Чому рішення найвищого суду Німеччини ставить під сумнів ключову засаду ЄС

Рішення, ухвалене раніше цього місяця Конституційним судом Німеччини, ставить під великий сумнів майбутнє єврозони, до якої входять 19 країн, що мають в обігу євро, а також і щодо самого Євросоюзу. Рішення суду стосується фінансових аспектів, але йдеться тут про значно більше.

Що конкретно сталося?

П’ятого травня Конституційний суд Німеччини погодився зі скаргою на частини програми купівлі бондів Європейським центральним банком (ЄЦБ). Згідно з програмою, від 2015 до 2018 року ЄЦБ емітував десь два трильйони євро і використав їх на купівлю корпоративних і приватних бондів.

Процес цей складний, але його метою була допомога у стабілізації економік країн єврозони на тлі рецесії. Але Конституційний суд Німеччини у доленосному рішенні, ухваленому сімома голосами проти одного, вирішив, що частини цієї програми порушували німецьку конституцію.

Ключовим моментом є те, що рішення німецького суду суперечить рішенню Європейського суду у Люксембурзі, який 2018 року вже визнав програму купівлі бондів законною.

Чому це важливо?

Рішення Конституційного суду Німеччини ставить під сумнів основоположні принципи ЄС, те, який має пріоритет законодавство ЄС, і те, що інтерпретувати законодавство ЄС має саме Європейський суд.

Із 1960-х років цей найвищий суд ЄС багато разів підтверджував принцип верховенства Європейського суду у трактуванні європейського права і те, що в разі суперечностей між європейським правом і правом якоїсь країни-члена ЄС пріоритет віддається європейському законодавству.

І хоча суди країн ЄС назагал дотримуються цього принципу на практиці, низка юристів і політиків у державах ЄС висловлює незгоду з таким трактуванням. Нині ж, після рішення Конституційного суду Німеччини, ця суперечка знову загострилась.

Як відреагував ЄС?

Після кількох днів здивованої тиші у Брюсселі, коли представники ЄС «вивчали рішення», президент Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн 10 травня оприлюднила пресреліз, підтверджуючи три основоположні принципи: «Монетарна політика ЄС є виключно в його компетенції, законодавство ЄС має пріоритет над національним законодавством і рішення Європейського суду мають обов’язкову силу для всіх національних судів».

І в кінці вона додала: «Останнє слово щодо законодавства ЄС виголошується в Люксембурзі. І ніде більше».

Фон дер Лаєн також натякнула, що Єврокомісія як гарант дотримання законів ЄС розглядає можливість запуску спеціальної процедури розслідування проти Німеччини, що є можливим, коли ЄС видається, що держава-член ЄС порушила спільні європейські правила.

Це розслідування почнеться з діалогу між Брюсселем і Берліном із метою вирішити проблему, і якщо вона не буде вирішена, тоді постають дві політичні дилеми: чи Єврокомісія подасть позов проти Німеччини до Європейського суду в Люксембурзі – саме того, повноваження якого щойно підірвав Конституційний суд Німеччини?

І друге: чи фон дер Лаєн, колишній міністр оборони Німеччини, справді піде проти свого політичного наставника – канцлера Німеччини Анґели Меркель?

Що станеться зараз?

Ясно, що цей юридичний землетрус може мати серйозні наслідки. Він може, наприклад, дати додаткові аргументи членам ЄС кинути виклик верховенству європейських норм і права над національним.

Не дивно, відтак, що рішення німецького суду привітали в країнах, які мають проблеми з Брюсселем останніми роками. Польський прем’єр Матеуш Моравецький сказав німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, шо німецьке рішення було «одним із найважливіших» в історії ЄС і що Європейський суд не має «необмеженої влади».

Міністр юстиції Угорщини Юдіт Варґа сказала газеті Magyar Nemzet, що «рішення німецького Конституційного суду підтвердило думку, що Європейський союз не є «Європейськими Сполученими Штатами» з цього огляду».

Зі свого боку, ліберальний європарламентар, колишній прем’єр-міністр Бельгії Гі Вергофстадт попередив: «Якщо конституційний суд кожної країни-члена ЄС почне виносити власну інтерпретацію того, що Європа може, а чого не може робити, це стане початком кінця».

Рішення Конституційного cуду Німеччини також ризикує поновити напругу між Півднем та Північчю Європи, яку й без того підкреслила коронавірусна криза. Німеччина і деякі члени ЄС із Північної Європи висловили неготовність пристати на амбітні плани фінансової допомоги південним країнам ЄС, яким коронавірус завдав важкого удару. Йдеться про випуск спільних так званих коронабондів, які б допомогли з боргами Півдню.

Рішення німецького суду ризикує роздмухати антинімецькі почуття в ЄС іще більше на тлі того, що Берлін постав перед невдоволенням населення всередині Німеччини щодо можливого списання боргів Півдня. І ще одне потенційне ускладнення: чи буде Конституційний суд Німеччини блокувати будь-який великий порятунковий пакет допомоги з боку ЄС?

Чи є рішення?

Конституційний суд Німеччини дав Європейському центробанкові три місяці для надання Німеччині адекватного пояснення щодо програми придбання бондів, бо інакше Бундесбанк (Федеральний банк Німеччини) не зможе більше брати участь в цій схемі придбання бондів у майбутньому.

ЄЦБ, можливо, дослухається до вимог німецького Конституційного суду і надасть влітку пояснення щодо програми купівлі бондів.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель сказала членам своєї партії, що питання «можна вирішити», якщо базований у Франкфурті ЄЦБ дасть чіткі пояснення щодо своєї попередньої діяльності.

Але в довшій перспективі ЄС потребуватиме вирішення недоліків складної гібридної системи, за якої 19 країн ЄС мають спільну грошову одиницю, мають спільний Європейський центральний банк, але не мають спільних боргів.