«Дистанційно розпродають Крим!»: На анексованому півострові протестують через заочні голосування парламенту

Частина депутатів російського парламенту анексованого Криму вимагає припинити ухвалення рішень про відчуження майна на заочних голосуваннях. Така форма роботи з'явилася в парламенті цього року у зв'язку з пандемією коронавірусу. Фракція комуністів домагається скасування цієї практики, оскільки вона, на їхню думку, позбавляє виборців і депутатів можливості впливати на долю знакових об'єктів півострова.

Заочні голосування у кримському парламенті почалися у квітні, коли в Криму діяли жорсткі обмежувальні заходи через пандемію коронавірусу, які зупинили роботу більшості місцевих підприємств. Для організації заочної роботи тоді змінили регламент роботи парламенту.

Незабаром депутати повернулися до сесійної зали. Але в жовтні знову пішли на дистанційну роботу й відновили ухвалення рішень заочними голосуваннями. Тепер частина депутатів вимагає знову змінити регламент, заборонивши ухвалювати заочні рішення з майнових питань. Одним із факторів, що вплинули на появу цієї ініціативи, стало рішення кримського парламенту про продаж виробничого об'єднання «Масандра», ухвалене на одному з таких заочних голосувань.

Тільки «нагальні питання»?

Стаття 76 Регламенту російського парламенту Криму передбачає, що волевиявлення депутатів проводиться на засіданнях відкритим або таємним голосуванням із використанням електронної системи голосування або без неї. Необхідність введення заочних голосувань спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов пояснював необхідністю оперативного реагування на нагальні питання.

«На заочне голосування виноситимуться лише нагальні питання, які вимагають негайного ухвалення. Однак, сподіваюся, що цією можливістю ми не скористаємося», ‒ заявляв спікер журналістам у квітні.

На практиці ж заочні голосування застосовуються для просування питань, які невідкладними не є, говорить депутат російського парламенту Криму, голова фракції КПРФ Сергій Богатиренко.

«Ми думали, що це рішення (щодо запровадження заочного голосування ‒ ред.) буде дійсно застосовуватися для оперативного реагування з життєво важливих питань у період ізоляції, але виявилося зовсім інакше. Незважаючи на те, що місцеві ради досі працюють у стандартному очному режимі, кримський парламент, спробувавши заочне голосування, щосили продовжує розпродаж кримського майна. Так, місяць тому ми з вами стали свідками того, як голосами депутатів «Единой России» було ухвалене заочне рішення про продаж всесвітньо відомого підприємства «Масандра», ‒ говорить він.

За що голосують депутати?

За інформацією сайту кримського парламенту, депутати за пів року збиралися на заочні засідання 14 разів. Ми вивчили їх голосування і з'ясували, що в порядку денному практично кожного з них є майнові та земельні питання.

Згідно з процедурою, депутати більше не приходять до сесійної зали, а голосують через електронну пошту, заповнюючи опитувальні листи з кожного питання. Так вони погодили приватизацію не тільки «Масандри», а й Сімферопольського винзаводу, майна заводу «Коктебель», «Феодосійського заводу коньяків і вин» і багатьох інших об'єктів, які найближчим часом планують виставити на продаж.

Сергій Богатиренко разом із колегами з фракції ініціює заборону розгляду питань продажу кримського майна без обговорення. Майнові питання, на їхню думку, не належать до тих, які «вимагають оперативного вирішення», і не можуть ухвалюватися без публічного обговорення на сесії. Проведення ж заочних голосувань щодо них позбавляє депутатів повноважень вносити пропозиції та зауваження, ставити запитання, вважають депутати-комуністи.

Проєкт постанови про заборону заочних голосувань із майнових питань авторства Сергія Богатиренка та його колег з фракції Іллі Донченка та Володимира Демченка внесений до кримського парламенту ще у жовтні.

Документ досі перебуває на розгляді у профільних комітетах.

Проєктом пропонується визначити, що до переліку питань, які виносяться на заочне голосування депутатів, не можуть додаватися питання про встановлення порядку управління і розпорядження власністю Криму, порядку та умов приватизації кримської власності, затвердження прогнозного плану приватизації та узгодження відчуження кримської власності.

Автори стверджують, що документ уже узгоджений російською прокуратурою Криму та державно-правовим управлінням президента Росії. У цих відомствах цей документ публічно не коментують.

Голова парламентського комітету з майнових та земельних відносин Євгенія Добриня, якій за процедурою має бути надіслана правка комуністів, відмовилася спілкуватися з авторами публікації, наголосивши, що «не дає ніяких коментарів Крим.Реалії».

«Маємо право ухвалювати рішення»

Депутати кримського парламенту, з якими нам вдалося поспілкуватися, кажуть, що або не знають про ініціативу комуністів, або не бажають її коментувати. Ті ж, хто погодився озвучити свою точку зору, цю ініціативу не підтримують.

Депутат кримського парламенту Іван Шонус сказав Крим.Реалії, що система заочного голосування не заважає йому реалізовувати свої депутатські повноваження.

«Продумані всі методики щодо заочного голосування. Розсилаються матеріали, вивчаємо їх, якщо є проблеми, можна оголосити про це, обговорити з колегами. Депутати збираються в комітетах офлайн і там розглядають усі важливі питання. А вже після розгляду комітетами та фракціями вони виносяться на електронне голосування. Ми ж, зрештою, не працюємо проти наших громадян, а працюємо на їхнє благо. Раз ми обранці, значить маємо право ухвалювати рішення», ‒ говорить депутат.

Голову парламентського комітету із законодавства Сергія Трофимова система заочного голосування теж влаштовує, і він не бачить причин її змінювати.

«Я ще не ознайомився з цією ініціативою (депутатів-комуністів ‒ ред.), нічого про неї не знаю.

Але можу сказати, що засідання комітету з майнових та земельних відносин завжди проходять офлайн, і в усіх депутатів є можливість виступити та взяти участь в ухваленні рішення. Тут ніяких обмежень для депутатів немає. Заочне ж голосування передбачає виявлення підсумкової думки депутата. Це не обмежує їх в ухваленні рішень», ‒ розповів він Крим.Реалії.

Сергій Трофимов вважає нормальною наявність земельних та майнових питань у порядку денному заочного голосування, раніше обіцяного задля реагування «на нагальні питання»:

«За кожним законопроєктом стоять ініціативи, які турбують людей. Можливо, для одного питання не дуже важливе, а для іншого воно життєво необхідне. Я не знаю, як розділити першочергові та не першочергові питання».

«Результат рішень не залежить від того, як вони ухвалювалися»

Кримський адвокат Жан Запрута зазначає, що юридично ступінь важливості питань, що виносяться на заочне голосування депутатів, визначити неможливо. Це, за його словами, робиться на око, тому й відбуваються різночитання в оцінках.

«Немає жодних юридичних категорій, які б це визначали. Це суб'єктивна думка кожного депутата, ваша та моя. Можна сказати, що терміново потрібні гроші в бюджет, тому оперативно треба розв'язати питання про продаж майна. І, судячи з усього, так депутати й роблять. Тому судити, які питання важливі, а які ‒ ні, це більше політичні оцінки», ‒ сказав він у коментарі Крим.Реалії.

За нинішньої системи заочного голосування у кримському парламенті складно говорити про перспективи можливого оскарження цих рішень у майбутньому, каже адвокат.

«Процедуру голосування в парламенті визначає регламент, тобто не закон, а правила роботи депутатів. Як вони для себе вирішили, так і ухвалюють рішення. Підсумковий результат цих рішень не залежить від того, як вони ухвалювалися: очно чи заочно. Навіть якщо скасовувати заочну форму голосування з окремих питань, це не змінить суті. А суть така, що депутатський корпус у Криму голосує так, як сказали Аксенов (російський глава Криму ‒ ред.) або Константинов. Там ні у кого своєї думки немає. Тому будуть вони голосувати очно чи заочно, ніякої ролі не грає», ‒ зазначив Жан Запрута.

Шанси ініціативи про заборону заочного розгляду майнових питань, на думку адвоката, «навряд чи можуть бути високими» – як у сенсі її слабкої юридичної бази, так і низького політичного впливу комуністів в парламенті.