Правозахисна організація Human Rights Watch звертає увагу на долю десятків українців, які через обмеження, пов’язані з коронавірусним захворюванням, застрягли в воєнній зоні, де перекритий перетин лінії контакту, і меж Донеччини й Луганщини з сусідніми областями. Правозахисники закликають українську владу вжити заходів, щоб, наскільки можливо, виправити ситуацію, а фактичні адміністрації на окупованих територіях не перешкоджати людям зі свого боку.
Українська влада у відповідь на загрозу захворювання COVID-19 перекрила рух через лінію контакту на сході України, але не створила належних умов для тих, хто застряг там у результаті, заявляють у Human Rights Watch.
«Україна перебуває в надзвичайній ситуації в галузі охорони здоров’я, і її влада має всі підстави обмежувати пересування, зокрема і в уражених конфліктом частинах Донецької й Луганської областей, – каже Рейчел Денбер, заступниця директора організації у справах Європи і Центральної Азії. – Та водночас влада має намагатися робити все, щоб родини могли бути разом, і забезпечити гуманітарні потреби людей, які там застрягли».
Звіт організації стосується тільки становища на території, підконтрольній урядові України. Як зазначають правозахисники, в такій ситуації на контрольних пунктах в’їзду-виїзду вже днями перебувають десятки людей, які не можуть перетнути лінію контакту, щоб потрапити на непідконтрольні урядові території, і в багатьох випадках не мають достатньо коштів, щоб забезпечити собі гідне житло.
Рейчел Денбер звертається до Юлії Мендель, речниці президента України Володимира Зеленського: «Десятки людей застрягли у Станиці Луганській і потребують дістатися до своїх родин на іншому боці. Вони з великими труднощами намагалися дістатися до КПВВ вчасно. Чудово, що вчора 25 людям дозволили пройти. Чи зможе влада допомогти решті?»
Вони відзначають як позитивні події 1 квітня, коли українська влада пропустила через КПВВ «Станиця Луганська» на непідконтрольні їй території 26 людей із 60, які там перебували. На їхню думку, влада мала б або пропустити й решту людей, щоб вони возз’єдналися зі своїми родинами, або допомогти їм із поселенням, доки вони чекають на розгляд своїх прохань. А адміністрації на непідконтрольних урядові територіях мали б дозволити цим людям в’їзд.
Перекриті КПВВ
Правозахисники нагадують, що 22 березня в рамках боротьби з COVID-19 українська влада наказала на невизначений термін закрити все пересування через лінію контакту. Той наказ передбачає винятки, такі, як смерть чи важка хвороба родича, і такі причини люди мають довести документально.
Human Rights Watch цитує українську громадську організацію «Право на захист», яка надає юридичну й іншу допомогу внутрішньо переміщеним особам і повідомила, що люди масово збиралися на КПВВ, сподіваючись переконати силовиків, що їхня ситуація потрапляє під виняток. Наступними після 22 березня днями через КПВВ дійсно пропускали з метою возз’єднання родин, але 27 березня припинили пропуск.
А 28 березня українські органи оголосили, що так само закриваються на невизначений термін і адміністративні межі Донецької й Луганської областей із трьома сусідніми областями. Це повідомлення оприлюднили на сторінці операції Об’єднаних сил у фейсбуці лише приблизно за вісім годин до того, як обмеження набуло чинності. Через це нове обмеження, розповіли Human Rights Watch у «Праві на захист», дехто з тих, хто застряг на лінії контакту, тепер також не може й повернутися назад, звідки ці люди приїхали.
Людські долі
У звіті правозахисників наведені й деякі конкретні приклади з КПВВ «Станиця Луганська». Серед них – історія жінки віком за 60 років, яка мусила ночувати на КПВВ, прикриваючись брезентом, за мінусової температури вночі, і відмовилася від пропозиції знайти їй житло, бо не має грошей на їжу, а безпосередньо на КПВВ може сподіватися, що хтось подасть їй якісь продукти.
Інша історія – чоловіка на ім’я Максим, який понад два дні добирався до Станиці Луганської, щоб потрапити до своєї родини в Луганську – дружини, чотирирічної дочки і понад 70-річних батьків, – при тому, що, за його словами, він єдиний годувальник у родині. Він приїхав на КПВВ 25 березня, і силовики відхилили три його прохання дозволити прохід, заявляючи, що в нього немає підстав. Максим платить по сто гривень за ніч за перебування в хостелі неподалік пункту пропуску.
Юрій, який працює в Києві і приїхав до Станиці Луганської на таксі за три тисячі гривень, теж отримав відмову. Як розповів Юрій правозахисникам, тепер він уже не має грошей на повернення до Києва, навіть якби межі Луганщини відкрили, і живе в хостелі за 130 гривень за ніч. За його словами, він хоче потрапити до свого рідного села, біля якого знову почалися обстріли, і його старій матері важко бути там самій.
Як зазначають правозахисники, в хостелах біля КПВВ люди сплять по кілька осіб на кімнату, вони щоночі потрапляють в інші кімнати з іншими сусідами, а це збільшує шанси поширення вірусу.
Гуманітарна криза
Рейчел Денбер називає цю ситуацію гуманітарною кризою. «Українські посадовці і фактичні адміністрації на непідконтрольних урядові територіях мають зробити все можливе, щоб родини могли возз’єднатися якнайшвидше, і забезпечили, щоб люди на КПВВ могли дотримуватися належної відстані між собою. Вони також мають забезпечити, щоб тим часом усі, хто застряг там, могли перебувати в гідних умовах», – каже правозахисниця.
Як повідомив Радіо Свобода 1 квітня віцепрем’єр-міністр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Рєзніков, громадяни України, які через закриття КПВВ на карантин опинилися заблокованими в окупованих районах, можуть повернутися додому на підконтрольну владі територію. «Їх зобов’язані пропустити без жодних сумнівів, Державна прикордонна служба і командування ООС це знають і пропускають їх», – сказав міністр. При цьому він нагадав, що після повернення на вільну територію ці люди мають пройти двотижневу обсервацію.
Звіт Human Rights Watch розглядає тільки ситуацію на підконтрольному урядові боці лінії контакту і не згадує про становище на окупованій території. Причина не пояснена, але, ймовірно, вона в тому, що туди правозахисників просто не впустили бойовики.
Тим часом адміністрації угруповань «ДНР» і «ЛНР» на окупованій частині Донеччини й Луганщини теж заявили, що з 21–23 березня припиняють пропуск через лінію контакту зі свого боку, так само назвавши причиною заходи проти коронавірусу.
Але ще до практично повного перекриття руху на лінії розмежування були запроваджені значні обмеження ще з середини березня.
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безплатно). Ваше ім’я не буде розкрите)
