Вже більш ніж два роки Україна офіційно не торгує з підприємствами на підконтрольній угрупованням бойовиків «ЛНР» і «ДНР» території. Чи зміниться політика нового президента щодо окупованої частини Донбасу, в якому вона зараз стані і скільки грошей Росія витрачає на її утримання? Розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
5 років війни на Донбасі розділили цей регіон не лише по лінії фронту. Усе чіткіше відчувається різниця між ОРДЛО та підконтрольними Україні Донеччиною і Луганщиною у звичайному житті. До прикладу, середні зарплати в окупації суттєво нижчі. 70% працівників заробляють близько 6 тисяч російських рублів (приблизно 2,5 тисячі гривень). Такі дані наводить Центр Разумкова у праці «Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання».
«Працюючими, взагалі працюючими на території ОРДЛО є 10-15% населення. Тобто, умовно, це не більше ніж півмільйона людей. Вугільники так і працюють на Україну через тіньові схеми або схеми підстраховки. Якщо металурги, то вони працюють, але на Росію. І плюс з’явилася ніша з торгівлі продуктів харчування і всього іншого», – зауважує представник Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Бережний.
За даними Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), після так званої «націоналізації» підприємств в ОРДЛО у 2017 році під фактичний контроль бойовиків потрапили 46 великих активів – металургійних, енергетичних, вугільних та хімічних. Це дві третини індустріального Донбасу. Саме вони дають левову частку робочих місць в окупації. Тим не менше, працюють неефективно та зношені на 80%, наводять дані у НІСД.
«Це не додало нікому. Ні Україні, ні Росії, ні самим територіям. Оскільки мінус – для всіх. Москва витрачає кошти на утримання режимів. Київ – дуже сильно постраждала фінансова система і економіка від цього розриву і сама окупована територія ледь жевріє. Ми говоримо про те, що там використання промислового потенціалу не досягло навіть і половини від можливостей за ці 5 років. Це по «ДНР», а по «ЛНР» там взагалі 20%», – розповідає співробітник Інституту економіки і прогнозування НАН України Владислав Зимовець.
Металургійні підприємства ледь животіютьГеоргій Тука
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Георгій Тука додає: підприємства ледь виживають, але було б нечесно сказати, що «все зруйновано».
«Деякі підприємства переходять на дводенний робочий тиждень і заборгованість із заробітної плати постійно зростає. Металургійні підприємства ледь животіють. «Стірол» (Горлівський хімічний комбінат – ред.) практично стоїть. Деякі підприємства, зокрема шахти, розпочатий процес затоплення. Загальна картина – сказати або все добре, або все зруйновано – було б нечесно», – зауважує Георгій Тука.
Що Росія завозить на Донбас
За даними Національного інституту стратегічних досліджень, половина експорту з окупованих територій в Росію – метал. Також вивозять машинне обладнання, хімію та мінерали. З Росії через непідконтрольний кордон найактивніше везуть продукти. До початку так званої «блокади» їх, як правило, постачали з інших регіонів України.
«Агропромисловий потенціал цих територій недостатній, оскільки переважна частина – це агломерації міські, які не виробляють сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарські території Донецької і Луганської областей зараз перебувають під контролем України», – зазначає співробітник Інституту економіки і прогнозування НАН України Владислав Зимовець.
Росіяни практично повністю витіснили всі продукти, які постачала УкраїнаЯрослав Бережний
У Національному інституті стратегічних досліджень підсумовують: продовольчі втрати України на Донбасі склали мільйони доларів.
«Ще до війни 50% всього продовольства і навіть більше – побутова хімія, меблі, одяг – завозився з території інших областей України. Росіяни практично повністю витіснили всі продукти, які постачала Україна. Це приблизно 650 мільйонів доларів. Ті, які Україна постачала до блокади, це можна вважати втратою. Якби не було блокади, чи була б ситуація іншою? Не була б, тому що вже починаючи з 2016 року Росія інтенсивно намагалася витіснити українські продукти», – зауважує представник Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Бережний.
Відновлення економічних зв’язків із ОРДЛО?
Вже понад два роки минуло з часу розриву економічних зв’язків України та ОРДЛО. Перервана торгівля – це, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, втрата Україною товарів на півтора мільярдів доларів. У той же час зменшилася контрабанда – це 300 мільйонів доларів. Частина цих грошей потрапляла до бойовиків.
«Місцева окупаційна адміністрація покривала за рахунок різноманітних тіньових податків до 16% всієї потреби у окупації. Але це – 16% від тої суми ресурсів, яку спрямовувала Росія в ОРДЛО на той момент. Тобто якщо ми говоримо 2-2,5 мільярди, то 16% – це приблизно 350 мільйонів доларів», – розповідає Ярослав Бережний.
Втім, у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій виступали і виступають за відновлення економічних зв’язків із ОРДЛО, адже щороку ситуація там хоч і не швидко, але погіршується.
«Два чинники. Чинник перший – звільнення всіх заручників. І чинник другий – повернення цих підприємств під контроль власників. Після того можна буде продовжувати співпрацю. Виходячи з тих даних, які я постійно отримую від спецслужб – я не бачу з боку і окупаційних адміністрацій в першу чергу і, мабуть, з боку Російської Федерації великого бажання повертати під контроль України ці підприємства», – каже заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Георгій Тука.
«Я б відмовився від будь-яких стосунків з Росією» – радник Зеленського
Або бойові дії з Росією, або торгівля на кровіІван Апаршин
Як нова влада будуватиме відносини із непідконтрольним Україні Донбасом, у Зеленського поки не озвучили. Втім, один із радників президента України Іван Апаршин поділився свою точкою зору щодо торгівлі із ОРДЛО.
«Або ми продовжуємо гратися і одночасно ведемо бойові дії з Російською Федерацією, або ми продовжуємо торгівлю на крові. На мій погляд, а це моя особиста точка зору, я б відмовився від будь-яких стосунків з Російською Федерацією», – зауважив радник Володимира Зеленського з питань безпеки і оборони.
За різними оцінками, на окупованій території проживають 3 мільйони осіб – враховуючи тих, хто перебуває там не постійно. Близько мільйона із них – люди похилого віку. Щорічно, зазначають експерти, Росія витрачає на ці території щонайменше мільярд доларів і намагається здешевити його утримання.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
