- За даними Генштабу ЗСУ, Білорусь у рамках створення південного оперативного командування збільшує чисельність своїх збройних сил до 80 тисяч осіб.
- Білорусь також і надалі надає свою територію для розміщення російського важкого озброєння та підрозділів, – зокрема ракетних комплексів «Іскандер», з яких завдавалися удари по Україні.
- А в цей час режим Лукашенка посилює репресії проти журналістів та тих, хто засуджує агресію Росії проти України.
На 15 діб знову засуджено колишнього доцента Мінського лінгвістичного університету Наталію Дуліну. Менше місяця вона провела на волі, оскільки до цього також перебувала в ізоляторі за нібито «поширення екстремістських матеріалів» та за участь у «несанкціонованих масових акціях».
Наталя Дуліна одна із перших вийшла на вулиці Мінська проти війни Росії в Україні. За кілька днів до чергового арешту журналіст телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») поговорив із викладачкою, а також іншими білорусами з антивоєнною позицією.
Є речі, які важливіші за страх
«Один омоновець підійшов до мене після того, як я говорила, що вас пошлють як гарматне м'ясо, і так далі. Він до мене підійшов і тихо сказав: «Я б цих бандерівців усіх передушив, а ти тварюка!» І він це сказав з такою щирістю», – згадує Наталія Дуліна.
Дуліна вийшла на антивоєнний протест 27 лютого. Жінку затримали, відвезли до міліції, а звідти до ізолятора на Окрестіна на 15 діб.
«У якийсь момент просто перестаєш думати про ризик і небезпеку, тому що є речі, які важливіші за страх. І будь-яка нормальна, порядна людина, яка розуміє, що таке добре, що таке погано, яка слухає своє сумління, і вона йому постійно нагадує про свою присутність. Він не може не відреагувати, незважаючи ні на що: на ризики, небезпеку тощо», – продовжує Наталія Дуліна.
Антивоєнні акції у Білорусі розпочалися з перших днів нападу Росії на Україну. Якщо раніше білоруські силовики затримували незгодних із політикою Олександра Лукашенка, то зараз опинитися в ізоляторі можна за посаду на підтримку України чи наклейку жовто-блакитного кольору.
Журналіста видання Intex Press Юрія Ганцаревича заарештували за те, що, за версією слідства, фотографував російську військову техніку на території Білорусі і пересилав знімки незалежним ЗМІ.
«Треба сказати, що це перший такий випадок, коли журналіста звинувачують в екстремістському формуванні саме за те, що він надсилав свої фотографії. Він не був членом цієї редакції. Людина просто надсилала свої фото, до неї дійшли, як відбувалося затримання, ми не знаємо «Як застосовувався фізичний вплив або щось, ми не знаємо. Але результат: він у СІЗО, йому пред'явлені звинувачення та стаття до шести років» ,– каже представник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький.
Ідеш на антивоєнну акцію – прощайся з рідними
За виявлену антивоєнну позицію з 24 лютого у Білорусі затримали понад тисячу людей. Більшість білорусів, за словами правозахисника центру «Вясна» Павла Сапелки, не підтримують російську агресію, але можливості для антивоєнного протесту у сучасній Білорусі жорстко обмежені.
«Треба взагалі розуміти, що таке протест у Білорусі на сьогоднішній день. Навряд чи хтось із нас уявляє, що ось людина збирається вранці і каже дружині, що ти раніше прийди, забери дітей із садка, бо я ввечері йду, щоб мене катували! А насправді – це десь так і виходить: людину затримують, і вона потрапляє в тортури... Ми знаємо про те, що людям, затриманим на антивоєнних заходах, взагалі загалом у політичних справах, влаштовують нестерпні, нелюдські умови перебування у місцях відбуття адміністративного арешту», – зазначає Сапелко.
За відмову підвезти російського військового кримінальну справу про екстремізм завели на таксиста з Борисова.
На засновника фонду BYSOL Андрія Стрижака, який надсилає в Україну гуманітарну допомогу, у Білорусі також порушили кримінальну справу. Наразі Андрій Стрижак живе у Вільнюсі, куди поїхав через репресії у 2020 році.
«За великим рахунком для мене це не новина та очікувана історія. Звинувачують у фінансуванні війни. Я відкриті джерела вивчав, і, зважаючи на все, я перша людина в історії країни, яка за цією частиною цієї статті проходить», – каже Стрижак.
На тлі арештів власних громадян за виявлену солідарність з Україною влада Білорусі продовжує стверджувати, що країна не є стороною конфлікту.
«Ми нікому не загрожуємо. Ми хочемо жити на своїй землі, розвиватися самі. Бути незалежними, самостійними. Виходячи з цього, збройні сили не є інструментами війни. Це інструмент недопущення війни», – заявив міністр оборони Білорусі Віктор Хренін.
Офіційно білоруська армія не бере участі у війні. Але Білорусь надала свою територію для російських військ, і з її території завдаються удари по Україні, а це відповідно до міжнародного законодавства прирівнюється до співучасті в агресії.
