Підконтрольна Росії кримська влада продала Феодосійський морський нафтовий термінал. Його купила невідома фірма, зареєстрована кілька місяців тому, і як стверджує її керівник, у борг. Що це означає і хто може ховатися за цією угодою, з’ясовували кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Феодосійський морський нафтовий термінал виставили на продаж на початку листопада наказом заступника російського міністра майнових і земельних відносин Криму Оксани Лахіної.
У минулому термінал був одним із бюджетоутворювальних підприємств феодосійського регіону. Він може зберігати 250 тисяч тонн палива і перевалювати до 10 мільйонів тонн нафти на рік. До 2014 року його потужності активно використовувалися українськими, російськими та іноземними компаніями.
У 2014 році термінал «націоналізувала» підконтрольна Росії кримська влада й він потрапив у санкційні списки Євросоюзу та США. Після чого його повноцінна робота припинилася. Термінал стали використовувати в інтересах компаній паливного ринку Росії, які всіляко намагаються приховувати свої зв’язки з кримським підприємством.
У 2015 році термінал ввели до складу кримського «Чорноморнафтогазу» (теж «націоналізованого»). На той момент, за інформацією російського міністра палива та енергетики Криму Вадима Бєліка, інфраструктура нафтобази потребувала модернізації. Загальна вартість необхідних інвестицій, за його оцінкою, перевищувала 1 мільярд рублів (трохи більше ніж 375 мільйонів гривень у перерахунку ‒ ред.).
Торік підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов повідомив журналістам, що Феодосійську нафтобазу необхідно передати інвестору, який би «оживив її роботу». Після цього підприємство внесли до плану приватизації цього року.
Термінал у борг
На аукціоні 12 грудня кримська влада продала 769 780 585 штук звичайних іменних бездокументарних акцій нафтобази, номінальною вартістю один рубль за одну акцію. Вони складають 100% статутного капіталу Акціонерного товариства «Морський нафтовий термінал», повідомляють організатори торгів. Переможцем, відповідно до умов торгів, визнається учасник, який пропонує найвищу ціну за лот. У цьому випадку акції нафтового терміналу продали російському акціонерному товариству «Фірма Гунас».
Компанія заплатила за Феодосійський нафтовий термінал 651,2 мільйона рублів (245 мільйонів гривень у перерахунку ‒ ред.) тобто, менше ніж спочатку заявлена вартість.
За інформацією Федеральної податкової служби Росії, АТ «Фірма Гунас» зареєстрована в Москві в лютому цього року.
Спеціалізується фірма не на перевалці нафтопродуктів, а на консалтингу з питань комерційної діяльності та управління, а також торгівлі та цінних паперах. Належить фізичній особі Юлії Климентьєвій. Ні про діяльність компанії, ні про саму Юлію Климентьєву у відкритому доступі інформації немає. У російському реєстрі юридичних осіб вона значиться власницею ще кількох невеликих російських підприємств із аналогічними видами діяльності, які теж створені кілька місяців тому. Статутний фонд АТ «Фірма Гунас» ‒ 35 тисяч рублів (13 тисяч гривень у перерахунку ‒ ред.).
З’ясувати, звідки у неї більше ніж 600 мільйонів рублів на придбання акцій Феодосійського нафтового терміналу, ми поки не змогли ‒ у компанії не виявилося ні сайту, ні телефонів у відкритому доступі. У документації торгів ми їх теж не знайшли.
Гендиректор підприємства Валентин Дорош через Мінмайна Криму повідомив російському «Коммерсанту», що купив нафтобазу «на власні й позикові кошти». Він стверджує, що працює на півострові з 2015 року, але про інші свої кримські підприємства говорити не бажає, стверджуючи, що це «комерційна таємниця».
Валентин Дорош є військовим пенсіонером, служив в УВС Курської області Росії.
Чий актив?
Створення фіктивних фірм – основний спосіб придбання токсичних активів, які були незаконно вилучені у власників в результаті «націоналізації»Олександр Басов
Історія купівлі Феодосійського нафтового термінала укладається в поширену на півострові схему придбання російськими бізнес-структурами «націоналізованого» майна, вважає експрезидент Торгово-промислової палати Криму, економічний оглядач Олександр Басов.
«Очевидно, що ця фірма-покупець створена спеціально для придбання нафтобази. Подібна практика досить поширена в Криму. Сьогодні це якраз основний спосіб придбання токсичних активів, які були незаконно вилучені у власників в результаті «націоналізації». Нормальні бізнесмени не готові купувати таке майно, у якого є законні власники, причому не тільки в Україні, але й у Євросоюзі та США. Тому створюються подібні компанії, вони засновуються особами, які не володіють мільярдами або мільйонами рублів. І вони купують, як правило, за заниженою вартістю. Це спроба легалізувати незаконно відчужене майно», ‒ сказав він Крим.Реалії.
Про те, що кримською нафтобазою цікавляться представники великого російського бізнесу, говорив раніше і підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов. За його словами, на купівлю терміналу було три претенденти.
«Три заявники готові взяти участь у цих процедурах (торгах ‒ ред.). Покупці великі, ефективні, які на ринку відомі. Їх назви, з урахуванням нашого «списку санкцій», я не озвучую», ‒ говорив він.
У російських ЗМІ називають два прізвища ймовірних справжніх покупців нафтобази: Сергія Курченка ‒ українського бізнесмена-втікача, який зараз веде бізнес у Росії, та Віктора Хмарина ‒ російського бізнесмена, однокурсника президента Росії Володимира Путіна.
Самі вони публічно на цю інформацію не відреагували.
«Найбільша в Росії експортна перевалка»
Поки немає однозначної відповіді, навіщо російському бізнесу витрачати більше ніж пів мільярда рублів на нафтовий термінал, розташований у зоні зі санкційними обмеженнями, і яким чином будуть «відбиватися» ці вкладення, оскільки в умовах санкцій Феодосійська нафтобаза опинилася в непростій економічній ситуації, про що свідчать фінансові звіти про її роботу, прикріплені до документації торгів.
«Термінал, швидше за все, буде використовуватися в тих же цілях, що й зараз. Тобто, це найбільша нафтоперевалочна база в Криму. На моєму попередньому місці роботи в Торгово-промисловій палаті Криму ми дуже тісно взаємодіяли щодо неї. На 2014 рік там було найсучасніше лабораторне обладнання для контролю якості палива», ‒ говорить Олександр Басов.
Валентин Дорош стверджує, що можливості терміналу «дозволяють йому стати одним із найбільших у Росії за експортною перевалкою». За його словами, на підприємстві планується реконструкція, в межах якої обсяги перевалки збільшать до 17 мільйонів тонн палива на рік.
Такі ж побажання влітку озвучував журналістам Сергій Аксенов. Він сподівається, що новий власник нафтобази зможе «забезпечити транзит нафтопродуктів до Криму, перевантаження на регіони Росії, а можливо, і за кордон».
За версією, озвученою в російських ЗМІ, Феодосійська нафтобаза може використовуватися як пункт перевалки та експорту палива в близькосхідні країни, де немає санкційних обмежень для Криму, зокрема, в Сирію.
