Їржіце, Чехія – «Ми маємо виховувати наших майбутніх сусідів». Із таким неофіційним гаслом у Чехії вже рік працює єдина в країні в’язниця відкритого типу. У ній в’язні мають інший розпорядок дня, живуть у кімнатах по двоє, можуть без варти їздити на роботу і мають власний зоопарк. Усе для того, аби максимально соціалізувати засуджених перед виходом на волю і звести рецидиви до мінімуму.
Перша асоціація зі словом «в’язниця» – височенний тин, колючий дріт і десятки озброєних вартових. У Чехії вирішили проекспериментувати і спробувати відійти від стереотипів. І поруч із класичною тюрмою побудували поселення відкритого типу.
На перший погляд воно схоже радше на базу відпочинку. Тут і свій ландшафтний дизайн, і дитячий майданчик, і спеціальні зони відпочинку, де в’язні із родичами можуть посмажити м’ясо на грилі.
На території є навіть своє невеличке озеро, де живе кілька осетрів. Ну, і вишенька на торті – власний зоопарк! Серед тварин є як класичні кури/гуси, так і екзотичні карликові кенгуру. За головного тут лама Чарлі, до якого тут найбільше уваги.
«За всіма тваринами доглядають в’язні. Життя поряд із тваринами має терапевтичний ефект», – розповідає голова відділу виконання покарань проекту «Відкрита в’язниця» Гана Прокопова.
Життя поряд із тваринами має терапевтичний ефектГана Прокопова
Працює комплекс «Відкрита в’язниця» з весни 2017 року. Більшість об’єктів була зведена руками самих в’язнів. І через те, що він розташований лише за кілька десятків метрів від класичної в’язниці, – за словами самих засуджених, більшість мріє відбути решту строку у цьому поселенні.
Як приклад чехи взяли скандинавський досвід. А саме одну з найвідоміших в’язниць на острові Бастей у Норвегії, всю територію якого займає тюрма без колючого дроту і суворих обмежень. «Вся філософія відкритої в’язниці – спільна робота над посиленням відповідальності і самостійності. Відкрита в’язниця поступово готує в’язня до цивільного життя. Її можна сприймати як певне тренування під час відбування покарання. Менеджмент нашого проекту каже: ми маємо виховувати наших майбутніх сусідів», – розповіла керівник проекту.
Ми маємо виховувати наших майбутніх сусідівГана Прокопова
Живуть засуджені теж як у норвезьких відкритих тюрмах – ніяких камер по десятеро людей. Симпатичні будиночки із двомісними кімнатами, окремим туалетом і душовою кабіною. В будинку також є приміщення для відпочинку і власна кухня з електроплитою, холодильником та мікрохвильовою піччю. «Кожен засуджений має право мати в кімнаті телевізор, якщо дозволить керівництво. Все дуже наближено до домашніх умов. М’ясо, овочі, фрукти ми можемо купити в нормальному магазині цивільному», – ділиться враженнями засуджений із України Олександр.
Що саме чоловік вчинив – розповідати відмовився, як і показувати своє обличчя. 1996 року він емігрував із родиною до Чехії. Але кілька років тому порушив закон.
Він каже: це лише може здатися, що що в’язні тут як на курорті – п’ють каву й дивляться телевізор. Насправді, розповідає Олександр, тут вони перебувають у перервах між роботою й навчанням. Кожен із них обов’язково має відвідувати курси права, економіки і грамотності. Чоловік на курсах і сам опанував нову професію – оператор крана.
За словами адміністрації в’язниці, робота має посилювати відчуття відповідальності. В’язні самі їздять на роботу і повертаються назад. За рік жодного випадку, коли в’язень не повернувся, не було.
У в’язниці діє безготівкова система. Зарплата ділиться на три частини: перша покриває витрати на перебування у тюрмі, друга – аліменти, борги чи штрафи і третя – кишенькові гроші на власні потреби.
Були навіть випадки, коли приватні компанії погоджувались лишити собі співробітника після того, як він відбув свій строк.
«Цей проект дуже допомагає. Хто хоче, той почне жити нормальним життям. Уже не повертаються на вулицю. Я знаю пару чоловіків, які дійсно завдяки цьому проекту нормально живуть і працюють», – розповів Радіо Свобода Олександр.
«За 2018-й із нашої в’язниці звільнились 30 людей. Поки що жоден із них зараз не перебуває під судом чи у в’язниці. За рік ми не можемо стверджувати, що в нас знизився рецидив. Це малий строк. Але те, що до нас за цей час ніхто не повернувся, – великий успіх», – ділиться враженнями Гана Прокопова.
За словами адміністрації, це і є основною метою проекту: допомогти в’язням поступово повертатись із тюремного до нормального життя і водночас звести до мінімуму рецидиви.
Нова концепція пенітенціарної служби Чехії розписана до 2025 року. І якщо експеримент у цій чоловічій в’язниці визнають вдалим, схожі проекти планують запровадити і в інших містах країни.
