Окупований Донецьк, підконтрольний Києву Маріуполь і російський Ростов-на-Дону. Сьогодні у всіх цих містах – розважаються і радіють новорічним святам, однак у разі російського вторгнення, про яке попереджає українська розвідка, – всі ці міста стануть одними з перших, хто відчує наслідки масштабної ескалації.
Донбас Реалії поставили однакові запитання мешканцям цих міст – з яким настроєм люди зустрічають новий 2022-й і чи вірять у повномасштабне вторгнення Росії в Україну?
ДОНЕЦЬК
Цього року в Донецьку, скажімо так, бойовики в «русский мир» навіть одягли ялинку – головний символ нового року прикрасили світлодіодною гжелью. Це такий традиційний російський живопис в біло-блакитних тонах.
І не обійшлося без так званого подарунку для народу – відміни комендантської години до 10-го січня. Ресторани в новорічну ніч працювали, та однак містяни віддали перевагу святкуванню вдома. Адже за святкування в закладі заплатити довелось би близько тисячі гривень за людину.
«Зазвичай завжди з друзями. Гості або до нас, або ми в гості. Завжди збираємось компанією – або сім'єю, або з друзями», – каже мешканка Донецька.
Що думають жителі Донецька про можливу повномасштабну війну? Місцеві кажуть, що на телеканалах бойовиків розповідають, що, мовляв, техніку зігнали до кордонів як Росія, так і Україна, але в окупованому місті на такі повідомлення майже не реагують. Адже, за словами містян, люди вже звикли до подібної інформації.
«Паніки взагалі немає, я цього не бачу. Напевно, людей за 8 років вже і дратують ці розмови. Як була казка про хлопчика і вовка, пам'ятаєте? Я думаю, що вже було занадто багато криків про ці наступи, я думаю, що люди вже просто ігнорують це. Є, звичайно, ті, хто хвилюється, але основна частина тих, з ким я спілкуюся – ні», – каже мешканець Донецька.
«Сподіваюся, що ні, ми звикли до цього. Напевно, це нас не лякає», – каже жінка в окупованому місті.
«Ви знаєте, чесно кажучи, я не хочу заглиблюватись в політику, тому що від нас, як показала історія, як показав час, від нас нічого не залежить», – додає інша.
«Я думаю, що вже треба щось вирішити, скільки вже можна? Восьмий рік, люди вже втомилися, люди не можуть рухатися далі, жити, на щось розраховувати», – висловлює свою думку ще одна містянка.
Та покидати свої домівки, навіть у випадку посилення бойових дій, не збирається ніхто з опитаних нами.
«Якщо бойові дії на фронті активізуються — ніхто нікуди бігти не буде, я впевнений, бо куди б ти не їхав, гостро стає питання насамперед із житлом та з роботою. В яку б країну не поїхав – тобі треба буде винаймати квартиру, треба буде міняти роботу. Люди звикли та живуть. Нікуди ніхто звідси бігти не буде, якщо, звичайно, місто не знищуватимуть вщент», – розповідають у місті.
МАРІУПОЛЬ
У підконтрольному Києву Маріуполі настрій у місцевих святковий.
«Я вважаю, що ми рухаємось у правильному напрямку. Я бачу як Маріуполь змінюється. Мені стає приємно, коли я проходжу повз всі ці прикраси, ярмарки, я бачу, що багато зусиль вкладається в облаштування мого рідного міста», – каже молодик у Маріуполі.
Традиційно основні новорічні локації Театральна площа та Театральний сквер. Ярмарок, ковзанка та каруселі – але маріупольці, як і донеччани, сам новий рік зустрічають переважно вдома.
«Для мене новий рік — це сімейне свято, я люблю його проводжати, зустрічати, у теплі, в домашньому затишку, коли всі твої близькі поряд, а потім на Різдво я можу поїхати до Львова, наприклад, чи ще в якесь місто українське», – розповідає дівчина.
«За останні два роки ми з друзями ходимо вздовж проспекту від площі Свободи до драмтеатру. На драмтеатрі зазвичай каруселі, красиво все прикрашають, там кіоски стоять, в принципі дуже цікаво можна провести час навіть нікуди не їдучи», – розповідає хлопець
У Маріуполі також стомились від війни. Як і в Донецьку, лінія фронту тут зовсім близько і досі в деяких районах чути звуки обстрілів. На інформацію про можливу повномасштабну війну у місті реагують по-різному.
«Знаєте, живучи в такому регіоні як Донбас, то вже починаєш звикати до цього всього, я навіть не знаю як на це реагувати, звичайно, дуже не хотілося б. Тому що війна – це страшно», – каже дівчина.
«Я дуже «переживальна» людина з цього приводу, це справді страшно. Якщо таке буде, а думки розділилися 50 на 50, хтось вірить, хтось не вірить, але якщо так буде, то це дуже погано. У нас в підвалі, ще з того часу, коли у нас бомбили, ми дуже розпереживались і дуже багато всього – запаси різні, спустили у підвал. І якщо таке буде, то це місце є», – розповідає інша.
«Я не вірю у якісь погані наміри з боку Росії, абсолютно не вірю. Я вважаю жителям Маріуполя, може це буде дуже цинічно сказано, але нам російський уряд ближчий за український. Не думає Україна про Донбас», – вважає маріупольська пенсіонерка.
А що робитимуть у Маріуполі? Бігти, ховатись, захищати?
«Тривожної валізки немає і я поки що не знаю, що я робитиму, тому що я максимально не хочу, щоб це сталося», – каже хлопець.
«Я залишаюся у своєму місті, не знаю, нікуди більше», – каже жінка.
«Повернуся назад до армії, захищатиму своє місто, свою сім'ю, свою країну», – розповідає український військовослужбовець з Луганська, який мешкає у Маріуполі.
«До цього ніколи не будеш готовий, буду з сім'єю вживати якихось заходів безпеки, їхати, можливо, тому що хочеться жити, усім хочеться жити і треба щось робити», – роздумує дівчина.
З початку війни Маріуполь прийняв понад сто тисяч людей із окупованого Донбасу та став першим містом в Україні, яке приєдналося до міжнародної ініціативи «Місто солідарності» Агентства ООН у справах біженців. Чи готові місцеві до чергового напливу внутрішніх переселенців?
«Робота якась знайдеться. Можливо не найперспективніша і найпрестижніша, але якась знайдеться. На рахунок житла, ну, квартири здаються. Не знаю скільки приїде, але якихось точно приймемо», – розповідає місцева мешканка.
«До цього не був і зараз, мені здається, не готовий. Багато людей тут, яким потрібно житло, а ще на когось щоб було. Жаль цих людей, звичайно, дуже навіть, але не готове місто. У нас нічого не будується», – вважає жінка.
«У нас там є будівля, навіть я туди речі носила, коли початок війни був. Мені здається Маріуполь буде завжди готовий», – каже інша.
«Я думаю так, місто здатне, тому що за той час, що я проживаю тут, воно тільки розквітає, все тільки стає краще», – розповідає хлопець.
РОСТОВ-НА-ДОНУ
Російський Ростов-на-Дону. Це місто, і область, якщо так можна сказати, перетворилися на мекку для жителів окупованих територій. По-перше, через Ростов зараз їздять в Україну, по-друге – тут отримують усі російські документи, а по-третє – це місто тепер заміна Харкова і саме сюди в основному приїздять на закупівлі для ринків. Ми запитали у місцевих чи є новорічний настрій у місті і як зазвичай вони святкують?
«Все у вогнях і з радісними обличчями людей, з гарним настроєм. По-сімейному відзначаємо», – каже чоловік.
«Ви знаєте, новий рік цього року… торік хоч більш-менш зі снігом було, але цього року погода така, не думаю, що буде сніг», – додає інший.
Ми запитали – що думають про інформацію про можливу війну і в російському Ростові і чи помічали люди присутність військових у місті та його околицях.
«Мені здається більше зараз інформаційна війна, тож вірити вже зараз боїшся всього», – каже жінка у Ростові.
«Хочеться, щоб просто все було добре і всі товаришували між собою. Дуже страшно, якщо щось буде погане. Хочеться, щоб всі жили мирно», – каже дівчина.
«Літаки чутно, як літають, але я не можу сказати, що це на Донбас летять. Аеропорти у нас, військові. Взагалі немає жодних військових, я не бачу, все спокійно», – каже чоловік у Ростові.
«Якщо чесно, я в ці казки взагалі не вірю, якби Росія хотіла напасти на Україну, то від України вже нічого не залишилося б», – вважає жінка.
У Ростовській області мешканцям так званих «ДНР» та «ЛНР» видали вже понад шістсот тисяч російських паспортів. Але, люди, які отримують документи повертаються жити до своїх міст. Чи готовий Ростов до того, що у разі повномасштабної війни одним з перших прийматиме переселенців?
«Я навчалася з хлопцями, які приїжджали до нас у школу. Вони розповідали не дуже приємні історії, але все одно хотіли додому повернутися, щоб усе було добре. Я бувала до всієї цієї ситуації в Україні, мені там сподобалося, хотілося б ще туди приїхати та не боятися нічого», – відповіла дівчина.
«У мене знайомих може з десятеро, я з ними спілкуюся, їм подобається, вони вже на постійно переїхали, цілком задоволені, знайшли роботу, всі їх влаштову. В принципі, роботи в Ростові багато, це найголовніше, усім вистачить», – каже жінка у Ростові.
Ось із такими настроями люди входять у 2022-й рік. Страхи, розчарування, надія і, звісно, віра в те, що минеться. А як буде насправді – Донбас.Реалії обов'язково розповідатимуть вам і надалі.
