Українська «оборонка» – в центрі скандалу. Обладнання для виробництва снарядів калібру 152 міліметри, яке придбали за кордоном, до України не доїхало. Скільки втратив український бюджет? Кого звинувачують? Чи є дефіцит цих снарядів в українській армії? Розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Боєприпаси для артилерійської системи «Гіацинт» калібром 152 міліметри – дефіцит і непроста тема для української «оборонки». «Донбас.Реалії» вже неодноразово розповідали про це. Спочатку були обіцянки про початок виробництва.
«Ми говоримо про серійне виробництво, про запровадження в Україні серійного виробництва боєприпасів калібром від 100 до 152 міліметрів», – це слова тодішнього заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрія Бровченка.
А влітку 2018 року все ж таки урочисто запустили лінію на державній акціонерній холдинговій компанії «Артем». Своєю місією «Артем» називає «створення і вироблення сучасних високоточних систем озброєння та захисту». П’ятий президент України Петро Порошенко тоді теж обіцяв швидкий розвиток виробництва.
«Ми сьогодні вже готові для того, щоби найближчим часом поставити виробництво найдефіцитніших боєприпасів на серійний потік», – заявляв у серпні 2018 року Порошенко.
Але замість тисяч боєприпасів для армії на обладнанні держпідприємства виготовили лише кілька сотень корпусів – і верстати зупинилися. Тоді як державні оборонні замовлення отримала приватна компанія «Рубін-2017». За словами її директора, із держзамовленням все «по плану».
«На сьогоднішній день приблизно на 80% запланованої кількості – тієї, що маємо здати до кінця року, ми йдемо по плану», – каже директор компанії «Рубін-2017» Володимир Муцинов.
Офшори, схеми, шпигунство
Виробництво цього обладнання ще в процесі. Частково оплачено, проведений авансМарина Грищенко
Тепер у тривалій історії зі снарядами для української армії – несподіваний поворот, кримінальний. На державному заводі «Артем» до кінця року очікували нове обладнання – замість партій боєприпасів воно дозволило б організувати конвеєрне виробництво.
«Був тільки підписаний контракт на виробництво цього обладнання. На сьогоднішній день виробництво цього обладнання ще в процесі. Частково оплачено, проведений аванс», – запевняла президентка державної холдингової компанії «Артем» Марина Грищенко у липні цього року.
Саме за цей аванс в розмірі трохи більше від 8 мільйонів доларів Юрія Бровченка, колишнього заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України, затримали в аеропорту і підозрюють в зраді.
«Чиновники Міністерства економіки, коли отримали гроші на бюджетний рахунок, почали шукати можливості, як з цих грошей заробити собі відкати. І вони почали шукати, банально, якихось посередників, з якими можна було б домовитися, щоб гроші за обладнання заплатить, обладнання отримати, але частину грошей – зробити велику переплату щоб оту переплату через офшорні рахунки перерозподілити собі на відкати», – розповідає керівник експертної організації StateWatch Гліб Канєвський. StateWatch займається моніторингом діяльності органів державної влади, зокрема в оборонній сфері.
Компанія «Артем» розпочала арбітражний процес з вимогою повернути кошти«Укроборонпром»
Чому СБУ у злочинній схемі підозрює Бровченка? На своїй посаді в Мінекономрозвитку України він займався оборонною сферою. У його підпорядкуванні було державне підприємство «Український центр «Безпека». Його керівника, до речі, теж затримали у цій же кримінальній справі. Саме держпідприємство мало вирішувати, хто буде постачати обладнання компанії «Артем».
От що відповіли у державному концерні «Укроборонпром» на інформаційний запит «Донбас.Реалії» з цього приводу:
«Умовами зазначеного контракту передбачено, що ДП «Безпека» визначає та погоджує постачальника устаткування, яке й визначило та погодило американську компанію «Gray Fox Logistics» (далі – «GFL») постачальником... На підставі зазначеного ДАХК «Артем» у березні 2018 року було укладено контракт на постачання необхідного обладнання до кінця 2019 року... Компанія «Артем» розпочала арбітражний процес, звернувшись до Арбітражного інституту стокгольмської Торгової палати із запитом про арбітраж проти «GFL» та з вимогою повернути кошти, які були сплачені як аванс. Арбітражне рішення очікується наприкінці квітня 2020 року».
Бровченко сподівається на домашній арешт
Підозрюваний в схемі Юрій Бровченко зараз перебуває під вартою. За словами його адвоката, Бровченко сподівається вийти під домашній арешт.
«Він міг би прокоментувати свою позицію, але виключно після рішення апеляційного суду. Будь ласка, давайте дочекаємося – і тоді вже, звичайно, або він сам надасть свої коментарі вичерпні, або я, з його дозволу, надам коментарі», – каже адвокат Бровченка Сергій Стретович.
СБУ провалила роботу і зараз змушена боротися з наслідками своєї ж халатностіГліб Каневський
СБУ вбачає у справі російський слід. Там стверджують, що громадянин США прибув з Росії і наполегливо пропонував свої послуги представникам «оборонки». Перш за все, щоб зірвати виробництво. Але і сама СБУ в цій справі зіграла не останню роль.
«СБУ мала забезпечити свого часу фінансову операцію під грифом «таємно». Вона мала встановити, кому чиновники Міністерства економіки збираються платити 8,5 мільйонів доларів, чи мала та фірма дійсно потужності, чи мала та фірма історію, чи не співпрацювала з Росією. Я можу сказати що, на жаль, СБУ провалила роботу в цій частині і тому вже зараз змушена боротися з наслідками своєї ж халатності», – каже керівник експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.
Експерт стверджує: гроші з рахунків американської фірми вже виведені в офшори. Чи зможе Україна повернути кошти і скільки це займе часу – питання без відповіді. Інформацію про закупівлю та про її вартості в 16,5 мільйонів доларів приховували під грифом «секретно», але це не допомогло.
«В цьому і причина. Чиновники – вони банально ховаються за грифом «секретно». І за цим же грифом дерибанять державні кошти», – додає Гліб Канєвський.
Боєприпаси для «Гіацинтів» – усе ще в дефіциті. Устаткування ніхто не поставив, а це означає, що його доведеться або купувати заново, або сподіватися, що артилерію великого калібру використовувати на передовій не будуть так активно, як на початку війни.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
