Яна Ярмак
Перевірити всі балончики, звіритися з макетом, взяти пензлики і малярний валик та не забути респіратор – так розпочинається день у вуличних художників. Сьогодні стріт-арт став популярною урбаністичною «фішкою». Вуличні малюнки не лише прикрашають будівлі та роблять місто цікавішим, а й змушують перехожого замислитися над тим, про що думав у цей момент художник. Та й самому розбудити свою фантазію, аби зрозуміти посил. Радіо Донбас.Реалії знайомить із тими, хто робить кольоровими вулиці Луганщини. Як вони роблять велетенські малюнки та що стане з муралами, коли на них мине мода?
Спочатку це дійство вважалося хуліганством, і митці вимушені були малювати вночі, а під ранок ховатися. Поступово малюнки ставали чимось звичним для інших людей, а в містах почали проводити навіть майстер-класи з настінного малювання. Та зараз цей спосіб вираження думок художника увійшов у моду.
«Мурали надають багатьом будинкам свіжий вигляд, а в деякі будівлі вони навіть вдихнули нове життя», – розповідає наставник проєкту «Bet On Art» Сергій Летучий. Сергій – активіст зі Старобільська, фронтмен гурту Flying Swan та працівник Луганської універсальної наукової бібліотеки, яка через війну переїхала з Луганська на північ області.
Сергій за роботою:
Ідея створити проєкт про історію Старобільська в малюнках прийшла після розмови з художником-муралістом зі Слов’янська Іллею Кудіненком, каже Сергій. «Bet On Artівці» говорили з ним про міфи та легенди Старобільска. «А якщо намалювати щось в Старобільську про міфи і легенди?» – така думка прийшла до художників.
Так і з’явився проєкт «Art Stories», у його складі – переважно активна молодь, адже мета проєкту – не лише зробити місто яскравим, а і виховати з молодого покоління нових місцевих художників. Адже саме вони, кажуть, найбільш налаштовані на зміни. Протягом тижня вони намалювали на стінах будівель кілька відомих постатей Старобільська – це «Жабка-мандрівниця» з казки Всеволода Гаршина, що прикрашає стіни дитячого садка «Незабудка»; Нестор Махно, відома постать з історії України, який за легендами заховав свої скарби у Старобільську і якому тут стоїть пам'ятник (Махно споглядає на місто з балкона); Олександр Зілоті – піаніст, диригент, музично-громадський діяч, він народився в цьому місті; і «невідомий» боксер, якого зобразили на стіні секції боксу.
Може здатися, що намалювати мурал – це легко. Та насправді це не так – варто пройти досить тернистий шлях, перш ніж малюнки на стінах будуть пропорційними. По-перше, малювати треба вночі, адже малюють художники з проектора, та й літні дні у Старобільську досить спекотні. Вдень теж є робота: потрібно взяти дозвіл на розмальовку, бо деякі підприємці не згодні з тим, що їхньої стіни торкнеться пензлик.
Ескіз з проектором:
Готово:
Прийшли працівники цього закладу зі словами: «Складайтесь». Хоча дозвіл нам дали, очевидно, начальство їм не повідомилоОлена Іванова
«Був випадок, коли ми вже почали ґрунтувати стіну, й до нас прийшли працівники цього закладу зі словами: «Складайтесь». Хоча дозвіл нам дали, очевидно, що начальство їм не повідомило. Це був неприємний випадок, але з того часу ми почали більш відповідально ставитись до отримання дозволів на стіни. Це було найважливіше, що потрібно було перевірити перед роботою», – розповідає керівник проєкту Олена Іванова.
Олена за роботою:
А після насиченого дня, вночі, муралісти приходять додому і знов беруться за малювання – вже макету для наступного муралу. Тож можна вважати, що поки ти малюєш мурал – ти працюєш цілодобово.
На запитання, що ж буде з муралами, коли на них мине мода, художники відповідають: поп-арт, втілений в мурали, з’явився ще у 1950-1960-х роках. Його започаткував американець українського походження Енді Воргол (при народженні Андрій Варгола). Це стало однією з причин, чому митці взяли саме цей стиль. Також він досить простий у виконанні, та й мода на нього досі тримається. Тож мурали набриднуть людям не скоро, впевнені маляри.
З політикою настінні малюнки художники в жодному випадку не пов'язують: мовляв, мистецтво є мистецтво, воно створене лише для естетичної насолоди і прикраси міста.
У майбутньому проєкт «Bet On Art» планує лише розвиватися. Художники хочуть намалювати щось позитивне на пологовому будинку, аби жителі не просто фотографувалися при виході біля таблички, а у їхніх спогадах ще й закарбовувався яскравий образ.
