 років, або довічне ув’язнення.
Покарання залежить від форми діяльності. Найсуворіше покарання за роботу в судових та правоохоронних окупаційних органах. Від 12 до 15 років. На строк від 5 до 10 років можна потрапити роботу на керівних посадах в незаконних органах влади. А от робота в цих же органах на рядових посадах може обернутися в заборону займати певні посади на строк від 5 до 10 років. Тюремне ув’язнення передбачене і за політичну активність на користь окупантів. Зокрема, за організацію та проведення політичних та інформаційних акцій на підтримку дій агресора карається 10-12 рокам позбавлення волі.
Більше про відповідальність за колабораційну діяльність можна подивитися в самому тексті Кримінального кодексу. Стаття 111.
Задача населення під окупацією – вижити
Кожен випадок треба розглядати окремо та ретельно. Збирати максимальну доказову базу та розглядати мотивацію кожної людини, вважає правозахисниця Олександра Дворецька. На її думку, чинне законодавство не повною мірою відповідає тим викликам, які стоять перед Україною. Треба розрізняти колабораційну діяльність на підконтрольних територіях України, та ситуацію на окупованих територіях, де головна мотивація людей – вижити. Тавро «колаборанта» не має стосуватися їх.
«Така категоричність не грає на руку Україні, бо майже будь-яку діяльність там можна трактувати як колабораційну. Наприклад, зараз там йде шалений тиск на вчителів. Також є багато різних підприємств та установ, що забезпечують життєдіяльність цих територій. Виходячи з нашого законодавства, людям з проукраїнською позицією залишається лише один вихід – виїжджати. Інакше ти отримуєш тавро колаборанта. Наразі виїхати з окупованих територій дуже складно, іноді навіть взагалі нереально. Крім того, якщо всі проукраїнські виїдуть, то їх замінить Росія своїми, лояльними», – говорить Олександра Дворецька.
Тому дуже важливо, на думку правозахисниці, не вдаватися до колективної відповідальності. Нести покарання мають ті, хто свідомо працює в силових органах під владою Росії, у фільтраційних таборах. Але при оцінці дій людини має відігравати роль її мотивація, додає правозахисниця.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
