Алан Кросбі
Джон Маккейн, американський сенатор від Республіканської партії та герой війни, який пережив майже шість років катувань і полону у В’єтнамі, помер. Йому був 81 рік. Джона Маккейна називали добрим другом України, він відвідував зону бойових дій на Донбасі наприкінці 2016 року. Приїжджав до України під час Революції гідності, виступав на майдані Незалежності.
Маккейн був відомий своєю войовничістю впродовж десятиріч роботи у Сенаті та двох невдалих спроб стати президентом США. Останнім часом він боровся з раком мозку та виснажливими побічними ефектами агресивного лікування. Зрештою, він програв цю боротьбу та піддався хворобі, яка забрала його життя 25 серпня о 16:28.
У свої останні дні Маккейн оточив себе родиною та друзями на своєму ранчо в Аризоні напередодні виходу його книжки «Безтурботна хвиля: добрі часи, справедливі справи, великі битви та інші оцінки».
В опублікованих уривках своєї книжки Маккейн визнав, що й гадки не мав про те, скільки часу йому залишилось жити. Проте це не зупиняло його від численних протистоянь із чинним президентом США Дональдом Трампом, шкодувань із приводу вибору колишнього губернатора Аляски Сейри Пейлін кандидатом на посаду віце-президента у своїй президентській кампанії 2008 року та слів занепокоєння про міжнародну репутацію країни з високою склянкою горілки Absolut Elyx із льодом у руках.
Маккейна, впродовж тривалого часу голову комітету з питань Збройних сил Сенату, вважали експертом із питань оборони та зовнішньої політики.
Він народився 29 серпня 1936 року на американській військово-морській станції Коко-Соло в Панамі в сім’ї з довгою військовою історією.
Так само як його батько та дідусь, які були чотиризірковими адміралами (на практиці найвищий військово-морський ранг у мирний час), він закінчив військово-морську академію в Аннаполісі в 1958 році.
Менш ніж через десять років після цього його відправили у В’єтнам, де його літак збили над містом Ханоєм.
Так народилася його легенда.
Незважаючи на дві зламані руки, зламане коліно, постійні тортури та тривале перебування в одиночному ув’язненні, Маккейн відмовлявся від пропозицій про дострокове звільнення з полону, заявивши, що він залишить його лише разом з останнім ув’язненим там американцем.
«Я закохався в свою країну, коли перебував в ув’язненні в чужій країні», – сказав він у своїй промові, приймаючи висунення кандидатом від республіканців на президентських виборах 2008 року.
«Я полюбив [Сполучені Штати] за їхню порядність, за віру в їхню мудрість, справедливість і доброту їхнього народу. Я полюбив їх, тому що це не просто місце, а ідея, справа, за яку варто боротися. Я вже ніколи не був колишнім, я вже не належав собі, я належав своїй країні», – заявив тоді Маккейн.
Його дії не підтвердили ці слова. Не слід забувати: Джон Маккейн таки належав сам собі.
Коли Маккейн був сенатором, він кидав виклик президентам незалежно від їхньої партійної належності, якщо він відчував, що їхня політика не відповідає його поглядам. В очах громадськості він перетворився з героя війни на культового політика, згодом здобувши репутацію «білої ворони».
Під час свого першого терміну в Конгресі він виступив проти президента Рональда Рейгана, шанованого й донині республіканця, через його рішення розмітити морських піхотинців у Бейруті як миротворців із обмеженими оборонними можливостями.
Побоювання Маккейна виправдалися, коли смертник із вибухівкою в’їхав просто в казарму. Внаслідок того нападу в жовтні 1983 року загинув 241 американський морський піхотинець.
Його легенда лише зростала під час його протистояння з іншим республіканським президентом Джорджем Бушем із приводу скорочення податків, звинувачень американських спецслужб у тортурах та стратегії США щодо Іраку.
Маккейн був так само твердим і з лідерами Демократичної партії.
Він був одним із найзапекліших критиків зовнішньополітичного курсу президента Барака Обами. Маккейн різко ставив під сумнів рішення вивести війська з Іраку та відмову Обами виконати своє попередження про «червону лінію» щодо Сирії після того, як президент Башар аль-Асад використав хімічну зброю проти свого народу.
Мало що змінилося, і коли республіканець Дональд Трамп зайняв крісло в Білому домі в 2017 році.
Маккейн опинився в несподіваній ролі головного супротивника президента. Вони часто вступали в публічну конфронтацію через питання зовнішньої політики, особливо щодо Сирії, Росії та Китаю.
Трамп, який регулярно засуджує республіканців і демократів, які з ним не погоджуються, назвав Маккейна «некомпетентним». Іще коли Трамп був кандидатом у президенти, він висміював Маккейна через те, що той, мовляв, «був героєм війни тому, що потрапив у полон». Сам Трамп, який ніколи не служив в армії, сказав, що любить «людей, які не потрапляли в полон».
Проте Маккейна також звинувачували в частих змінах позиції щодо багатьох ключових питань протягом його кар’єри, серед них щодо імміграційної політики, абортів та скорочення податків, із приводу яких його погляди з часом змінювалися.
Він підтримав Іракську війну, а його вибір мало відомої Пейлін як кандидатури віце-президента у 2008 році висміяли. Тоді він програв Обамі з істотним відривом.
На міжнародній арені Маккейн був відомий прямотою та «простою народною» мовою, яка дозволяла легше пояснити складні політичні питання.
Він також був твердим прихильником ідеї вступу країн Східної Європи до НАТО.
У квітні 2017 року Маккейн відвідав Чорногорію і сказав, що приєднання крихітної адріатичної держави до альянсу було життєво важливим для стабільності в регіоні та спільних зусиль західних союзників із метою протистояти відродженій Росії. Країна вступила до НАТО через кілька тижнів.
Президент Росії Володимир Путін в одному з інтерв’ю заявив, що Маккейн, його давній критик, живе у «Старому світі». Американський сенатор колись заявив, що Путін є навіть більшою загрозою для світу, ніж екстремістське угруповання «Ісламська держава».
Маккейн також називав Росію «автозаправкою, замаскованою під країну».
Тим не менш, додав Путін, він захоплюється патріотизмом колишнього республіканського кандидата в президенти.
Путін порівняв Маккейна зі стародавнім римським державним діячем Марком Порцієм Катоном Старшим, який завжди закінчував свої виступи одними і тими самими словами: «Карфаген повинен бути знищений».
«Люди з такими переконаннями, як сенатор, про якого ви згадали (Маккейн), все ще живуть у Старому світі, і вони не хочуть дивитись у майбутнє, вони не хочуть визнати, як швидко змінюється світ», – сказав Путін.
«Мені подобається сенатор Маккейн певною мірою. І я не жартую. Він подобається мені через його патріотизм, його послідовність у боротьбі за інтереси своєї країни», – додав російський керівник.
У Маккейна залишилася дружина Сінді та п’ятеро дітей. У нього також є двоє прийомних дітей від попереднього шлюбу.
