В інтерв’ю британському виданню The Times Генрі Кіссінджер заявив, що для досягнення стійкого миру Заходу необхідно знайти місце в світі для України та Росії, «якщо ми не хочемо, щоб Росія стала форпостом Китаю в Європі».
Колишній радник президента США з національної безпеки Кіссінджер, якому у травні виповнилося 99 років, зазначив, що Китай є остаточним суперником США, оскільки «двома країнами керують несумісні внутрішні системи».
Через порівняні економічні ресурси обох держав та високий технологічний розвиток, ця потенційна Холодна війна може бути страшніша за попередню, яка була між Західним світом та Радянським Союзом.
«Очікування, поки Китай стане західним» більше не є правдоподібною стратегією, вважає він. «Я не вірю, що світове панування – це китайська концепція, але може статися, що вони стануть такими потужними. І це не в наших інтересах», – сказав Кіссінджер в інтерв’ю виданню.
Зеленський став неочікуваним президентом. А потім зіткнувся зі спробою Росії повернути Україну в абсолютно залежне та підлегле положення. І він згуртував свою країну та світ. Це його велике досягненняГенрі Кіссінджер
Кіссінджер зазначив, що президент України Володимир Зеленський неочікувано став президентом, але зміг впоратися із роллю, яка випала на його долю.
«Немає сумніву, що Зеленський виконав історичну місію. Він походить із середовища, яке ніколи не з’являлося в українському керівництві в жодний період історії. Він був неочікуваним президентом, обраним через розчарування внутрішньою політикою. А потім він зіткнувся зі спробою Росії повернути Україну в абсолютно залежне та підлегле положення. І він згуртував свою країну та світ. Це його велике досягнення», – сказав він.
Проблема президента Росії Володимира Путіна, цитує видання Кіссінджера, полягає в тому, що «він є главою країни, що занепадає», і сам «він втратив почуття міри в цій кризі». Кіссінджер наголошує, що виправдань тому, що він зробив в Україні, немає.
Водночас Кіссінджер, як випливає зі статті, переконаний, що рішення не надавати Україні план дії щодо членства в НАТО на саміті в Бухаресті в 2008 році було правильним. Сам він активно виступав за те, щоб закріпити Україну в нейтральному статусі, який був у Фінляндії.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, зокрема, вважає, що ненадання цього статусу Україні та Грузії було однією з найбільших помилок НАТО.
«І цей розкол всередині НАТО надіслав неправильний сигнал Путіну, який напав на Грузію через кілька місяців у серпні 2008 року», – сказав він в інтерв’ю Foreign Policy.
Нещодавно Фінляндія і Швеція подали заявки на вступ до НАТО.
Кіссінджер сказав, що НАТО створене для «протистояння агресивній Росії», успішно діє у допомозі Україні, але може бути не настільки дієвим у протистоянні загрозам, які надходять із Близького Сходу чи Азії.
Поки пан Кіссінджер пропонує згодувати крокодилу праву ногу, аби він на деякий час забув про голод, Гілларі Клінтон звучить голосом розуму – «Росія давно перейшла всі червоні лінії»Михайло Подоляк
«Вони зібралися разом щодо України, тому що це нагадувало [старіші] загрози, і вони зробили дуже добре, і я підтримую те, що вони зробили», – вказав він.
Радник Офісу президента України Михайло Подоляк розкритикував позицію Кіссінджера і натомість згадав про заяви колишнього держсекретаря США Гілларі Клінтон. «Поки пан Кіссінджер пропонує згодувати крокодилу праву ногу, аби він на деякий час забув про голод, – пише Подоляк у твітері. – Гілларі Клінтон звучить голосом розуму – «Росія давно перейшла всі червоні лінії». Переговори можливі лише із сильної позиції. Для цього потрібен паритет зброї. Іншого шляху не існує».
Раніше, як писав Голос Америки, під час Економічного форуму у Давосі Кіссінджер вказав, що мирна угода між Україною й Росією мала б передбачати повернення до ситуації, яка була перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну, тобто до 24 лютого.
Кіссінджер, який працював в адміністраціях двох американських президентів Річарда Ніксона та Джерельда Форда, закликав країни Заходу припинити спроби завдати нищівної поразки російським військовим в Україні та дозволити Росії залишити за собою Крим, який Росія відібрала в України в 2014 році.
«Продовження війни за межами цієї точки буде вже не про свободу України…, а про нову війну проти самої Росії», – сказав він.
Тоді ці заяви спричинили бурхливу реакцію серед представників широкого політичного спектру.
Зокрема, американський сенатор-демократ Джо Менчин, виступаючи у Давосі, заявив, що позиція США – щоб Україна закінчила цю війну перемогою, а не угодою.
«Ми повністю віддані підтримці України усіма способами, які можливі, допоки є допомога інших країн НАТО і решти вільного світу. Ми всі в цьому – разом. І я особисто повністю відданий тому, щоб бачити Україну до кінця з перемогою, а не вирішувати ситуацію якоюсь угодою», – сказав він.
Колишній конгресмен від Республіканської партії у штаті Міссурі Том Коулмен назвав пропозицію Кіссінджера проявом слабкості.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
