Від початку березня підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР» «позбавили» українську мову статусу «держаної», мовляв, такий крок поліпшить інтеграцію угруповання з Російською Федерацією. Що про «скасування» думають жителі окупованого Донецька і чи часто їм доводиться чути українську мову на вулицях міста? Дізнавалися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Що ви думаєте про «скасування» української мови як «другої державної»?
«Ну, мова і мова», – знизує плечима дівчина.
Я вважаю, що це неправильно
«В «ДНР» є люди, які розмовляють як однією, так і іншою мовами, тому я вважаю, що це неправильно», – каже жителька окупованого Донецька.
«Нормально. Я не дуже знаю українську мову», – відповів хлопець.
Не бачу в цьому нічого надзвичайного. Для нашого регіону – це нормально
«В принципі, нейтрально. Не бачу в цьому нічого надзвичайного. Для нашого регіону – це нормально», – зазначив чоловік.
«Нейтрально, тому що я взагалі спілкуюся російською. Але в цілому для розвитку дітей, мені здається, якщо буде українська – буде непогано. Двомовність – теж добре», – відповіла жінка.
Вся документація – все у нас російською
«Та нормально ставлюся. Вся документація – все у нас російською. Мені все одно», – каже донеччанин.
«Та мені без різниці», – каже дівчина.
«Нормально. Я можу – і українською, і російською», – зазначив чоловік.
Як часто ви використовували українську мову впродовж останніх шести років?
«Ні, документів вже давно немає (українською – ред.). І в навчанні – ні, вже давно. У нас все російською мовою», – каже дівчина.
«У навчанні – ні, а ось коли йдеш містом, то всякі вивіски зі старих часів, звичайно, залишилися», – розповідає дівчина.
«Вкрай рідко», – зізнається жінка.
«В інтернеті і з бабусею. Бабуся моя ще українською балакає», – каже чоловік.
«Ні, тільки коли в інтернет заходжу, регіон же український», – відповів житель Донецька.
«Взагалі не доводиться. Навіть ніхто ні з близьких, ні друзів, ні знайомих не розмовляє», – зазначив чоловік.
«Я буду складати іспити там, тому зараз дуже часто стикаюся з цим (українською мовою – ред.)», – каже дівчина.
«Не дуже часто», – відповів донеччанин.
Що буде з викладачами української мови в Донецьку?
Мову ж все одно дітям потрібно знати. Спілкуватися ж треба
«Нічого, нехай працюють. Мову ж все одно дітям потрібно знати. Ну як, спілкуватися ж треба», – переконана жителька Донецька.
«Вони повинні працювати. Якщо є робота, вони повинні працювати. Раз люди вчилися, вони повинні заробляти на тому, на що вчилися», – зазначає чоловік.
«Викладають десь один раз на два тижні українську мову», – каже хлопець.
Якщо людина залишилася тут, швидше за все, доведеться перекваліфікуватися
«Якщо людина залишилася тут, швидше за все, доведеться перекваліфікуватися, бо, на жаль, годин у них набагато менше. Але діти ще вивчають мову в школах, значить вони ще потрібні», – каже жінка.
«Нехай викладають, чому б і ні. Це мова – така ж як англійська, німецька, вона потрібна, нехай діти розвиваються», – переконаний чоловік.
«Ось у моїй школі вчителька української викладає також і російську мову, тому з ними робити нічого не потрібно», – каже школярка.
«Людям все одно потрібна ця робота – викладати мову», – зазначає донеччанин.
Як сприймають українську мову в Донецьку?
«Нормально. У нас є знайомі, які приїжджають «з України» і зовсім нормально розмовляють. Ми їх розуміємо і абсолютно нормально ставимося. Мова і мова», – розповідає дівчина.
«Ну ось бабусі переважно розмовляють і не російською мовою, і не українською, а суржиком. Люди різні трапляються: є такі, які негативно ставляться, є – позитивно, є такі, які нейтрально», – каже жителька Донецька.
«Нормально, адекватно», – каже чоловік.
Дуже рідко розмовляють українською
«Дуже рідко розмовляють українською, ставлюся лояльно. Всі ми – люди, неважливо, якою мовою ми говоримо», – відповів донеччанин.
«Нормально. Ніякого негативу я не відчуваю. І розумію їх цілком нормально», – каже чоловік.
«Нормально, якою мовою хочуть, тією нехай і розмовляють», – каже чоловік.
«Нейтральне ставленн. Трапляються ж і старі люди, які розмовляють українською. Чому б і ні?» – відповів житель Донецька.
У мене дуже багато знайомих, які розмовляють суржиком
«Нормально, але переважно це люди літнього віку», – каже хлопець.
«У мене дуже багато знайомих, які розмовляють суржиком, і чую у розмовах. Я ставлюся абсолютно нормально до цього», – зазначила жителька окупованого Донецька.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
