Сьогодні увага українців прикута здебільшого до Донбасу – там точаться запеклі бойові дії, там російська армія кидає в бій резерви і там, як неодноразово наголошували українські можновладці, вирішується доля війни. Проте центром південного фронту був та залишається Миколаїв. В лютому-березні російські війська двічі підходили до міста, намагались штурмувати околиці, але безуспішно. Останні дня місто все більше і більше обстрілюють ракетами, говорить голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. Як живе місто під такими загрозами? Про це в інтерв’ю Радіо Свобода із очільником прифронтового міста.
– Як ви оцінюєте безпекову ситуацію на Миколаївщині? Які виклики стоять перед регіональною владою, з якими проблемами стикаєтесь?
– В нас одна ключова проблема – це безпека людей. Вирішувати ми її можемо лише опосередковано, тому що обстріли в нас щодня.
А люди вже звикли до війни, не завжди дослухаються до порад. Сьогодні були, наприклад, прильоти дванадцяти ракет, але в нас нуль жертв. Велике дякую.
А от п’ять людей постраждало поза межами Миколаєва, в області, від інших обстрілів на лінії зіткнення. Це основна проблема, з якою ми стикаємось і працюємо щодня.
– Як проходить евакуація людей із прифронтових селищ?
– Ми вивезли звідти всіх, хто цього хотів, а тепер ледь не «палками виганяємо» решту. Вони відмовляються, підписують документи про відмову, не хочуть їхати звідти. Нам доводиться туди їздити, привозити їжу, вмовляти, щоб вони евакуювались.
Але деякі відмовляються навідріз залишати свої домівки, що опинились на лінії зіткнення. Можливість їх вивезти є, і пропозиції від нас також є. В нас достатньо транспорту та людей, які цим займаються.
Є евакуація і в Миколаїв, і в інші регіони України, і за кордон. Ми перевозимо в Миколаїв, потім служби розбираються, хто куди може поїхати. Всередині регіону, за межі регіону, в нас є партнерські відносини із іншими областями та країнами. Вони приймають наших людей і готові там допомагати.
– Близько місяця тому ви закликали мешканців двох окремих районів Миколаєва, Інгульського та Корабельного, поїхати зі своїх квартир. По місту тоді стріляли ствольна артилерія. Чи досі це актуальна загроза?
– Це досі актуальна загроза, російська армія «дістає» до цих об’єктів. Хоча ми відбили ту артилерію, але все одно вони «дістають». Тому так, якщо є можливість, переселяйтесь. Хоча б тимчасово в більш безпечні райони.
– Наскільки обстріли Миколаєва протягом останнього місяця були щільні та руйнівні для міста і регіону?
– В останній місяць обстріли були дуже різнорідними, а ось в останні дні була велика кількість ракет – 10, 12 за раз.
Вони вражають здебільшого цивільну інфраструктуру, поля копають.
Ось 29 червня було влучання в п’ятиповерхову будівлю, 7 людей загинуло (за остаточними даними загинуло 8 осіб, про це стало відомо після інтерв’ю – ред.).
Але решта ракет прийшлись «мимо». Якщо б вони всі влучили, жертв було б набагато більше.
– Декілька тижнів тому російська армія влучила ракетами в зерновий термінал на території Миколаївського порту. Чи досі в порту знаходиться зерно, а також іноземні судна, що виявились заблокованими після вторгнення?
– Нащо всім знати де знаходяться судна та зерно? Судна розосереджені, вони перекрили доступ через акваторію до міста для того, щоб ворожі кораблі не могли пройти. Зараз тривають перемовини щодо можливості виходу суден з порту, але зараз все заміновано і це не можливо.
