7 листопада у прокат вийшла стрічка кримськотатарського режисера Нарімана Алієва «Додому». Ще до офіційного релізу в Україні він вже увійшов у лонг-лист премії «Золотий глобус» у категорії «Фільм іноземною мовою», а також у лонг-лист американської кінопремії «Оскар» у категорії «Міжнародний повнометражний фільм».
Радіо Свобода зібрало перші реакції на фільм із соціальних мереж – декого стрічка змусила замислитись, декого надихнула, а когось засмутила. Цей фільм багато користувачів уже визначили як той, який обов’язково потрібно подивитись у 2019 році.
Якщо ви ще досі не пішли на цей фільм, то ось вам кілька аргументів на його користь. А ми обіцяємо вам не спойлерити.
За сюжетом фільму, у кримського татарина Мустафи (його грає Ахтем Сеітаблаєв) у війні на Донбасі гине його старший син. Батько приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, щоб повернути молодшого сина додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями.
Прем’єра фільму відбулася ще 22 травня на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де він узяв участь у конкурсній програмі «Особливий погляд».
Перший урочистий показ у Києві відбувся 5 листопада. Одним із перших своїми враженнями поділився режисер та політв’язень Олег Сенцов: «З художньої точки зору можна, звісно, повишукувати якісь недопрацювання, а точніше, перебільшення, але я не буду цим займатись. Цим фільмом Україна може пишатись – і відбір на другий конкурс Канн є тому підтвердженням».
Народний депутат і музикант Святослав Вакарчук порівняв фільм «Додому» із козацькою думою.
Українську політичну діячку кримськотатарського походження Еміне Джапарову фільм надихнув на роздуми щодо стосунків кримських татар і українців: «Гадаю, ще багато доведеться розбивати міфів та російських наративів щодо кримських татар. Так само, як щодо України та українців».
Співачка Джамала назвала «Додому» фільмом, який обов’язково потрібно переглянути цього року.
Публіцистка Надія Баловсяк порівнює фільм із відчуттям болю: «Це кіно про біль. І дивитись його боляче. Бо історія, яку він розповідає, ще дуже болить. І тим, хто залишив Крим. І тим, хто ховав рідних та побратимів. І тим, хто волонтерив, допомагав грошима. Дуже багатьом».
Журналістка Севгіль Мусаєва написала, що цей фільм – притча про батьків і дітей.
Журналістка Христина Бердинських поділилась своїми враженнями від фільму та історією про його автора.
Втім, багато глядачів поскаржились на труднощі у пошуку сеансів у кінотеатрах.
А також на надмірну літературність в українській мові акторів.
Загалом відгуки у соціальних мережах в своїй більшості є схвальними.
Будьте в курсі всіх новин українського кінематографу! Підписуйтесь на телеграм-канал Радіо Свобода «Українське кіно»!
