Канни ‒ Нова стрічка Сергія Лозниці відкрила другу за важливістю конкурсну програму в французьких Каннах ‒ «Особливий погляд». Двогодинний фільм розповідає про життя на окупованій частині Донбасу на прикладах історій простих людей. Через реальні історії режисер розповідає, як підтримувані Росією сепаратисти будують свою «псевдодержаву»: як відбирають гроші у місцевих бізнесменів, як прив’язують українського військового до стовпа з написом «каратєль» і знущаються над ним. Одна з головних ідей стрічки ‒ як працює російська пропаганда.
Фільм художній, але базується на реальних подіях. Сергій Лозниця під час прем’єри розповів про те, як з’явилася ідея зняти стрічку про Донбас: «Сценарій фільму базується на аматорському відео, яке знімали на початку цієї війни, у 2014-му і на початку 2015 року. Я був настільки шокований побаченим, що вирішив зробити свій художній фільм на основі цього відео. Тож запрошую на Донбас!».
Брати участь у конкурсній програмі «Особливий погляд» ‒ це вже велика честь, а отримати можливість стати фільмом-відкриттям ‒ серйозний успіх, який також показує зацікавленість європейців Україною.
Це має побачити кожен
Після перегляду стрічки люди виходили з зали настільки враженими, що часто відмовлялися спілкуватися з журналістами. Пояснювали це тим, що їм треба час, аби все це усвідомити.
«Я вражена масштабами корупції. Цей епізод у фільмі, де у чоловіка відбирають автомобіль нібито на потреби нової «держави» (маються на увазі претензії сепаратистів на створення своїх «республік» ‒ ред.), мене дуже вразив. Так, корупція є всюди, але те, що я тут побачила, ‒ просто нема слів», ‒ розповіла Радіо Свобода Софі, бельгійський кінокритик.
Себастьян Смолінський, польський журналіст: «Він дуже потужно показав, як працює російська пропаганда. Стрічка починається і закінчується історією про пропаганду, і це дає уявлення про те, що відбувається. Він показує, як створюються «фейк ньюз», всю цю машину російської пропаганди».
«Всі мають обов€язково подивитися цей фільм. Це дуже важливо, щоб вони побачили і самостійно зробили для себе висновки про те, що відбувається», ‒ сказав Хав’єр, іспанський кінокритик.
Водночас кілька глядачів не на запис сказали, що іронія у фільмі межує з фарсом, часто епізоди занадто довгі, актори у них грають не дуже переконливо.
Однак скільки людей ‒ стільки думок, тому зараз всі очікують, що скаже журі конкурсу, яке цього року очолює Бенісіо Дель Торо. А він після перегляду стрічки «Донбас» аплодував разом з усією залою.
«Жінка на війні»
Ще одна світова прем’єра ‒ фільм «Жінка на війні», який є копродукцією Франції, Ісландії та України. Він потрапив до конкурсної програми «Тиждень критики», яку заснувала спілка французьких кінокритиків для пошуку молодих талантів.
Читайте також: Фільм Сергія Лозниці «Донбас»: у смішному пеклі «Новоросії»
Стрічка розповідає про боротьбу жінки за захист природи та збереження височин Ісландії. І в розпал цієї битви вона дізнається про те, що отримала дозвіл на всиновлення маленької дівчинки з України. Зйомки тривали вісім тижнів, вони охопили різні локації в Ісландії та Україні.
Нові правила фестивалю
71-й Каннський кінофестиваль не обійшовся і без нововведень. Кінозіркам і всім, хто прогулюються червоною доріжкою, заборонили робити «селфі». За словами директора кінофестивалю Тьєррі Фремо, Канни ‒ це передусім елегантність і витонченість, яку всі очікують після пишної церемонії відкриття. Натомість раніше у соціальних мережах можна було знайти різні чудернацькі фото, які важко назвати елегантними. Тому тепер ‒ жодних селфіпалиць і смартфонів, лише позування професійним камерам.
Це вже не перша така заборона у Каннах, раніше зіркам не дозволили приходити на доріжку у балетках і наказали обов’язково вдягати підбори. Тоді акторка Джулія Робертс відповіла на цю заборону тим, що вийшла на червону доріжку у довгій чорній вечірній сукні і боса.
І ще одна заборона ‒ для журналістів скасували окремі прес-покази, які раніше передували прем’єрі. Організатори фестивалю пояснили це тим, що раніше після ранкового перегляду журналісти відразу ділилися враженнями від фільму (часто не найкращими) у соцмережах, і таким чином режисера і акторів, які виходили представляти світову прем’єру, могли вже не дуже тепло зустріти. Аби уникнути таких ситуацій, було вирішено зробити одну прем'єру для всіх.
