ЛЬВІВ – Український режисер, актор Ахтем Сеітаблаєв після фільму «Мирний-21» про луганських прикордонників розпочав роботу над двома новими сценаріями фільмів. Один – це історія про сина великого композитора Вольфганга Амадея Моцарта – Ксавера, який 30 років прожив у Галичині, з них чверть століття – у Львові. Другий ‒ про російсько-українську війну, що нині триває на території України.
Ахтем Сеітаблаєв презентував для військовослужбовців у Львові фільм «Мирний-21». Воєнна драма не належить до популярних серед глядачів жанрів, наголошує митець, але цей фільм він творив про довіру.
Є покоління українців, яким так не болить Крим, бо не прив’язані, як ті, хто це переживАхтем Сеітаблаєв
«Я вважаю, що ми зробили чесне кіно, динамічне, яскраве. Те, що чесне, підтверджується тими, хто є прообразами персонажів у стрічці. Виходячи з того, що до нападу Росії на Україну було близько 600 кінозалів (втричі менше від потреби), а залишилось після другої навали Росії 195. А це теж є чинником, який впливає на успішність фільму на тлі війни. «Мавка» це тільки підтверджує, наскільки люди хочуть дивитись родинне кіно, зроблене за голлівудськими лекалами. Український глядач потребує такого, і це добре. Глядач зацікавлений у фільмах родинних, комедійних, фантастичних, драмах, які не є лідерами прокату, але чи це означає, що не маємо знімати такі історії? Ні. Зараз, наприклад, показуючи «Кіборгів», чую від молоді, якій по 20, а коли це було? Їм було 11-13 років у 2014 році. Вже є покоління українців, яким так не болить Крим, бо не прив’язані, як ті, хто це пережив», – каже Ахтем Сеітаблаєв.
Фільм «Мирний-21» – про реальну історію оборони Луганського прикордонного загону, яку режисер почув у 2014 році. Луганські сепаратисти під кремлівським керівництвом хотіли, щоб українські прикордонники склали зброю і перейшли на бік противника. Вони вдавались до різних способів «заохочення», обіцяючи гроші і посади, впливаючи на рідних прикордонників. Але бійці прикордонного загону вирішили евакуюватись. Почався бій, і серед українських прикордонників були загиблі і поранені.
Від цих подій минуло 9 років, і ця історія багатьма забулась або ж невідома молодим людям, зауважує режисер. До того ж, цей фільм, «Мирний-21», останній, в якому знявся актор Павло Лі, який загинув 6 березня 2022 року, обороняючи Ірпінь як військовослужбовець. Павло Лі виконав роль досвідченого капітана-прикордонника. Ще 15 осіб, які працювали над фільмом, служать в ЗСУ, решта команди як волонтери допомагають армії.
Роботу над фільмом «Мирний-21» Ахтем Сеітаблаєв завершив до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, наприкінці 2021 року. Планували прем’єру 30 квітня 2022 року.
Культура є фундаментом, а людина є результатом того культурного оточення і базисуАхтем Сеіталаєв
«Завадила друга навала росіян. Команда, яка працювала над створенням візуальних ефектів, які закладали у цю стрічку, вдячний їм, тому що передбачені кошти, які були в рамках пітчинґу. Ми отримали підтвердження державного фінансування, але, як відомо, майже з усіх інституцій, які підтримують кінематограф і культуру в цілому, переважна більшість грошей була передана на ЗСУ, і це вірно. Водночас маємо знати, що культура є фундаментом, а людина є результатом того культурного оточення і базису. Я радий співпрацювати з командою, яка це розуміє і робить все для того, не маючи ресурсів, щоб робота була чесна.
У бюджеті країни було закладено на підтримку українського кіна півтора мільярда гривень. Але почалась війна, і ми зовсім лишились без фінансування.
Водночас важливо розміти, що не підтримувати сьогодні власний кінематограф, книговидання, освіту, медицину стане причиною, що в країні матимемо неосвічених людей. Те, що ми сьогодні маємо українські фільми – це вислід фінансування 2-3 роки тому. Не підтримуючи українське кіно зараз, через 2-3 роки у нас його не буде. І ми знову почнемо наздоганяти і казати, що немає українського контенту. А на це місце приходить чужий контент, і в першу чергу російський, тому що вони добре знають, як працювати, створюють умови для того, щоб їхній контент був якомога більше присутній на телебаченні, кіно», – зазначає режисер.
Два сценарії ‒ в роботі
Сьогодні Ахтем Сеітаблаєв працює над двома сценаріями. Це буде одна історія про війну, а інша – про Ксавера Моцарта, сина видатного композитора Вольфганга Амадея Моцарта. Режисер жартує, що це не буде фільм про скандальну скульптуру Моцарту-молодшому у Львові. Її встановили у місті у 2021 році і тоді виникла дискусія не лише в Україні. Адже цей алегоричний і епажний образ Ксавера Моцарта не сподобався багатьом львів’янам і навіть вимагали прибрати скульптуру австрійського митця, бо вона, мовляв, спотворює Львів. Скульптор пояснював, що у роботі показав непросту долю Моцарта-молодшого, який перебував у тіні слави свого батька, жив у час романтизму, коли відбувалась зміна мистецьких епох.
Власне, і Ахтем Сеітаблаєв робитиме акцент на тому, що син Моцарта жив у тіні слави свого батька. Поки що робоча назва майбутньої стрічки «Історія Моцарта». Це будуть рефлексії про Ксавера Моцарта, Антоніо Сальєрі. А ще героєм стрічки буде Франсуа Дегаль, учений, який вивчав черепи світових інтелектуалів.
Ця історія буде багатошарова, яка відбувається сьогодні у Львові, коли йде війнаАхтем Сеітаблаєв
«Завжди постає питання, коли берешся за тему Моцарта, як показати, що це геніальний режисер і виконавець? Моцарт грав перед імператорською родиною. Як ти це покажеш? Навіть якщо за роялем сидить фантастичний музикант. Як можемо уявити, як грав сам композитор? Режисери шукають інший хід, щоб показати видатного композитора і виконавця. Фантазія глядача завжди допоможе уявити. Ця історія буде багатошарова, яка відбувається сьогодні у Львові, коли йде війна. Уявіть, містом іде Сальєрі в сучасному костюмі, Ксавер Моцарт і львівська опера, оркестри, музиканти яких або на фронті, або волонтерять», – розповідає про свій задум щодо нового фільму Ахтем Сеітаблаєв.
Новий фільм режисер планує знімати у Львові наприкінці літа.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
