Голови зовнішньополітичних відомств країн-членів «Групи семи» зібралися на першу особисту зустріч за останні більш ніж два роки. Тем для розмови було багато. Але одні з визначних серед цих тем – це підтримка України і протистояння загрозам із боку Росії, а також Китаю. Західний світ, як йшлося, прагне рішучих дій на захист демократії в усьому світі від таких глобальних загроз, які становлять Росія й Китай.
У зустрічі, яка відбулася в Лондоні, вперше взяв участь і нинішній державний секретар США Антоні Блінкен. Крім, власне, зустрічі міністрів «Групи семи», він також провів низку двосторонніх зустрічей.
Зокрема, як повідомив він у твітері, Україна була серед тих спільних пріоритетів, які він обговорив іще 3 травня з господарем зустрічі, міністром закордонних справ Великої Британії Домініком Раабом – його країна цього року головує в «Групі семи».
І дії Росії, наголосило британське МЗС, становлять нині одне з найкритичніших глобальних питань, які потребують рішучої реакції – поряд із питаннями Китаю, Ірану чи М’янми. Усі вони, за словами Домініка Рааба, є «спільними викликами й дедалі більшими загрозами».
Як заявив напередодні головної зустрічі міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, в усьому світі «авторитарні держави… намагаються нацькувати нас одне на одного», а їхні порушення міжнародного права вже стали звичною річчю.
Тож саме шляхи захисту міжнародного права від зовнішніх загроз були предметом обговорення нинішньої зустрічі.
Серед двосторонніх зустрічей держсекретаря США в Лондоні – і розмова з Гайко Маасом. І під час цієї розмови теж не обійшлося без теми України.
Серед тем, які обговорили співрозмовники, були, зокрема, «підтримка України перед лицем агресії Росії» – а також «рішуча незгода адміністрації США з газопроводом «Північний потік-2», повідомили в Держдепартаменті.
Співрозмовники також наголосили, що «трансатлантична співпраця визначально важлива перед лицем дестабілізаційних дій Росії, Китаю й Ірану».
Про загрози з боку Росії говорив, серед іншого, в Лондоні Антоні Блінкен і з верховним представником Європейського союзу з закордонних справ і політики безпеки, віцепрезидентом Європейської комісії Жозепом Боррелем.
Серед іншого, мовиться в повідомленні про їхню зустріч, вони «обговорили відносини з Росією у світлі недавнього нарощування Росією своїх військ у незаконно окупованому Криму і на кордоні України, здоров’я Олексія Навального (ув’язненого в Росії опозиційного діяча – ред.) і дії Росії проти країн-членів ЄС, і її санкції проти громадян ЄС».
Ці питання були серед найнагальніших викликів у царині зовнішньої політики і політики безпеки на майбутнє, заявили в Європейській службі зовнішніх дій – дипломатичному відомстві Євросоюзу.
Питанням України, Росії, а також Білорусі було присвячене й окреме засідання міністрів 4 травня.
Держсекретар США їде й до України
Після завершення нинішньої зустрічі міністрів «Групи семи» Антоні Блінкен далі їде до України. До Києва він прибуде 5 травня.
І, як повідомили напередодні в Державному департаменті США, він «підтвердить непохитну підтримку з боку США суверенітету й територіальної цілісності України перед лицем тривалої російської агресії, він також підтримає продовження інституційних реформ в Україні і боротьбу з корупцією, що є ключовим для зміцнення українських демократичних установ, економічного добробуту й євроатлантичного майбутнього».
«Ми дали чітко зрозуміти російській владі, що вона має утриматись від ескалації дій і припинити агресію всередині й навколо України, а також у Чорному морі, де Москва оголосила про блокування деяких кораблів. Це зводиться до підтвердження підтримки з боку США суверенітету і територіальної цілісності України», – сказав тоді про майбутній візит голови зовнішньополітичного відомства США до України виконувач обов’язків помічника заступника держсекретаря США Філіп Рікер.
Представник Держдепартаменту також сказав тоді, що адміністрація президента США Джо Байдена продовжує підтримувати політику відкритих дверей до НАТО для тих, хто прагне бути членами альянсу, коли вони будуть готові виконати зобов’язання: «Ми підтримуємо можливість для таких країн, як Україна, працювати над досягненням цих стандартів».
