Лінія фронту на Донбасі змінилась – армія РФ у кількох точках загострила її і встромила клини в оборону ЗСУ. Як свідчить мапа DeepState, на захід від Авдіївки таких виступів вже з десяток. І, з огляду на зведення українського Генерального штабу, оцінки аналітиків та військових, армія РФ намагається їх примножити. Що це за тактика, чому агресору вдається вклинюватися у захист Сил оборони та яку загрозу це несе – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Лінія фронту на Донбасі віднедавна почала скидатись на сліди від пазурів. Такий ефект створюють клини, вони ж виступи або кишки – точкові і видовжені за формою просування російських військ. За останні три тижні, судячи з мапи DeepState, агресор вклинився в оборону ЗСУ щонайменше поблизу:
- Очеретиного (захоплене);
- Георгіївки (є просування військ РФ);
- Новомихайлівки (захоплена);
- Красногорівки (місто біля Мар’їнки, є просування військ РФ);
- Нетайлового (майже повністю захоплене);
- Уманського (майже повністю захоплене);
- Новоолександрівки (є незначні просування військ РФ, ще частина в «сірій зоні».
Генштаб ЗСУ цей напрямок називає Покровським і у своїх зведеннях згадує щодня, часто зараховуючи його до одного з найгарячіших. Ще три з половиною місяці тому він був Авдіївським – поки в середині лютого агресор не захопив Авдіївку. Відтоді російські потроху сунули на захід міста, а свої зусилля агресор зосередив у напрямку Покровська.
Погіршилось становище ЗСУ тут після прориву оборони в Очеретиному в кінці квітня, що призвело до втрати селища і згодом утворення наразі найбільшого і найглибшого з клинів. Коли ж на початку травня Росія почала наступ на півночі Харківщини, силам вторгнення вдалось примножити вклинення.
Чому армії РФ вдається пробивати оборону ЗСУ?
«Коли десь якійсь групі (військових РФ – ред.) вдається підібратися до наших позицій, вибити наших хлопців звідти, захопити, одразу туди забігають копачі. Вони під артобстрілами копають, дуже швидко копають: буквально хвилин 20, і вони вже закопані до пояса… Копачі – це взагалі розхідний матеріал. І там постійно велика кількість трупів, їх постійно знищують», – так в ефірі Радіо Донбас Реалії описує те, як агресор створює такі клини, начальник служби зв’язків із громадськістю 110-ї механізованої бригади імені Марка Безручка Іван Сєкач.
«Тобто коли вони захоплюють якусь ділянку, вони туди кидають, кидають, кидають постійно людей. Можна їх вибити звідти, вони знову кидають туди людей, кидають, кидають», – наголошує військовий.
Новою тактикою армії РФ, кажуть експерти, це не назвеш – як і подальші спроби розширити виступи.
«Рівно те саме вони (війська РФ – ред.) роблять з 2022 року, спроби [сформувати] малі кліщі, великі кліщі, вклинення з флангів і потім закрити котел. Але оскільки бойові дії зараз йдуть дуже повільно, котлів як таких практично не відбувається. Навіть якщо українська армія десь не може утримати [позиції], підрозділ встигає відступити, бо все дуже повільно», – зазначає в ефірі Радіо Донбас Реалії ізраїльський військовий аналітик Давид Гендельман.
Коли вони захопили якусь ділянку, вони туди кидають, кидають, кидають постійно людейІван Сєкач
Не нова ця тактика і з точки зору військової науки як такої, зазначає своєю чергою військовий аналітик Михайло Жирохов.
Однак більш важливе тут інше. Таке видовження лінії зіткнення в бік позицій противника не дарма найчастіше називають саме клином – це двосічна тактика для того, хто наступає. З одного боку, це можливість розширити зайняту зону або ж вклинитись поруч та утворити ті самі кліщі. Та з іншого – це великий ризик з точки зору логістики, а отже, і «обнулення» цього просування.
«Логістика – це поранені, це боєприпаси, це продовольство. У такій тонкій кишці, яка прострілюється всім, за великим рахунком, дуже складно організувати [логістику] без великих втрат. Тому в інших умовах це було б для них (армії РФ – ред.) дуже тяжко за втратами», – пояснив в ефірі Радіо Донбас Реалії військовий аналітик.
Читайте також: «Іду – немає ніде нікого. Усі вже потікали»: 98-річна жінка розповіла, як виходила з Очеретиного
Причин нинішніх «умов» – за яких російським військам вдається не просто вклинюватись в українську оборону на захід від Авдіївки, а й примножувати ці клини – Михайло Жирохов називає кілька.
«Основна увага була приділена Часовому Яру, і частина підрозділів [ЗСУ] була перекинута саме туди. Водночас росіяни посилили тиск саме на цьому напрямку і намагаються зараз реалізувати помилки нашого командування після втрати Очеретиного… Вони намагаються використовувати ту тактичну перевагу, яку вони мають зараз, тобто падіння Очеретиного дозволило їм розвивати наступ далі», – каже військовий аналітик.
І питання не в клинах як таких. А в тому, що Сили оборони їх не зрізають, хоча, каже Жирохов, це можна робити «досить безболісно і досить швидко».
«На жаль, зайвих бригад, які вже були б сформовані і мали достатньо озброєння, у нас немає. Тому вони (війська РФ – ред.) користуються цим, і їм це вдається практично без особливих втрат, які могли б суто теоретично бути. Якби армія була могутнішою, то такого б не допускалось в принципі», – пояснює військовий аналітик.
Якби армія була могутнішою, то такого б не допускалось в принципіМихайло Жирохов
Подібної думки дотримується і Гендельман: «Потрібно, щоб було чим зрізати [виступи]. Якщо українській армії бракує резервів, то, в принципі, саме тому російська армія дозволяє собі ризикувати, витягуючи… Хоча особливо довгих якихось кишок, що називається, вони не роблять, але навіть відносно короткі можна було б зрізати, якби було чим. Однак українській армії особливо нічим».
І додає, що, окрім іншого, зараз багато сил кинуто ще й на новий Харківський напрямок. Він припускає, що, власне, одним із завдань Харківського наступу РФ і було відтягнути українські резерви з інших напрямків.
Читайте також: «Контрнаступ ЗСУ у 2025 році може бути успішнішим, ніж у 2023-му» – генерал армії США
Втім, наголошує начальник служби зв’язків із громадськістю 110-ї механізованої бригади імені Марка Безручка Іван Сєкач, ці клини не становлять серйозної проблеми для українських сил – порівняно з іншими загрозами.
«Просто так вибивати якісь посадки і втрачати велику кількість людей… ми намагаємося вимотувати противника, і знищити як можна їх більше. Тому і відбуваються ці тактичні відходи на більш підготовлені позиції. Тобто це не є загрозою ніякою. Більша загроза – це все ж таки авіація противника і артилерія противника. В них багато снарядів і багато людського ресурсу. Оці переваги дають їм такі здобутки», – пояснює він.
«Дуже багато «м'яса» в них, у них у цьому велика перевага. Тому, розумієте, тут я не можу розповідати вам про тактику бойових дій, для цього є Генеральний штаб і решта, але нам треба берегти людський ресурс», – зазначає військовий.
Клини як плацдарм до масштабного наступу влітку?
Військовий експерт, спікер Генерального штабу ЗСУ (2014-2017) Владислав Селезньов звертає увагу ще на Краматорський та Курахівський напрямки, куди російські сили також спрямовують значну кількість ресурсів.
«Противник реалізовує місію просування на максимумі своїх можливостей, якомога західніше. Завдання очевидне: противник намагається повністю окупувати всю територію нашої Донецької області, тому діє, шукаючи найслабші місця в нашій обороні і саме там атакуючи», – констатував експерт в ефірі Радіо Донбас Реалії.
Завдання очевидне: противник намагається повністю окупувати всю територію нашої Донецької областіВладислав Селезньов
Селезньов нагадує, що США пів року не ухвалювали пакет військової допомоги Україні на понад 60 млрд дол. І, впевнений експерт, воно, серед іншого, і створило передумови для такого сценарію на фронті – Росія активізувалась, намагаючись використати вікно можливостей, яке створило це зволікання.
«Зараз ситуація (з постачанням озброєння та боєприпасів – ред.) вирівнюється, але поки що для росіян вікно можливостей, пов'язане з їхньою колосальною перевагою в різних елементах бойового протистояння, не вичерпано. А отже, противник і далі атакуватиме. Атакуватиме, щоб встигнути скористатися цим вікном можливостей, аби захопити якомога більше наших територій та позицій», – наголошує Селезньов.
Для цього агресор намагається серед іншого використати вклинення біля Очеретиного: серед експертів та військових вже звучить термін «Очеретинський плацдарм».
Гендельман згоден – Росія хоче використати цю ділянку для літньої наступальної кампанії.
«Вони (російські війська – ред.), наскільки можливо, намагаються розширити [клин біля Очеретиного], а потім уже в рамках загального стратегічного задуму, з урахуванням дій на решті ділянок фронту, відтягування українських резервів… Так, вони зараз формують плацдарм для наступних літніх наступів», – каже ізраїльский військовий аналітик.
Про наступ наприкінці весни–в червні говорив і президент Володимир Зеленський, попереджав і очільник ГУР Мінборони України Кирило Буданов. Військові і експерти станом на зараз говорять про численні точкові спроби прориву російських військ – якраз для утворення якомога більшої кількості клинів.
Читайте також: Пояснюємо, як дрони РФ опиняються над важливими об'єктами України і що з цим робити
Селезньов називає це тактикою дрібних порізів і констатує – це дає агресору результат.
«[ЗСУ] вкрай складно організувати на всій лінії фронту серйозно підготовлені підрозділи, які триматимуть оборонні рубежі та позиції, тому противник шукає будь-які можливості, щоб трансформувати свою чисельну та матеріально-технічну перевагу на територіальне надбання», – пояснює експерт.
Проте, впевнений Жирохов, попри такий потужний тиск фактично на всій лінії фронту, – це насправді не початок тієї самої великої літньої наступальної кампанії Росії. Однією з ознак цього він називає, зокрема, те, що Росія ще не використала на Харківщині заготовлену бронетехніку.
На думку військового аналітика, піхота мала розм’якшити лінію оборони, а бронетехніка вже – здійснити прорив. Проте операція забуксувала, і тепер, припускає він, РФ «судомно» змінює свої плани.
«А переробляється план – це логістика, це додаткові паливно-мастильні матеріали, боєприпаси, це все потрібно підвезти, тому зараз план застопорився. Але я думаю, що все-таки вони ще пустять у бій те угруповання, яке зараз перебуває у Бєлгородській області», – вважає Жирохов.
Він прогнозує, що надалі триватиме активізація на Харківському напрямку. А другим основним напрямком буде Покровський – тобто захід від Авдіївки, де агресор вклинюється в оборону ЗСУ.
Якщо судити з військової науки, то зараз їхнє завдання розтягнути фронтМихайло Жирохов
«Якщо судити з військової науки, то зараз їхнє завдання розтягнути фронт, тобто почати наступ ще на північ, я маю на увазі північ Харківської області та Сумської, для того, щоб ті резерви, – ми скажемо відверто, що резерви у нас не дуже великі, – розтягнути на велику ширину фронту. Тоді у них з'явиться хоч якийсь шанс продовжувати реалізовувати наступ на Харківському, саме в Харківській області», – каже Жирохов.
При цьому співрозмовники Донбас Реалії зазначають – очікувати насправді можна будь чого. З ресурсами у Росії стало важче, але вони все ще є. Та як саме вона їх використає, прогнозувати вкрай складно.
«Прорвуть [оборону] там, де вийде, маючи можливість тиснути дуже в багатьох точках, тим самим намагаючись вивести наші резерви, витягнути їх кудись і оголити якусь із ділянок. І відбувається це, як правило, зі свого досвіду виходячи, часто зовсім не там, де ми думаємо. І де було б логічно», – поділився спостереженнями командир підрозділу Terra у складі 3-ї окремої штурмової бригади Микола Волохов із позивним «Абдула» в ефірі Радіо Донбас Реалії.
Жирохов своєю чергою зауважує – приміром, на його думку, «битися головою об Часовий Яр буде не найправильнішим рішення російських генералів». Але водночас він цього не може повністю виключати, оскільки подібних рішень РФ за час війни вже було чимало.
«У росіян можуть бути зовсім інші плани, і в якийсь момент може вистрілити, наприклад, Запорізький напрямок, бо комусь може здатися, що він є перспективним. Я говорю суто теоретично. Це наша велика помилка і західних аналітиків, що ми намагаємося підійти до дій росіян з погляду військової науки, тактики, тих підручників, за якими вчаться в академіях Генерального штабу, скажімо так», – наголошує військовий аналітик.
Читайте також: По Росії з усіх калібрів: ЗСУ почнуть бити по РФ на повну силу?
Селезньов також не береться прогнозувати, де саме Росія атакуватиме далі. Однак закликає в будь-якому разі не варто впадати у відчай. І стосовно ситуації на фронті загалом, і щодо вклинень в оборону ЗСУ зокрема.
«Ключовий меседж, який важливо знати нашій аудиторії, полягає в наступному. Ситуація на полі бою буде стабільною доти, доки українська армія матиме цілком достатньо ресурсів: артилерії, боєприпасів, засобів протиповітряної оборони, дронів, у тому числі FPV-дронів... Якщо нам ресурсів цих буде категорично не вистачати, то, відповідно, ми все частіше чутимемо не дуже приємні новини з поля бою», – пояснює експерт.
Тим часом вікно можливостей, що так затято намагається використати Росія, схоже, закривається. На фронті, як розповідають військові, вони все більше отримують західного озброєння, передусім те саме довгоочікуване від США. До того ж Білий дім надав Україні ще більш довгоочікуваний дозвіл бити американською зброєю по військових цілях на території РФ – і ЗСУ вже за лічені години після його отримання відпрацювали з HIMARS по ЗРК С-300/400 та командному пункту у Бєлгородській області. Британська розвідка ж в огляді від 4 червня, оцінюючи наступ РФ на Донбасі, здобутки агресора назвала «незначним», натомість втрати – «тяжкими».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум