Контрольовані Росією угруповання бойовиків «ЛНР» і «ДНР» заявили про повну бойову готовність. Вони відкрито заявляють, що посилили свої підрозділи на передовій, а також, порушуючи Мінські домовленості, підтягнули до лінії фронту танки. Що вже встигла зафіксувати місія ОБСЄ? Що приховується за цими маневрами і чи є загроза повномасштабних бойових дій? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Угруповання бойовиків «ДНР» і «ЛНР» заявили про «повну бойову готовність». За даними головного управління розвідки Міноборони України, підконтрольні Росії підрозділи проводять навчання і перевіряють можливих призовників на випадок мобілізації.
«Особовий склад викликано з відпусток, посилено передові підрозділи», – повідомив спікер Міністерства оборони України Дмитро Гуцуляк 26 травня.
Крім того, спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ почали фіксувати збільшення кількості порушень припинення вогню.
Так у звіті ОБСЕ за 25 травня 2020 року відзначають значне зростання кількості вибухів (275 порівняно з 65 днем раніше) в районі селища Софіївка (колишнє Карло-Марксове) на непідконтрольній частині Донецької області. Монітори оцінюють це як навчання з бойовими стрільбами.
Для того, щоб розібратися, що змінилося на окупованих територіях за останній тиждень, варто почати з Донецька. Зовні місто виглядає без змін. Місцеві жителі помічають БТРи на вулицях. У тролейбусах можна побачити оголошення про заклики вступати в лави бойовиків.
Але в цьому нічого нового, більш того – такого ж роду оголошення постійно публікують у соцмережах. Там і зарплата написана – від 15 тисяч рублів (≈ 5 706 гривень). Крім того, обіцяють 30-денну відпустку на рік і медичне обслуговування. Але що ж тоді змінила «повна бойова готовність» в Донецьку?
От що кореспондентам «Донбас Реалії» розповіли жителі Донецька про ситуацію у місті:
– Патрулів додалося, так.
– Мирні громадяни не відчувають поки ніяких змін.
– Як ви думаєте, можливі повномасштабні бойові дії?
– Сподіваємося, що не буде, але можливо, звичайно. Обстріли посилилися ночами. Ось ми в Куйбишевському районі дуже чуємо вночі.
Чого чекати на передовій?
Російське видання «Військово-промисловий кур’єр» складно підозрювати в симпатіях до української армії. Але от що там писали в матеріалі від 18 травня під назвою «Донбас: війна на виснаження»:
- «Технологічне відставання народної міліції [тобто бойовиків – ред.] від ЗСУ просто жахливе…»;
- «Трьох-п’ятикратну чисельну перевагу на фронті противник [тобто українська армія – ред.] вже створив»;
- «Зараз же влітку 2020 року, з розвитком в Росії важкої економічної і політичної кризи складається ситуація, коли реакція РФ на перехід ЗСУ в наступ на Донбасі може виявитися сповільненою або її може не бути взагалі».
Зрозуміло, що це припущення автора, але якщо оцінка сил вірна – навряд чи можна очікувати атаки бойовиків на Донбасі, за винятком якихось локальних ділянок, вважають експерти.
«Сил у них вистачить лише на якусь таку провокацію, Ну ця провокація на жаль може бути кривавою із жертвами і втратами українських воїнів», – припускає військовий експерт Влад Волошин.
«Підрозділи або загони бойовиків не здатні на якісь активні наступальні дії без допомоги російських регулярних військ. А з іншого боку для того, щоб ці наступальні дії, я маю на увазі масовані, вести – необхідна така ретельна підготовка… Тобто ми б її побачили. Побачили б стягнення додаткових засобів, розташування артилерії, ми б побачили б концентрацію логістичних засобів», – додає головний редактор видання «Апостроф» Денис Попович.
Реакція на Мінськ чи психологічний тиск на жителів Донбасу?
За нформацією, яка у нас є, відбуваються певні заходи, які свідчать про мобілізаціюВіра Ястребова
Поки про це, в тому числі і в Головному управлінні розвідки Міноборони України не говорять. Але питання навіщо бойовикам ця «повна бойова готовність» залишається. Причин може бути кілька, зауважують аналітики. Наприклад, відвернути увагу мирних жителів і використовувати цю ситуацію в Мінських переговорах.
«За тією інформацією, яка у нас є, відбуваються певні заходи, які свідчать про мобілізацію, так звану. Бо, здається, що це більше носить психологічний вплив. відволікає увагу від невиплати зарплат, пенсій і жахливого соціально-економічного стану. І крім того, не слід забувати про наслідки епідеміологічного стану, викликаного Covid-19», – зауважує директорка «Східної правозахисної групи» Віра Ястребова.
«Це гра в інформаційному полі і створення тиску на Україну в цілому на керівництво України, на громадян України», – каже заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованій території України Ігор Яременко.
Це гра в інформаційному полі і створення тиску на УкраїнуІгор Яременко
Дійсно, в останні дні Мінські переговори по врегулюванню ситуації на Донбасі у глухому куті, вважає військовий експерт Влад Волошин, а в Росії публічно незадоволені позицією України. Так, представник Росії після чергового онлайн-засідання пригрозив Києву «непоправними наслідками». Чи може «повна бойова готовність» бойовиків походити звідси?
«Після засідання тристоронньої контактної групи Україна ж чітко показала свою позицію, що Донбас буде українським, вибори там будуть проходити по українським законам – ніяких змін до Конституції з особливим статусом, нічого не буде і кордон ми маємо взяти під контроль. Лише після того вибори, вони мали реагувати на це», – каже військовий експерт Влад Волошин.
Затишшя або загострення на фронті, заяви про прориви і можливі атаки – у цьому за роки війни на Донбасі немає нічого нового. Це частина політичної гри, яка все ж може перерости в масштабні бойові дії, припускають аналітики.
Зіставляючи сили ЗСУ і так званих армійських корпусів бойовиків, кажуть експерти, українським військовим варто пам’ятати про підрозділи регулярної російської армії, які грали ключову роль під час наймасштабніших боїв на сході України.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»:
