Вранці 8 січня в аеропорту Тегерана одразу після зльоту впав літак «Боїнг-737» української авіакомпанії МАУ. Всі 167 пасажирів і 9 українців-членів екіпажу загинули. Серед жертв – громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини та Великої Британії. Серед пасажирів були і дві українки.
Напередодні цього США та Іран обмінялися ракетними ударами, а Тегеран висунув вимогу до американців вивести війська з території дружнього їм Іраку.
Чому впав літак і Україна знову опинилася в центрі міжнародного конфлікту? Чому Дональд Трамп пішов на загострення відносин із Тегераном? І як це може вплинути на ситуацію в Україні?
Про це в етері Радіо Донбас.Реалії говорили директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос та голова аналітичного відділу «Центру ініціативи з безпеки» Олександр Краєв.
– Колеги, прем’єр-міністр Олексій Гончарук разом з Олексієм Даниловим провели пресконференцію, вони говорили, що аморально зараз давати якісь версії. Але чи є у вас версії того, що відбулося? Дійсно, Іран у перші дні 2020 року в центрі світових ЗМІ й падає український літак. Збіг?
Ігор Семиволос: Я думаю, це збіг. І я погоджуюся з позицією прем'єр-міністра, що до результатів розслідування авіакатастрофи не варто обговорювати версії, тому що це ні до чого не приведе, окрім створення теорій змови, які не наближають нас до з’ясування обставин.
– Ігорю, розкажіть детальніше, що зараз відбувається в Ірані. Дональд Трамп завдав ракетний удар, в результаті чого загинув іранський генерал. Навіщо він це зробив? І чи дійсно Трамп пішов на ескалацію конфлікту на Близькому Сході?
Ігор Семиволос: Американські війська нанесли удар по каравану, в якому перебував генерал Касем Солеймані, один з керівників корпусу вартових Ісламської революції і його бойового підрозділу «аль-Кудс», який діє за межами Ірану. Цей підрозділ відповідальний за значну кількість терористичних актів, диверсій, заворушень, провокацій за межами Ірану.
Касем Солеймані за рангами не перебував на перших посадах, але за впливом, харизмою багато хто зі спостерігачів ставить його на друге місце після лідера Алі Хаменеї. Він тепло ставився до Солеймані й підкреслював його важливість, значення для просування іранських інтересів.
Солеймані ставав об’єктом можливого нападу американців не один раз. Він вже був на гачку ще за часів Обами. Але Обама вирішив, що втрати, які можуть понести США в результаті цього вбивства будуть завеликі. Тому рішення було відкладено.
Для сьогоднішньої ситуації зіграло декілька чинників. Останній чинник був ключовим. Спроба іранських проксі захопити чи якимось чином вплинути на посольство в Багдаді і демонстрація сили стала для американців дуже чутливим чинником. Тому що у них в очах стояла ситуація Тегерану ще з часів, коли сталася Ісламська революція. Нещодавня ситуація в Бенгазі, коли ісламські терористи напали на консульство. Тобто це був прямий виклик. Керівництво США вирішило цього разу дійти до кінця.
– Олександре, наскільки ви вважаєте адекватною таку відповідь США? Можливо, варто було діяти більш помірно.
Олександр Краєв: Цим питанням зараз переймаються і американські експерти. Доволі довго в американській пресі циркулювала думка, що вбивство такого високопоставленого генерала – це крайня межа, екстремальна міра, яку можна застосувати проти Ірану. Зрозуміло, що воно викличе відповідні наслідки й що Іран буде відповідати силою.
Говорячи про політику Трампа наступних декілька місяців, ми не можемо оминути питання осінніх президентських виборівОлександр Краєв
Але також повідомлялося в медіа, що Трамп обрав його одразу. На мою думку, тут є декілька факторів. По-перше, це вибори. Говорячи про політику Трампа наступних декілька місяців, ми не можемо оминути питання осінніх президентських виборів. По-друге, ми не можемо оминути питання, що Трамп втрачає свій імідж силача, який може розв'язувати проблеми як хоче, через імпічмент. Тому невелика колотнеча на Близькому Сході те, що йому треба.
Проблема в тому, що у своєму класичному стилі Трамп просто може втратити відчуття межі, хід подій, хід думок свого супротивника. Зараз важко сказати, як саме відреагує Тегеран.
– Ігорю, чому Іран настільки налаштований проти США? Наскільки я знаю, Росія, Іран і Північна Корея – це три держави, які називаються недружніми щодо США на офіційному рівні.
Ігор Семиволос: До 1979 року, до перемоги Ісламської революції, Іран був одним із ключових союзників США на Близькому Сході, вони мали спільний альянс разом з Ізраїлем, боролися проти арабів. Іран – це країна, яка має величезні геополітичні амбіції, принаймні на регіональне лідерство.
Після перемоги Ісламської революції була сформульована теза Хаменеї великого й малого сатани, де великий сатана – це США, малий сатана – Радянський Союз. Ситуація тривалий час була дуже критична, коли були американські заручники в посольстві, були спроби їх звільнити, коли США підтримували Ірак у війні проти Ірану. Було чимало обставин, які чітко вказували керівництву Ірану, що США це ворог. З того часу мало що змінилося.
Питання в іранській експансії. Одна з ключових ідей, закладених в Ісламську революцію, це експорт Ісламської революції країнами регіону. І на їх думку, ключовою перешкодою тут стоять Саудівська Аравія та інші країни Перської затоки, які активно виступають проти гегемонії Ірану. США закріпилися в цьому регіоні буквально на кордоні з Іраном і це не додавало їм радості.
– Олександре, після вбивства іранського та іракського чиновників, Іран та Ірак вимагають вивести війська США з території Іраку. Які наслідки у цього кроку?
Основні проблеми почнуться не для США. Проблеми почнуться у союзників СШАОлександр Краєв
Олександр Краєв: Основні проблеми почнуться не для США. Важко уявити собі, попри всю силу Ірану, що моська так сильно загавкає на слона, що він піде. Основні проблеми почнуться в союзників США. По-перше, це Ізраїль. Тому що той самий згаданий генерал, якого знищили США, створив систему пускових ракетних баз та систему проксі-сил на Близькому Сході, які оточують Ізраїль. По-друге, Саудівська Аравія, яка має зараз готуватися або до малої війни, або до загострення відносин. Навіть Великобританія, яка вже встигла заявити, що підтримує США, але була ситуація із затриманим британським танкером, який декілька місяців був заручником Ірану.
Ситуація в принципі із судноплавством у Перській затоці, Ормузькою протокою. Іран має ключі від Ормузької протоки, а отже блокування протоки або захоплення декількох суден може різко підняти ціни на нафту, знизити або блокувати нафтовий ринок як він хоче.
США встигли заявити, хоча казали, що виведуть війська, вже не виводять. Різниця у повідомленнях буквально декілька годин. США немає чого боятися, реально постраждають постійні сильні союзники США.
– Неочікувано, в цьому регіоні в Сирії у ці дні побував Володимир Путін, разом із Сергієм Шойгу та головою генштабу Валерієм Герасимовим. Що він там робив?
Ігор Семиволос: Він приїхав туди з візитом подивитися та підкреслити особистий та тісний зв’язок між Сирією та Росією. Підкреслити, що Сирія є форпостом Росії на Близькому Сході.
Олександр Краєв: Він більш практично продовжив своє турне, у нього переговори з Ердоганом, відкриття «Турецького потоку». І перша тема, яку вони обговорили, за інформацією МЗС Туреччини, була ситуація в Ірані. Але основна тема – це Лівія, а не Іран.
– Загострення на Близькому Сході між США та Іраном – це на руку Росії? І чи союзник Ірану Російська Федерація?
Ігор Семиволос: Я б не ставив так питання. Я думаю, що вбивство Солеймані – це великий удар по позиціях і Ірану, і Росії в цьому регіоні, оскільки так чи інакше, успіхи Росії на Близькому Сході були пов’язані з успіхами Ірану.
Олександр Краєв: Не можна сказати, що Росія прямо такий союзник Ірану. Певним чином інтереси Росії сходяться з інтересами Ірану. Лише декілька тижнів до цього вони провели спільні навчання в Індійському океані. Індійський океан не є вже такою прямою стратегічною територією для Росії. Але в разі чого, їхні інтереси можуть стати трохи ближчими лише для того, щоб протистояти США.
– Повернімося до України. Зараз Дональд Трамп, мабуть, зосереджений на ситуації в Ірані. Чи може цим скористатися Володимир Путін?
Ігор Семиволос: Можливості для Росії виникають лише тоді, коли ми самі даємо такі можливості. Це не якісь зовнішні обставини, а коли Путін бачить, що може скористатися нашими слабкостями. У цих критичних умовах на Близькому Сході для нас важливо не дати Путіну скористатися нашими слабкостями, а ми їх знаємо самі.
Олександр Краєв: Тут ще варто додати, яку слабкість ми можемо проявити. Ту саму, що й у випадку з американським імпічментом, якщо ми займемо не ту сторону.
У випадку з цим потерпілим літаком, єдине що ми можемо адекватно відіграти – це роль постраждалої сторони. Бо ми дійсно постраждали, не з нашої вини, у нас немає там прямого інтересу. Тому якщо почати розкручувати іншу тему, Росія цим може скористатися.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)