Узбережжя Азовського моря, МіГ-17 на постаменті і встановлений бойовиками «золотий» Ленін – все на місці. На перший погляд, Новоазовськ – одне з найбільш придатних для життя міст окупованої частини Донбасу.
Оскільки Новоазовськ розташований недалеко від кордону з Росією, то місцеві часто їздять туди на заробітки. Хоча, кажуть деякі, на відміну від багатьох інших міст в окупації, роботу можна знайти і тут.
«Хлібзавод, банки, базар, харчосмакова – воду вони роблять, люди працюють. Зараз ось пансіонати відкриють, сезон буде, будуть працювати. Я ось на птахофабриці працюю», – каже місцева жителька.
«Хто – в морі, хто – в «міліції», у нас колгоспи, поля, зараз піде літній урожай, будуть збирати. Є, і місця є» – додає чоловік.
Жителі Новоазовська розповідають: людей тут не поменшало. Так як тих, хто виїхав на початку війни, замінили інші, які приїхали сюди з тих міст, де відбувалися активні бойові дії.
«Хто їде, а хто, навпаки, купує тут і живе. Ось Саханку розбивають – вони всі до нас сюди, обживаються тут», – розповідає жінка.
«Я народився і виріс в Сніжному, а через війну переїхав сюди», – каже чоловік.
«Трошки роз’їхались, почали працювати в Росії. Молоді куди діватися, їдуть на заробітки», – розповідає пенсіонер.
Про чергове загострення між Києвом та Москвою тут чули. За політичними новинами місцеві стежать.
«Ну, а хто не переймається, всі переживають», – каже чоловік.
«Народу вже набридло, вони не розуміють, що робити і як робити, ніхто ж нічого не говорить. Загострення так, видно. Там копають, там копають, а для чого це робиться – ніхто не пояснює», – додає інший.
«Чомусь я абсолютно спокійний. Хоча, може, якщо швидше почалося б, швидше б закінчилося», – розмірковує місцевий житель.
В екстреному випадку – більшість місцевих відповідають – тікатимуть до Росії. Але, є й ті, кому їхати просто нікуди.
«В Ростов до сестри – це одна дорога», – каже жінка.
«Хапати сім’ю і їхати. Знову в Сніжне, там був тил. Туди або в Росію. Туди (на підконтрольну Україні територію – ред.) не пускають, значить поїдемо до родичів. Кордон куди у нас? В Росію. Всі туди», – каже чоловік.
«Я знаю, куди йти, де брати зброю і захищати своє місто», – стверджує місцевий житель.
«Ми навіть не думали, я навіть не знаю. Їхати нікуди і нема з ким. Розгубленість повна, будемо сподіватися і молитися», – хвилюється жінка.
Ще ближче до кордону з Росією – село Маркине Новоазовського району. Тут вдалося поговорити тільки з одним місцевим жителем.
«Село нормально ще живе, хорошим життям, як кажуть. Ми не сильно боїмося, і тоді, коли наступали «ДНРівці», через нас летіло, а нам не дісталося нічого. У нас жодного будинку немає розбитого, нікого не поранили, не вбили. Я все життя тут, куди мені тікати? Ну, у мене і дочка в Ростові живе, родичі є, можна втекти, але ні, не збираємося», – розповів місцевий житель.
Після цього короткого інтерв’ю з села довелося поїхати з міркувань безпеки. Адже зараз тут перебуває багато бойовиків.
