Засновник і колишній головний редактор телеграм-каналу Nexta Степан Путило і Роман Протасевич відповіли на запит влади Білорусі про їхню видачу з Польщі. Напередодні Мінськ закликав Варшаву видати Білорусі засновників Nexta «з урахуванням особливої небезпеки їхньої злочинної діяльності».
У відеозверненні Путило вкотре звинуватив Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».
Колишній головний редактор Nexta Роман Протасевич також зробив офіційну заяву у зв’язку зі зверненням Мінська і назвав умову повернення в Білорусь.
«Заявляю про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в обмін на примусове транспортування [Олександра] Лукашенка в Міжнародний суд у Гаазі», – написав він у твіттері.
16 листопада МЗС Білорусі звернулося до Варшави і закликало у найкоротші терміни видати засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора Романа Протасевича. Путило зараз живе в Польщі.
Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».
Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.
Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.
У жовтні Центральний районний суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами.
За більш ніж три місяці протестів в Білорусі через ізолятори пройшли понад 26 тисяч осіб. Загальна кількість затриманих збільшується після кожного недільного маршу. Учасників акцій кидають до ізоляторів у провулку Окрестіна в Мінську, в містах Жодіно і Барановичі, де вони чекають суду, а пізніше, як правило, і відбувають добу адміністративного арешту. В ізоляторі на Окрестіна силовики жорстоко катували і били людей, затриманих після президентських виборів. У серпні рідні цілодобово стояли біля ізолятора, щоб хоч щось дізнатися про долю своїх близьких. Черги з рідних, затриманих на акціях, залишаються і нині: щочетверга сотні людей приходять до ізолятора, щоб спробувати передати передачу своїм рідним. Але навіть якщо і відстояти чергу в кілька годин, немає ніякої гарантії, що близька людина отримає їжу і особисті речі. Про те, як рідні затриманих годинами стоять біля стін ізолятора, в сюжеті Романа Васюковича – мінського кореспондента телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Слідчий комітет Білорусі відмовився порушувати справу про застосування насильства на мітингу
Слідчий комітет Білорусі відповів на заяву Міжнародного комітету з розслідування катувань про порушення кримінальної справи за фактами застосування насильства та спецзасобів стосовно учасників Маршу народовладдя 8 листопада. Про це повідомляє громадське об’єднання «Правова ініціатива».
У відповіді відзначається, що в заяві правозахисників «відсутні відомості про конкретні злочини (зокрема, про конкретних осіб, щодо яких співробітниками правоохоронних органів застосовувалася фізична сила і спеціальні засоби, про конкретне місце і часу подій тощо)». А саме звернення, на думку слідчих, «має абстрактний характер».
У зв'язку з цим «підстав для проведення Слідчим комітетом перевірок і ухвалення рішень в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом Республіки Білорусь, по цій заявці немає», зазначається у відповіді відомства.
Правозахисники відзначають, що заява не могла мати «абстрактного характеру», оскільки в ній були вказані посилання на 13 конкретних відео в засобах інформації і телеграм-каналах, які свідчать про протиправне використання спецзасобів щодо мирних демонстрантів.
«Той факт, що Слідчий комітет самоусувається і не порушує кримінальні справи за заявою правозахисників, мотивуючи відмову відсутністю конкретних потерпілих і конкретних місць події, лише підтверджує політичне небажання розслідувати порушення закону. Встановити місце події і потерпілих не так складно, як здається, адже встановлюють же слідчі органи особи демонстрантів, щоб взяти їх під варту», – наголосили в «Правовій ініціативі».
Акцію 8 листопада назвали Маршем народовладдя. На вулиці в Мінську вийшли кілька тисяч людей, але силовики не дали їм провести повноцінну акцію протесту: людей затримували і оточували, щоб не дати їм об’єднатися в колони.
Затримання в центрі столиці Білорусі розпочалися вранці і тривали майже до ночі. Затримана була понад тисяча людей, їх годинами тримали з піднятими руками на вулиці біля стіни, розпорошували в них газ, били і принижували.
США, Євросоюз, Велика Британія і Швейцарія виступили у вівторок із спільною заявою з приводу ситуації в Білорусі і закликали владу Білорусі негайно припинити насильство проти власного народу і звільнити несправедливо затриманих.
«Ми засуджуємо дедалі більше застосування насильства і порушення прав людини і громадянських прав у Білорусі після шахрайських виборів 9 серпня 2020 року. Число арештів учасників мирних протестних акцій наближається до 30000. Кількість політично мотивованих кримінальних справ досягає 900. Перелік політично мотивованих кримінальних справ продовжує зростати і вже налічує 100 імен. Немає причин вважати, що влада розслідує тисячі повідомлень з початку серпня про жорстокість з боку поліції і про вбивства протестувальників, включно з Романом Бондаренком», – мовиться у заяві.
Заява відзначає, що США, ЄС, Велика Британія і Швейцарія готові сприяти інклюзивному національному діалогові в Білорусі, з тим, щоб відповідально вирішити нинішню кризу, гарантувавши суверенітет і незалежність Білорусі, так само як і її майбутнє – безпечне, демократичне і засноване на процвітанні.
У той же день лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала європейські країни запровадити адресні економічні санкції щодо близького оточення Олександра Лукашенка на тлі ескалації насильства проти протестувальників.
У Білорусі журналісту Радіо Свобода Ігорю Корнію присудили 10 діб арешту
Журналіст білоруської служби Радіо Свобода Ігор Корній отримав 10 діб арешту. Про це його родина і колеги дізналися зі списків ув’язнених, які перебувають в ізоляторі в місті Жодіно. Весь цей час вони шукали його по судах.
Ігоря Корнія разом із дружиною Інною затримали 15 листопада в Мінську. Інну відпустили вранці наступного дня, що сталося з Ігорем, ніхто не знав.
Всього цього дня в Білорусі силовики затримали понад 1200 людей.
Ігор Корній працює в журналістиці понад 30 років, 20 років працює в Білоруській службі Радіо Свобода, є членом Білоруської асоціації журналістів (БАЖ).
У в’язницях Білорусі станом на 18 листопада перебувають 20 журналістів. З початку виборчої кампанії в країні арешт відбули 75 представників медіа, понад 360 журналістів були затримані під час виконання їхніх професійних обов’язків, повідомляє БАЖ.
У Палаті представників Конгресу США обговорять санкції проти режиму Лукашенка
Палата представників Конгресу США у середу, як очікується, обговорить законопроєкт під назвою «Акт про демократію, права людини та суверенітет Білорусі», внесений раніше конгресменом-республіканцем Крістофером Смітом і підтриманий представниками обох партій.
Законопроєкт, як пише його автор, базується на висновках, яких дійшли доповідачі ОБСЄ. Відповідно до них вибори у Білорусі 9 серпня були сфальсифіковані на користь Олександра Лукашенка, а після виборів влада вдалася до масового насильства, щоб придушити акції протесту.
Законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти білоруських офіційних осіб, відповідальних за придушення протестів, а також проти російських громадян, причетних до цього.
У законопроєкті також міститься заклик до нових виборів в Білорусі, опозиційна Координаційна рада офіційно визнається легітимним інститутом, який повинен брати участь у переговорах про мирний перехід влади. Також у документі зазначається, що Сполучені Штати не визнають гіпотетичний союз Білорусі з Росією як єдиної держави. Також у документі йдеться про необхідність підтримки громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та IT-сектору в Білорусі.
Якщо документ буде схвалений Палатою представників, його ще повинен буде схвалити Сенат і підписати президент.
Раніше Євросоюз запровадив санкції проти більш ніж 40 білоруських діячів, включаючи Лукашенка. У США санкції проти Лукашенка і низки інших осіб діяли і до виборів 9 серпня. У жовтні санкційний список розширили.
Колишня суперниця Лукашенка на виборах, опозиційний лідер Світлана Тихановська останнім часом почала закликати країни Заходу до санкцій проти білоруських держпідприємств, керівництво яких придушує страйковий рух в країні. Поки секторальні санкції проти білоруської економіки не запроваджували.
Ліга чемпіонів: «Динамо» прийматиме «Барселону» без глядачів
Матч групового етапу Ліги чемпіонів між київським «Динамо» та іспанською «Барселоною», який відбудеться 24 листопада на НСК «Олімпійський», проходитиме без глядачів. Про це повідомили у столичному клубі.
«Усі оголошення про продаж квитків, організацію туристичних поїздок на матч, тощо є шахрайством та обманом», – мовиться у повідомленні.
У «Динамо» нагадали, що у Києві через епідемічну ситуацію продовжують діяти обмеження на проведення масових заходів. «Міністерство охорони здоров’я України вважає неможливим залучення глядачів на матч «Динамо» – «Барселона», – зазначили у клубі.
Прокуратура Білорусі попередила священників, які критикували владу за знищення меморіалу Бондаренка
Генпрокуратура Білорусі винесла офіційні попередження про неприпустимість порушення закону двом представникам найбільших релігійних конфесій – через їхні критичні висловлювання про демонтаж представниками влади народного меморіалу вбитому в Мінську Романові Бондаренку.
Попередження винесені єпископу Мінсько-Могилівської архієпархії Римо-католицької церкви Юрію Кособуцькому та речнику Білоруської православної церкви (екзархат РПЦ) Сергію Лепіну. Прокуратура відреагувала на їхні висловлювання після критики Олександра Лукашенка на адресу священнослужителів.
Після того, як 15 листопада співробітники правоохоронних органів зруйнували народний меморіал на місці затримання Бондаренка, Кособуцький і Лепін висловили в соцмережах обурення цим. Католицький єпископ назвав руйнування меморіалу «спробою знищити все те благородне, чисте, світле, що є в наших людях», а речник БПЦ назвав дії співробітників правоохоронних органів «знущанням із портретів убієнного, квітів у його пам’ять, сатанинським нехтуванням лампад і іконок». Лукашенко назвав ці заяви знущальними і доручив генпрокурору розібратися з ними. Він також сказав, що «народні меморіали» в містах Білорусі створюють спеціально, щоб розпалити громадянську війну.
У повідомленні Генпрокуратури йдеться, що заяви священників «свідомо підвищують рівень напруженості в суспільстві, розпалюють ненависть до представників органів державної влади», «спонукають громадян до агресії». «Права на виконання державних функцій, надання правової оцінки правомірності дій посадових осіб і громадян делеговано уповноваженим державним органам... подібні повноваження релігійним організаціям не надані», – йдеться в заяві.
Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З'являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.
Міністри ЄС домовилися запровадити третій пакет санкцій проти Білорусі
Рада Європейського союзу із закордонних справ 19 листопада домовилася про продовження роботи над запровадженням третього пакету санкцій проти Білорусі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Міністри закордонних справ ЄС щойно погодилися рухатися далі в питанні третього пакету санкцій проти Білорусі. Ймовірно, він буде фіналізований до кінця листопада – початку грудня і включатиме як фізичних осіб, так і організації», – написав він у твіттері.
Про готовність запровадити санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.
Євросоюз вже запровадив санкції проти 55 білоруських чиновників і силовиків, включаючи Олександра Лукашенка. Їм заборонять в’їзд до Євросоюзу, їхні активи будуть заморожені.
МЗС Білорусі після першого пакету санкцій заявило про санкції у відповідь проти ЄС, при цьому вказало, що не розкриватиме їх «у відповідності до сформованої цивілізованої дипломатичної практики».
Заступником голови МВС Білорусі став Карпенков, який розбив двері в кафе, де ховалися демонстранти
Начальник головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі Микола Карпенков призначений заступником міністра внутрішніх справ – командувачем внутрішніх військ, повідомляє пресслужба Олександра Лукашенка.
Силовики цього управління активно беруть участь у жорстких розгонах мирних акцій, а сам уже колишній голова Микола Карпенков відомий тим, що 15 вересня під час маршу він розбив вітрину кафе, в якому ховалися протестувальники. Їх затримали, кафе змушене було закритися.
На початку листопада Карпенков заявив, що «бандитів», які «нападають» на силовиків, вони «живцем брати не будуть».
Попередник Карпенкова на цій посаді Юрій Назаренко обійме посаду першого заступника – начальника міліції громадської безпеки. До цього моменту посада першого заступника міністра внутрішніх справ була закріплена за начальником кримінальної міліції.
Лукашенко пояснив суть перестановок першорядною роллю громадської безпеки. «Виходячи з нашого досвіду, ситуації в країні, останніх подій, ми переконуємося і розуміємо, що і в майбутньому громадська безпека буде найважливішим напрямком роботи для нашої міліції. Ось і всі секрети. Щоб тут не копалися і не думали, що ми якийсь переворот здійснюємо?» – сказав Лукашенко.
Колишніх силовиків він зробив послами:
- колишнього генпрокурора Олександра Конюка відправили послом до Вірменії,
- колишній міністр оборони і держсекретар Ради безпеки Андрій Равков став послом в Азербайджані,
- колишній голова митного комітету Юрій Сенько став послом у Китаї.
КДБ Білорусі вніс у терористичний список засновника й ексголовного редактора Nexta
Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. Про це повідомляється в оновленому списку відомства.
МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».
У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».
Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».
Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».
Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.
Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.
У жовтні Центральний районний суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами.
У Конгресі США схвалили законопроєкт про підтримку демократії в Білорусі
Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт «Про суверенітет, права людини і демократію в Білорусі» (H.R.8438 – Belarus Democracy, Human Rights, and Sovereignty Act of 2020). Він дозволяє запроваджувати санкції не лише проти білоруських, але і проти російських громадян, які мають стосунок до репресій у Білорусі.
Законопроєкт представив конгресмен-республіканець Крістофер Сміт. Документ підтримали представники обох партій.
Законопроєкт розширює повноваження президента США у питанні щодо запровадження санкцій у зв’язку з фальсифікаціями на виборах президента Білорусі у серпні і порушеннями прав людини в цій країні. При цьому вказується, що санкції можуть бути запроваджені не лише проти громадян Білорусі, а й проти росіян.
«Президент США може запровадити візові санкції проти будь-якого іноземця, який є членом Центральної виборчої комісії Білорусі або брав участь у маніпуляціях на виборах, або щодо урядової особи, відповідальної за переслідування незалежних ЗМІ, або представника Союзної держави (міжнародного утворення, до якого входять Росія і Білорусь), або російського громадянина, який брав значну участь у переслідуванні ЗМІ і порушенні прав людини у зв’язку з політичними репресіями в Білорусі», – мовиться в документі.
Законопроєкт прокоментували у Білорусі. Як повідомляє державна інформаційна агенція країни «БелТА», голова постійної комісії з міжнародних справ Палати представників Національних зборів (нижньої палати парламенту) Білорусі Андрій Савіних заявив, що рішення Палати представників Конгресу США виглядає «дещо безглуздо» на тлі повідомлень про вибори у самих США.
Міністерство закордонних справ Росії повідомило сьогодні, що голова цього відомства Сергій Лавров 25–26 листопада відвідає Мінськ, де, серед іншого, зустрінеться із Олександром Лукашенком.
Із 9 серпня у Білорусі тривають масові протести проти офіційних підсумків президентських виборів і влади Олександра Лукашенка. Москва визнала Лукашенка легітимним президентом Білорусі.
Як повідомляє Управління верховного комісара ООН із прав людини, експерти ООН надзвичайно занепокоєні збільшенням кількості повідомлень про масові затримання, залякування і тортури в Білорусі.
«Вони закликають владу провести розслідування з приводу надмірного використання сили і протизаконного покарання під час мирних протестів», – мовиться у повідомленні.
Ухвалений Палатою представників документ, крім того, закликає провести в Білорусі нові вибори у вільній і справедливій формі відповідно до стандартів ОБСЄ.
Він визнає створену опозицією Координаційну раду законним інститутом для участі в діалозі про мирну передачу влади і не визнає Олександра Лукашенка «законно обраним лідером Білорусі».
Документ встановлює, що США не визнають включення Білорусі до Союзної держави з Росією.
Для того, щоб документ набрав чинності, його повинен схвалити Сенат і підписати президент США.
У Білорусі взяли під варту четвертого за тиждень співробітника Радіо Свобода
Московський суд у Мінську засудив кореспондентку БелаПАН, авторку Білоруської служби Радіо Свобода Юлію Коцьку до восьми днів арешту за нібито участь у недільній акції протесту 15 листопада, яку вона висвітлювала.
Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, Юлія Коцька 15 листопада разом із колегами Андрієм Шавлюгою і Андрієм Рабчиком готувалася до висвітлення маршу протесту біля метро «Пушкінська». За її словами, вона проживала в готелі «Орбіта» з 14 листопада. У той день вона і її колеги з цього номера знімали фото і відео подій на вулиці, але потім прийшли три людини в спортивних костюмах і масках, які викликали поліцію. Вони наказали покласти все обладнання на ліжко і почали обшук. Після цього затриманих вивели через задні двері готелю і передали ОМОНу.
Як розповіла журналістка, в Московському РВВС вона заявила, що не згодна зі складеним на неї протоколом за статтею про «порушення порядку проведення та організації масових заходів». Її звільнили в ніч на 16 листопада.
Юлія Коцька була серед понад 1200 осіб, затриманих спецназом 15 листопада по всій Білорусі.
За повідомленнями Білоруської асоціації журналістів, серед затриманих було щонайменше 18 журналістів, серед яких Юлія Коцька та ще три співробітники Білоруської служби Радіо Свобода, фоторепортер Андрій Шавлюга, оператор Андрій Рабчик та журналіст Ігор Корній. Шавлюгу і Рабчика заарештували на 15 діб за «участь у несанкціонованому мітингу». Корній отримав 10 діб арешту.
Білоруська асоціація журналістів вказує, що в країні від початку виборчої кампанії арешт відбули 75 представників медіа, понад 360 журналістів були затримані під час виконання професійних обов’язків.
Білорусь: КДБ затримав журналістку, яка готувала публікацію про загиблого Романа Бондаренка
Увечері 19 листопада в Мінську затримали журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич, яка готувала матеріал про загиблого мінчанина Романа Бондаренка. Про це повідомляють білоруські медіа.
За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, Борисевич відвезли до слідчого ізолятора КДБ Білорусі, завтра її мають допитати, але невідомо, в якому статусі.
Донька Борисевич повідомила виданню Tut.by, що журналістка вийшла в магазин, але згодом повернулася в супроводі силовиків. В квартирі відбувся обшук і вилучили ноутбук. Менш як за годину Борисевич забрали люди в масках.
Портал оприлюднив відео, на якому видно, як жінка виходить із під’їзду свого дому в супроводі людей в цивільному та масках.
Незадовго до цього Генеральна прокуратура Білорусі повідомила про відкриття кримінальної справи щодо лікаря лікарні швидкої допомоги та «іншої особи» за фактами «розкриття лікарської таємниці, яке потягнуло за собою тяжкі наслідки». Йдеться про результати медичного огляду Романа Бондаренка, який помер після викрадення й побиття.
Результати медичного огляду Бондаренка, який вперше опублікував Tut.by, підтверджують, що він прибув до мінської швидкої допомоги абсолютно тверезим – всупереч версії, висловленій владою та особисто Олександром Лукашенко.
Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З'являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.
У Мінську прощаються з убитим Романом Бондаренком, прийшло близько тисячі людей
Близько тисячі жителів Мінська прийшли попрощатися з убитим Романом Бондаренком 20 листопада, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Прощання триває у Воскресенській церкві на вулиці Гамарника у північній частині столиці Білорусі.
На початку 12-ї години (за місцевим часом) людей почали впускати в церкву. Черга до неї розтягнулася на кілька сотень метрів – люди потоком йшли вулицею Гамарника, несучи вінки та квіти. Перед прощанням священик сказав, що не знає, чи погодиться сім’я покійного, щоб така велика процесія пішла на кладовище.
Силовиків наразі на прощанні не видно.
Кримінальної справи про вбивство Романа Бондаренка немає. Розгляд справи взяла на себе Генеральна прокуратура.
Кулеба відреагував «фейспалмом» на заяву Лукашенка
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував «фейспалмом» на заяву Олександра Лукашенка про те, що проти Білорусі «працюють найпотужніші спецслужби світу», у тому числі США, які «створили центр у Києві».
Кулеба виклав картинку в себе у твіттері, не додавши більше ніяких коментарів.
Родина підприємців із Білорусі, яка підтримувала післявиборчі антилукашенківські протести, була змушена виїхати до України через переслідування на батьківщині. Після участі в акції на підтримку протестувальників до закладів родини прийшли чиновники з перевірками, а за кілька днів банк зажадав негайного повернення взятих кредитів. Сім’я фактично втратила бізнес, на створення якого пішло 30 років життя, і опинилася перед загрозою кримінального переслідування в Білорусі. В Україні вони також залишились сам на сам зі своїми проблемами – фінансовими, соціальними… Механізму для підтримки таких людей в державі немає...
Лукашенко шукає шпигунів. Вже виявив «розвідувальні центри» в Україні та Польщі
Олександр Лукашенко звинувачує у сприянні білоруським протестам американські розвідувальні центри, створені в Україні і Польщі. «США – вони під Варшавою центр створили, а зараз у Києві створили. Нехай я би сказав, але ми з росіянами, розвідка наша і російська попрацювали, побачили ці центри. Жодного поляка там немає. Це тільки територія. Там всі американці сидять – розумні, талановиті, здібні люди», – говорить Лукашенко і наголошує, що ці «розвідувальні центри» «розхитують ситуації на всій планеті».
Ніяких доказів своїм словам Лукашенко, звичайно ж, не навів. Але навіщо йому докази? З першого дня після президентських виборів у Республіці Білорусь її президент пояснює протести своїх співвітчизників проти фальсифікації результатів голосування зовнішнім втручанням.
І вибір країн, у яких Лукашенко «розташував» американські розвідувальні центри, також не є випадковим. Польща – країна, яка є членом Європейського союзу і НАТО. І справа не тільки в тому, що влада і суспільство Польщі підтримують протестувальників і виступають проти зухвалих репресій білоруського керівництва. Але і в тому, що Захід зараз став колективним ворогом Олександра Лукашенка. І саме втручанням Заходу він пояснює всі свої проблеми. А Польща – символ Заходу, до того ж країна, в якої особливі приятельські стосунки із Сполученими Штатами. Можна звинуватити не тільки Європейський союз.
А Україна – це взагалі традиційна пропагандистська мішень Лукашенка...
Білорус простояв на колінах у кайданках біля посольства Білорусі в Києві близько 7 годин
Громадянин Білорусі Антон Лукашук, який виїхав зі своєї батьківщини кілька днів тому, 21 листопада близько семи годин стояв на колінах у кайданках перед білоруським посольством у Києві на знак солідарності з репресованими співвітчизниками.
Антон повідомив Радіо Свобода, що його акція мала на меті звернути увагу президента України Володимира Зеленського на беззаконня, яке панує в Білорусі, і попросити його спростити процедуру перебування білоруських громадян в Україні. Тепер білоруси можуть перебувати в Україні 90 днів упродовж шести місяців без реєстрації з можливим продовженням терміну перебування, якщо для цього є підстави.
Антон розповів, що займався комп’ютерною графікою в Білорусі і був змушений виїхати під загрозою можливого кримінального переслідування, оскільки були оприлюднені його персональні дані: він співпрацював з одним із заборонених у Білорусі телеграм-каналів. Зараз він звернувся до польського консульства в Україні щодо отримання гуманітарної візи.
Антон хотів телефоном поговорити з Володимиром Зеленським про порушення прав людини в Білорусі. Але така розмова не відбулася.
Президент України Володимир Зеленський, за офіційними даними, перебуває зараз у лікарні «Феофанія» в Києві, оскільки 9 листопада у нього діагностували COVID-19. Усі свої робочі зустрічі він проводить за допомогою відеозв’язку, а також записує відеоролики, які поширює в соціальних мережах.
У Білорусі під час протестних акцій 22 листопада затримали щонайменше 280 протестувальників
У Білорусі під час акцій протесту 22 листопада силовики затримали щонайменше 280 протестувальників. Про це повідомили правозахисні організації.
Масові затримання відбувалися, незважаючи на спробу організаторів акції децентралізувати її, розбивши протестувальників на окремі групи: їх просили зібратися у різних місцях по всій столиці, перш ніж об’єднуватися у більші групи.
Біля однієї зі станцій метро у центрі Мінська силовики застосували проти учасників протесту світлошумові гранати. Офіцери в масках і балаклавах виривали прапори з рук деяких людей в іншому місці. У декількох районах столиці були помічені колони військової техніки.
Приблизно до 20:00 за місцевим часом, «Весна-96» й інша правозахисна група нарахували понад 280 затриманих по всій країні, більшість з них в столиці, але також і в інших містах.
Група добровольців також повідомила, що не менш ніж четверо затриманих вивезли зі столичних відділень міліції на машинах швидкої допомоги.
Антиурядові марші відбулися винеділю також у Гродному, Бобруйську, Волковиську, Смолевичах, Гомелі, Бресті, Пінську, Новополоцьку та інших білоруських містах.