Що робити з нормами закону, які зобов'язують малий бізнес з 2021 року обов'язково використовувати касові апарати (або відповідні додатки у смартфоні)? Відповідь на це світоглядне питання спробувала дати Верховна Рада – на тлі масових протестів підприємців. Однак 4 листопада законопроєкт про відтермінування на один рік цих вимог не набрав голосів. Обов'язкові касові апарати – це удар по бізнесу, додаткові витрати та ускладнення бізнесу, вважають самі підприємці. Думки ж експертів щодо цього – розділилися.
Верховна Рада не змогла назбирати голосів на законопроєкт, який передбачає відтермінування на один рік касових апаратів (РРО) для малого бізнесу – фізичних осіб-підприємців (ФОП).
4 листопада за прийняття документу за основу проголосували 212 нардепів, за 226 необхідних.
Напередодні спікер Дмитро Разумков покладав надії на те, що законопроєкт ухвалять, і підприємці отримають річну «передишку» на час економічної кризи:
«Сподіваюсь, ніхто не буде проти, якщо завтра (4 листопада – ред.) ми його розглянемо. Сподіваюсь, що законопроєкт буде підтриманий за основу і в цілому».
Втім, так вважали не всі депутати навіть у межах провладної фракції та профільного фінансово-податкового комітету парламенту.
Так, заступник голови комітету Олександр Дубінський дякував колегам та головам фракцій за те, що вони погодилися повернути на доопрацювання закон про відтермінування РРО на один рік. Водночас він визнав, що в час кризи та пандемії «ми не можемо робити тотальну фіскалізацію».
Чи встигне Верховна Рада до Нового Року доопрацювати і повторно розглянути питання відтермінування РРО – наразі невідомо.
Тому і підприємці, і частина експертів та депутатів з високим ступенем імовірності припускають, що касові апарати стануть обов'язковими для певних категорій ФОП з 1 січня, а для всіх ФОП 2-4-ї груп – з 1 квітня 2021 року.
Таке рішення посилило протести малого бізнесу в Україні.
Чому РРО важливі?
Частина народних депутатів (які не голосували за «відстрочку для ФОПів») наголошують, що запровадження касових апаратів (звичайних чи віртуальних) виведе економіку з тіні, та значною мірою допоможе наповнити бюджет. Їхню позицію Радіо Свобода пояснила голова підкомітету з функціонування платіжних та інформаційних систем та запобігання відмиванню доходів Ольга Василевська-Смаглюк.
Ми взялися за зміни, які би сприяли «білому» бізнесу, наповненню бюджету та виведенню грошей з тіні.Ольга Василевська-Смаглюк
«Ми від початку взялися за рішучі зміни, які були б хай непопулярними, але системними, які би сприяли «білому» бізнесу, наповненню бюджету та виведенню грошей з тіні. Це треба доводити до кінця, попри популізм та бажання частини парламенту сподобатися частині виборців. Тому я рада, що це рішення (про відтермінування РРО) не набрало голосів. Так, частина ФОПів цим незадоволена. Але Україна зараз у такій скрутній ситуації, що ми мусимо так діяти, – визнає депутатка. – Але ці кроки мають бути комплексними, і мають стосуватися не лише малого, а й великого бізнесу. Тому потрібні рішення, які б його також виводили з тіні. Це має бути і податок на виведений капітал, і податкова амністія, і, можливо – «нульова декларація».
Ці кроки мають стосуватися не лише малого, а й великого бізнесу.Ольга Василевська-Смаглюк
При цьому Ольга Василевська-Смаглюк відкидає аргументи малих підприємців та частини експертів про те, що касові апарати – це додаткові збитки, ускладнення звітності чи зростання ризику перевірок з боку «фіскалів».
«Ці аргументи не працюють, коли в супермаркеті на касі я чомусь розраховуюся перед ФОПом, а не ТОВ. Якщо Україна – це європейська держава, то згадаймо, що за кордоном за купюру у 500 євро і морозива не купиш без ідентифікації особи. А ми в Україні постійно боремося з популізмом та спробами легалізувати відмивання коштів. Так, нещодавно ледь не було ухвалено норму, яка б дозволяла переказувати до 30 тисяч гривень без ідентифікації особи», – підсумовує депутатка.
Схожі аргументи наводить і частина економістів.
Один з них, Андрій Новак, вважає, що обліковуватися через касові апарати або мобільні додатки мають всі, навіть найдрібніші фінансові операції.
Весь цивілізований світ уже практично забув, що таке необлікований готівковий обіг.Андрій Новак
«Весь цивілізований світ уже практично забув, що таке необлікований готівковий обіг. Тому Україні треба якнайшвидше перейти на цивілізовані правила гри: будь-які торговельні операції мають обліковуватися через касові апарати. Це потрібно для детінізації української економіки та збільшення податкових надходжень, – вважає економіст. – Тому запроваджувати РРО, безумовно, треба; інша річ, що це питання може викликати суспільно-політичні протести ФОПівців. Або ж їхні протести використають певні сили. Втім, кожен український підприємець, перетинаючи західний кордон України з ЄС, бачить, що касові апарати є всюди, аж до найменших торговельних точок».
Наразі це питання стало більше політичним, аніж економічним, через «популістські ідеї» відтермінування РРО, вважає експерт.
Бізнес лякає не сам касовий апарат, а збільшення звітності та тиск фіскалів – підприємці
У багатьох країнах ЄС касові апарати дійсно є повсюдними, визнає співрозмовниця Радіо Свобода, голова правління ГО «Бізнес-союз «Порада» Олена Єрьоменко. Однак, за її словами, це викликане не так примусом з боку держави, як системою оподаткування, яка робить РРО вигідними.
У країнах ЄС інша звітність, і внаслідок цього самі підприємці зацікавлені в РРО.Олена Єрьоменко
«Я з колегами була в Словенії, зустрічалася з тамтешнім бізнесом. Запитувала в підприємців, чи часто в них проходять перевірки? «Часто, – відповідають. – Щороку, а то й двічі на рік». Ми з українськими колегами довго сміялися.
Значна частина підприємців у Словенії, та й в інших країнах ЄС, не платять податків з обігу, як платить третя група ФОП в Україні.
Окрім того, там інша звітність, і внаслідок цього самі підприємці зацікавлені в РРО. Вони здають звіти раз на рік, а не чотири рази, як в Україні. Вони платять податок з різниці між доходами та витратами, якщо підтвердять свої витрати документами! Тому всі чеки, всі документи та платежі, проведені через РРО, дають їм змогу зменшити свій податок «з різниці».
Продаючи (наприклад, у ресторані) продукт власного виробництва, підприємець в Європі не платить ПДВ, оскільки він вже сплатив податки як виробник – пояснює лідерка об'єднання підприємців.
Саме такі підходи, як спрощення звітності, справедливе оподаткування та заохочення показувати доходи і витрати, Олена Єрьоменко пропонує запроваджувати в Україні, замість копіювання лише одного інструменту – РРО для малого бізнесу.
Ми не з того почали! Спершу треба спростити умови та звітність, як у Європі.Олена Єрьоменко
«Все, що несе додаткові витрати для українського малого бізнесу, який і без того дихає на ладан, – буде сприйматися так, як зараз касові апарати. Ми не з того почали! Спершу треба спростити умови та звітність, як у Європі, і тоді запроваджувати касові апарати. Я не проти РРО як такого. Я проти ускладнення роботи бізнесу і збільшення його витрат. А ще додайте сюди те, що через РРО відбувається вільний доступ фіскалів, які в Україні з задоволенням «кошмарять» бізнес. Згадаю і про слабкий інтернет, за межами міст. І головне: РРО передбачає зміну звітності, і фактично прибирає спрощену звітність для ФОП» – стверджує Олена Єрьоменко. Якщо ж бізнес не почують, вона прогнозує подальші масові протести ФОПів в Україні.
В нинішніх умовах касовий апарат – це дорого, а для малого бізнесу – ще й критичне зростання витрат сил та часу на звітність: такі аргументи наводять не лише лідери підприємницького руху, а й представники малого бізнесу та мікробізнесу.
Катерина, київська підприємниця, надає послуги у сфері краси. Стала на ноги нещодавно, працює близько року, обладнання купує в кредит. Додаткові витрати можуть виявитися критичними для її справи, і таких, як вона, в Україні дуже багато, стверджує Катерина. Вона, так само, як і лідери підприємницького руху, вважає запровадження РРО в період кризи та пандемії нищівним ударом по малому підприємництву.
«Перше: касові апарати коштують від 8 000 гривень, малий бізнес переживає зараз потужну кризу, і не має коштів на них. РРО у гаджеті - так, але воно ще «сире» і недосконале, ним не зручно користуватись. Окрім того, РРО дозволяють фіскалам влаштовувати позапланові перевірки малого та мікробізнесу. Третє: купа витрат на саму програму, чеки і ускладнення бухгалтерського обліку. Тобто, якщо «закон Гетманцева» (про касові апарати з 2021 року) набере чинності, то підприємці мають не тільки купувати РРО, платити зарплатню професійному бухгалтеру, а ще й штрафи, які можуть бути необгрунтованими через непрофесіоналізм та корупційну складову фіскальної служби», – зауважує Катерина у розмові з Радіо Свобода. За її словами, малий бізнес та мікробізнес платить податки. І наймудріша політика держави – просто не заважати йому.
На бік підприємців стала і низка економістів. Так, старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський вважає, що тотальна «касовізація» бізнесу – це копіювання не європейського, а передовсім російського досвіду. Яка, до того ж, не вирішує економічних проблем. Такі думки економіст висловив Радіо Свобода.
Нам пропонують ліки з побічними ефектами, але без доведеної користі!Володимир Дубровський
«Дослідження МВФ щодо цілої низки країн показало: фіскалізація (касові апарати є її частиною) не має доведеного ефекту. Тобто нам пропонують ліки з побічними ефектами, але без доведеної користі! Окрім того, українська податкова любить «кошмарити» бізнес, і малий – теж її цікавить. Такі зміни знищують головну перевагу спрощеного «оподаткування»: можна працювати без хабарів, без численних перевірок. Великі мережі замовляють у держави такі рішення, щоб посилитися за рахунок своїх менших конкурентів – пояснює логіку рішення про обов'язковість РРО з Нового року Володимир Дубровський.
Окрім того, за його словами, касові апарати не дадуть істотного ефекту ані в протидії контрабанді, а ні в боротьбі з «подрібненням» бізнесу для уникнення оподаткування. Хоча первинно «РРО для всіх» мали на меті саме це. До того ж, максимальний поріг річного обороту для підприємств 3-ї групи підвищили до 5 мільйонів гривень, і цього достатньо для більшості бізнесу, який тепер не зацікавлений ховати своїх доходів, визнає економіст.
Дубровський згадує і про те, що свого часу спрощена система оподаткування запускалася в Україні на основі європейського (а саме польського) досвіду, і саме ця система дала потужний ефект для виведення малого бізнесу з тіні.
Ціна питання
Що вигідніше для України: зобов'язати всіх підприємців працювати з реєстраторами розрахункових операцій, чи – залишити звітність малого бізнесу такою, як є? як Володимир Дубровський наводить результати аналізу, який за його участі підготував CASE Україна.
«Зловживання спрощеною системою дійсно є, деякі підприємства приховують свої надходження. Цим вони останнім часом спричиняли втрати бюджету – 6-8 мільярдів гривень на рік. Виглядає, що це багато. Але ж погляньмо на витрати бізнесу на встановлення і обслуговування касових апаратів, на додатковий час та ресурси для звітності, додаймо втрати від збільшення перевірок. Збитки - до 10 мільярдів гривень. І це не бюджетні, а чисті суспільні втрати, втрата доходів українців, а то і втрата роботи. Тоді як додаткові надходження до бюджету – це не зароблені 6 мільярдів, а суто фіскальний ефект: перекладання грошей в економіці з кишені в кишеню», – ділиться Володимир Дубровський результатами свого дослідження.
Втім, є й інші цифри. Так, заступниця міністра фінансів України Світлана Воробей заявила у коментарі «Економічній правді», що за три місяці, упродовж яких діє перший етап запровадження РРО (зокрема і у вигляді додатків до смартфона) статистика показує позитивний ефект від цього.
«Органами державної влади разом із бізнесом проведено велику роботу з розробки та запуску безкоштовного програмного продукту (ПРРО), який може використовуватись як альтернатива класичним РРО... Наразі можна з певністю стверджувати про те, що новий сервіс користується попитом у підприємців. Про це красномовно свідчить статистика – протягом трьох місяців з впровадження ПРО більше 2 300 підприємців скористалися перевагами ПРРО зареєструвавши 49,8 тис ПРРО», - розповіла Воробей.
За цей час, за даними Мінфіну:
- на фіскальний сервер ДПС вже передано більше 50 мільйонів чеків, сформованих новими віртуальними (програмними) РРО, в деякі дні надходить мільйон чеків на добу;
- безкоштовний програмний РРО можуть використовувати і ті, хто не зобов'язаний робити це до 2021 року – щоб навчитися, або ж для власної зручності;
- Програмні РРО підтвердили, що їхнє обслуговування практично не потребує додаткової звітності та нових обов'язків з боку підприємця;
- З почтаку року сукупні надходження до бюджету зросли на 11, 5%, попри падіння ВВП;
- З початку року надходження до загального фонду бюджету перевиконані (відносно планів уряду) на 35,9 мільярдів гривень.
Зібравши думки експертів та представників малого бізнесу, Радіо Свобода наводить аргументи «за» та «проти» РРО у вигляді тез.
Користь від запровадження касових апаратів (на думку його прихильників):
- Збільшення надходжень до бюджету.
- Виведення частини малого бізнесу з тіні.
- Припинення використання частини ФОП для ухилення від сплати податків великим бізнесом.
- Спрощення внутрішнього обліку для самого підприємця.
- Мінімальні додаткові витрати – якщо йдеться про програмне РРО.
- Використання європейського досвіду оподаткування малого бізнесу.
Шкода від запровадження касових апаратів (на думку його противників):
- Критичне збільшення витрат на обслуговування РРО, додаткову звітність та облік, а відтак «фактична ліквідація спрощеного оподаткування».
- Доступ нереформованої фіскальної служби до всіх операцій малого бізнесу, що загрожує збитками від штрафів та перевірок та зростанням корупції.
- Параліч мікробізнесу в сільській місцевості, де підприємці можуть не дати ради з програмним РРО чи касовим апаратом, зокрема і через поганий зв'язок.
- Прямі втрати малого бізнесу обсягом близько 10 мільярдів гривень на рік.
З 1 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження програмних РРО (без розширення сфери їхнього застосування). Тобто якщо бізнес має класичний касовий апарат, він не має обов'язку переходити на програмний РРО та може користуватися обома одночасно.
Чинне законодавство передбачає, що з 1 січня 2021 року використання РРО для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців стане обов’язковим. А з 1 квітня 2021 року класичні чи програмні РРО мають встановити всі платники єдиного податку ІІ-IV груп.
Законопроєкт, який міг відтермінувати ці вимоги ще на рік, 4 листопада не набрав голосів: депутати повернули його на доопрацювання.
