Тихановська оголосила себе переможницею президентських виборів
Кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська заявила, що вважає себе переможницею виборів, що відбулися 9 серпня.
За словами Тихановської, її штаб має дані альтернативного підрахунку голосів, і її команда має намір «доводити всі порушення».
«Ми не визнаємо результати виборів. Ми бачили реальні протоколи. Закликаємо тих, хто вважає, що його голос вкрали, не мовчати», – сказала Тихановська.
Вона також зазначила, що готова зустрітися з Олександром Лукашенком.
Голова штабу Тихановської Марія Колесникова заявила, що в штабі готові до тривалого протесту.
За попередніми даними, оприлюдненими ЦВК Білорусі, на виборах президента Лукашенко набрав понад 80% голосів, а Тихановська – менш як 10%.
Уночі в Мінську почалися сутички протестувальників з силовиками. Затримання відбувалися і в інших містах країни. Правозахисники кажуть про понад 140 затриманих, правоохоронці ще даних не подавали.
Президент Європейської ради про Білорусь: насилля – це не відповідь
Президент Європейської ради Шарль Мішель закликав владу Білорусі дотримуватися прав людини.
«Насилля проти протестувальників – це не відповідь. Свобода слова, свобода зібрань, базові права людини мають бути збережені», – написав Мішель у Twitter.
«Режим наляканий»: міжнародні оглядачі про вибори і протести у Білорусі
За виборами у Білорусі, які почалися вранці 9 серпня і закінчилися масовими сутичками, пильно спостерігали у всьому світі. Міжнародні оглядачі акцентують особливу увагу на безпрецедентності подій та їхньому значенні для майбутнього Білорусі.
«Те, що відбувається…у Білорусі, вражає. Я кланяюся перед дивовижним білоруським народом і бажаю вам удачі! Можливо, вона вам знадобиться», – написав ввечері 9 серпня західний експерт Андерс Ослунд, старший науковий співробітник «Атлантичної ради» США.
«Диктатор, схоже, вирішив піти кривавим шляхом», – припустив в одному зі своїх дописів один із провідних німецьких журналістів Юліан Рьопке і додав: «Революція».
«Це, безумовно, найбільший протест, який я бачив у Білорусі з моменту приходу Лукашенка до влади, – сказав в коментарі британському виданню The Guardian експерт по Білорусі Девід Марплс. – Мені здається, вся країна справді виступає за зміни».
МВС Білорусі: у 33 містах відбулися протести, затримали близько 3000 людей
Прес-секретарка Міністерства внутрішніх справ Білорусі Ольга Чемоданова опублікувала у телеграмі заяву про події вечора 9 серпня та початку доби 10 серпня.
«Осередкові зібрання» громадян були зафіксовані у 33 містах Білорусі – на центральних площах та на виборчих дільницях.
За даними МВС, затримали близько 3 000 осіб, з них близько тисячі – у Мінську, «в результаті сутичок» були поранені 50 громадян та 39 працівників міліції, деяких госпіталізували. У міністерстві додали, що частина постраждалих громадян «перебувала в стані алкогольного сп'яніння».
«Слід зазначити, що проти порушників не застосовували бойову зброю, – пише МВС. – Людських жертв немає».
Міністерство стверджує, що мітингувальники нібито «запалювали феєрверки, розсипали шипи та цвяхи на проїжджій частині, будували барикади з мобільних турнікетів, демонтували тротуарну плитку та кидали її та інші предмети в правоохоронців».
Окремо Міністерство внутрішніх справ відзначає «активне протистояння правоохоронним органам» у Пінську, де, згідно з повідомленням, «група агресивних громадян з використанням загострених кілків, прутів, каміння та арматури намагалася організувати напад на працівників міліції».
Лукашенко звинуватив «ляльководів» з-за кордону в протестах у Білорусі
Президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив «ляльководів» з-за кордону в протестах у Білорусі, які спалахнули після оголошення попередніх результатів президентських виборів.
«По одній розмові ми бачимо ляльководів. Одна з ліній цих ляльководів – Чехія. Сьогодні вже з Чехії управляють нашим об'єднаним штабом, де, вибачте мене, сидять ці овечки, нічого не розуміючи, що від них хочуть... Вони продовжують насідати, продовжують вимагати: виводите людей на вулицю і ведіть переговори з владою про добровільну здачу влади», – сказав Лукашенко.
У ЄС відреагували на президентські вибори в Білорусі
У Європейському союзі виступили з низкою заяв із приводу подій у Білорусі, де 9 серпня були проведені президентські вибори.
Вечір після виборів був затьмарений непропорційним і неприйнятним насильством держави щодо мирних учасників протестів, мовиться у спільній заяві віцепрезидента Європейської комісії, верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля і єврокомісара з питань розширення ЄС Олівера Варгеї.
«Ми засуджуємо насильство і закликаємо негайно звільнити всіх затриманих минулої ночі. Влада Білорусі повинна забезпечити дотримання засадничого права на мирні зібрання», – мовиться в заяві.
Крім того, чільні посадовці Єврокомісії звернули увагу: «Білоруський народ, здійснивши безпрецедентну мобілізацію за вільні вибори і демократію, тепер очікує, що голоси будуть підраховані правильно. Важливо, щоб Центральна виборча комісія опублікувала результати, які відобразять вибір білоруського народу».
«Тільки дотримання прав людини, демократія і вільні й чесні вибори гарантуватимуть стабільність і суверенітет Білорусі. Ми будемо й далі уважно стежити за подіями, щоб оцінити, як далі формувати реакцію ЄС і відносини з Білоруссю у зв’язку з ситуацією», що розвивається», – заявили Боррель і Варгеї.
Протести у Білорусі: нічні сутички з силовиками (відео)
9 серпня в Білорусі пройшли вибори президента. Вночі у Мінську почалися сутички протестувальників із силовиками. Затримання відбувалися і в інших містах країни. Правозахисники кажуть про 140 затриманих і одного загиблого. В МВС Білорусі заявили про понад 3 000 затриманих і додали, що «людських жертв немає». Міністерство також стверджує, що мітингувальники нібито «запалювали феєрверки, розсипали шипи і цвяхи на проїжджій частині, будували барикади з мобільних турнікетів, демонтували тротуарну плитку і кидали її та інші предмети в правоохоронців». (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода).
«Белсат»: журналісти взяли коментар у чоловіка, якого вважали загиблим під час протестів у Мінську
Базований у Польщі білоруський телеканал «Белсат» заявляє, що його журналісти взяли коментар у Євгена Заїчкіна, якого вважали загиблим під час протестів у Мінську.
«Ми з братом й дівчиною йшли в бік стели, під’їхав мікроавтобус, звідти вискочили 5-6 бійців Загону міліції особливого призначення й почали затримувати всіх, застосовувати силу. Я коли зрозумів, що вони біжать за мною, став на коліна, підняв руки. І я бачу замах й удар дубинкою, перший удар в обличчя, одразу потекла кров. Після били по обличчю. Брата затримали. Що з ним – не знаю, вдома його немає. Мене затримали, був струс, викликали «швидку», – цитує «Белсат» Заїчкіна.
Згодом його відвезли до шпиталю. Там він розповів співробітнику міліції, що сталося. Заїчкін заявив, що потім попросив у лікаря піти додому. Той дозволив, оскільки немає переломів.
Раніше правозахисний центр «Весна» повідомив, що в Мінську загинув один з учасників антиурядового протесту. За даними правозахисників, у ніч на 10 серпня чоловік отримав черепно-мозкову травму, несумісну з життям, після наїзду спецтехніки на проспекті Переможців.У ЗМІ і соцмережах писали, що під колесами автозаку міг загинути Євген Заїчкін.
Міністерство внутрішніх справ Білорусі заперечило інформацію про загиблого.
НАТО засудило насильство проти протестувальників у Білорусі
НАТО висловило стурбованість подіями в Білорусі та засудило насильство проти її громадян. Про це йдеться в заяві генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа 10 серпня.
«Союзники по НАТО висловили серйозні побоювання проведенням президентськими виборами в Білорусі. НАТО засуджує насильство проти мирних протестувальників. Необхідно поважати фундаментальні права, в тому числі свободу слова та право на мирний протест», – йдеться в заяві Столтенберґа.
Зі схожими заявами з приводу подій у Білорусі раніше виступили очільники Євросоюзу.
ЦВК Білорусі дещо оновила попередні офіційні результати президентських виборів
Центральна виборча комісія Білорусі дещо оновила попередні офіційні результати виборів президента країни, що відбулися 9 серпня. Тепер чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, за цими даними, має 80,08% голосів, його головна суперниця Світлана Тихановська – 10,09%, решта кандидатів здобули менш ніж по 2%, а 4,6% відсотка учасників виборів проголосували проти всіх. За цими ж офіційними даними, явка склала 84,27%, повідомляє державне агентство «БелТА»; сайт самої ЦВК, як і низка інших білоруських сайтів, досі недоступний.
Таким чином, зміни порівняно з даними, оголошеними вранці 10 серпня, відрізняються лише на десяті частки відсотка, і на ці частки нині поліпшився результат Тихановської і погіршився Лукашенка. Як заявляла вранці голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, оголошені тоді дані ще будуть змінюватися, але зовсім незначно.
Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів. Опозиція заявляє, що її власні екзит-поли і альтернативні підрахунки свідчать про перемогу Тихановської. Сама Тихановська і її виборчий штаб вважають саме її переможницею виборів і готуються до нових протестів.
Вибори в Білорусі: Тихановська оскаржує результати
Кандидатка на виборах президента Білорусі Світлана Тихановська оскаржує оголошені офіційні результати виборів, за якими перемагає чинний президент Олександр Лукашенко, повідомили агентствам представники кандидатки і Центральної виборчої комісії країни.
Як сказала прессекретарка Тихановської Анна Красуліна незалежному білоруському агентству Tut.by, кандидатка подала до ЦВК скаргу з вимогою здійснити повторний перерахунок голосів.
У скарзі мовиться, що через допущені порушення законодавства при підрахунку потрібен повторний підрахунок голосів із перевіркою правдивості даних про учасників голосування і автентичності бюлетенів і протоколів для голосування.
«У разі неможливості здійснення повторного підрахунку голосів вибори на певних дільницях мають бути визнані недійсними», – мовиться в скарзі, як її цитує агентство, з посиланням на статтю Виборчого кодексу Білорусі.
Також у скарзі перелічені порушення, що їх зафіксували незалежні спостерігачі.
Із іншого боку, про цю скаргу повідомило неназване джерело в ЦВК Білорусі російському державному агентству «ТАСС».
На мітингу під посольством Білорусі в Україні затримали кількох людей, в тому числі Кольченка
Під час штовханини на акції під посольством Білорусі в Києві затримали колишнього політв’язня, кримчанина Олександра Кольченка і ще кількох учасників, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
За попередніми даними, загалом затримали шістьох людей. Як повідомили правоохоронці кореспондентові Радіо Свобода на місці, перші двоє затриманих намагалися жбурляти яйця в бік будівлі посольства.
Кольченка затримали після того, як до провулку, де перебували попередні затримані, намагалася проїхати автівка патрульних. Зчинилася сутичка, було пошкоджено авто поліції.
Під стінами посольства Білорусі в Україні 10 серпня кілька десятків людей вийшли на знак протесту проти результатів виборів у Білорусі та затримання активістів у цій країні.
Наразі під посольством перебуває кілька десятків людей. Серед присутніх – громадяни Білорусі.
Чехія заперечує, що постачала до Білорусі світлошумові гранати
Чехія дотримується заборони на постачання світлошумових гранат до Білорусі, написав у своєму твітері міністр закордонних справ Томаш Петршічек. Таким чином він відповів на питання щодо ймовірного застосування проти протестувальників у Білорусі гранат чеського виробництва.
«Я не знаю, чи ці кадри справжні. Чехія дотримується ембарго на постачання таких матеріалів до Білорусі. Вже 10 років. Свою роль у цьому могли зіграти або перекупники, або йдеться про матеріали з раніших часів», – написав Петршічек у відповіді одному з дописувачів.
У соцмережах та медіа з’явилися світлини, зроблені в Мінську під час розгону мирних протестів 9 серпня. На них видно рік виробництва світлошумових гранат – 2012. Ембарго на постачання зброї до Білорусі Євросоюз запровадив у 2011 році.
Чеська компанія з виробництва таких гранат Zeveta Ammunition на запит білоруської служби Радіо Свобода відповіла, що ніколи не експортувала військові гранати до Білорусі.
«Ми також заперечуємо, що на фото – наша продукція зображена. На фотографії – очевидна чужа наліпка на виробі невідомого походження. Тому ми відкидаємо припущення про походження речі на цій фотографії та про можливу причетність до поширення чи створення гібридних загроз та дезінформації», – йдеться у відповіді компанії.
Вибори і протести в Білорусі: як реагує Україна?
Вибори президента в Білорусі та значна розбіжність між офіційним підрахунком голосів та підрахунками опозиції спричинили масові протести в білоруських містах. Про застосування силовиками травматичної зброї, про півтори сотні затриманих та про безліч поранених повідомляють правозахисники. Свої заяви щодо цих подій зробили представники української влади, опозиції та низка експертів. Причому ідеться не лише про заклики не вдаватися до насильства та забезпечити політичні права і свободи білорусів, а й про бачення подальшого розвитку подій: як в самій Білорусі, так і в регіоні. Радіо Свобода зібрало різні українські реакції на події в Білорусі. Ця інформація – за лінком.
Польща і Чехія, звинувачені Лукашенком у втручанні, критикують вибори в Білорусі
Польща і Чехія, яких президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив раніше 10 серпня у втручанні в події навколо президентських виборів у його країні, критикують дії білоруської влади в перебігу цих виборів і заперечують звинувачення.
У Польщі, зокрема, міністр закордонних справ Яцек Чапутович на пресконференції відкинув будь-яке втручання польської держави в події в Білорусі. За його словами, заява Лукашенка неоднозначна, бо в ній є певний натяк на дзвінки з Польщі, що можуть стосуватися громадських організацій – які, наголосив польський міністр, мають повне право підтримувати контакти з представниками білоруського громадянського суспільства. Тому, сказав він, у Варшаві звинувачення Лукашенка визнають за безпідставні.
Також у Чехії Міністерство закордонних справ висловило занепокоєння щодо перебігу президентських виборів у Білорусі. «Ми вважаємо неприйнятним, що у зв’язку з передвиборчою агітацією і проявом права на зібрання ще перед голосуванням була затримана велика кількість осіб. Також неприйнятними є дії репресивних органів щодо громадян, які протестували проти перебігу і результатів виборів», – зазначено в заяві чеського МЗС.
Більше про це читайте за лінком.
Білорусь: у Мінську відкрили вогонь по протестувальниках, поранена журналістка
У Мінську внаслідок обстрілу поранена журналістка видання «Наша Нива». Про це повідомило саме видання та білоруська служба Радіо Свобода.
За повідомленням, протестувальники перегородили дорогу біля супермаркету «Корона» в столиці. По них відкрили вогонь, поранення отримала журналістка Наталія Лубневська.
«Люди просто стояли, часом скандували гасла, махали машинам. На цьому місці були присутні журналісти, в тому числі журналісти «Нашої Ниви». Одна з куль поцілила в ногу журналістки «Нашої Ниви» Наталії Лубневської», – повідомило видання.
Поранену журналістку забрала швидка.
Білоруська служба Радіо Свобода повідомляє, що силовики перекрили рух мостом на вулиці Кальварийській, на місці присутні люди у військовій формі з вогнепальною зброєю. Проти протестувальників застосували газ.
У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набирає 80,08% голосів, а його основна опонентка Світлана Тихановська – 10,09%. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.
Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів. Правозахисники заявляли про загибель одного демонстранта, в МВС це заперечують.
МЗС України, Литви та Польщі закликали білоруську владу «утриматися від застосування сили»
Міністри закордонних справ країн Люблінського трикутника – України, Польщі та Литви – Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічюс оприлюднили звернення через події в Білорусі, де тривають протести через результати президентських виборів. Україномовну версію звернення оприлюднило МЗС України.
«Ми глибоко стурбовані ескалацією ситуації в Білорусі після президентських виборів і закликаємо владу утриматися від застосування сили та звільнити всіх затриманих минулої ночі. Повага до основних свобод та прав людини, включаючи демократію та верховенство права, є необхідною для подальшого розвитку незалежної та суверенної Білорусі, яку ми повністю підтримуємо», – йдеться в заяві.
Дипломати стверджують, що готові допомогти в налагодженні діалогу для вирішення ситуації «на благо народу та держави Білорусь».
«Благополуччя та процвітання Білорусі та її народу важливі для всієї Європи та особливо для нашого регіону. Усі ми зацікавлені у продовженні взаємовигідного діалогу, а також співпраці, заснованої на демократичних цінностях та орієнтованої на створення умов для спільного та стабільного майбутнього», – заявляють вони.
Стурбованість подіями в Білорусі вже висловили генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та представники Євросоюзу.
У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набирає 80,08% голосів, а його основна опонентка Світлана Тихановська – 10,09%. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.
В ОБСЄ і в ПАРЄ відгукнулися на події в Білорусі
В Організації з безпеки і співпраці в Європі і в Парламентській асамблеї Ради Європи відгукнулися на останні події в Білорусі, пов’язані з президентськими виборами 9 серпня і розгоном протестів після них.
Як заявили в Бюро демократичних інституцій і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, після залякувань і непропорційного застосування сили проти учасників протестів у Білорусі по тому, як з’явилися повідомлення про серйозні порушення в перебігу проведення виборів БДІПЛ закликає до діалогу і вимагає від влади утриматися від насильства і чесно й детально повідомити про результати виборів на всіх дільницях.
«Є свідчення про надмірне застосування поліцією сили по всій Білорусі проти переважно мирних протестів… Свобода мирних зібрань, як і свобода висловлювання – це засадничі права людини, визначально важливі для розвитку демократичних суспільств, і БДІПЛ закликає негайно і дієво розслідувати всі прояви жорстокості з боку поліції, а також звільнити всіх затриманих за участь у протестах, що тривають далі», – мовиться в заяві.
БДІПЛ, яке в ОБСЄ відповідає, зокрема, за спостереження за виборами в країнах-членах, також заявило, що шкодує через неможливість узяти участь у спостереженні за виборами в Білорусі після того, як влада країни не направила вчасного запрошення.
У заяві згадано й про числення повідомлення про порушення на різних стадіях виборчого процесу в Білорусі – при тому, що всі країни-члени ОБСЄ зобов’язувалися проводити справді демократичні вибори і дотримувати права на свободу мирних зібрань.
«БДІПЛ продовжує стежити за подіями в Білорусі і закликає до діалогу, і при цьому залишається твердо на боці громадянського суспільства і всіх, хто захищає права людини. БДІПЛ готове допомагати владі країни здійснювати нагальні реформи, необхідні для того, щоб привести закони і правозастосування в країні у відповідність до міжнародних стандартів і зобов’язань у галузі прав людини», – заявили у БДІПЛ ОБСЄ.
На ситуацію в Білорусі відгукнулося й нинішнє головування в ОБСЄ Албанії. «Із занепокоєнням стежимо за подіями в Білорусі після недільних президентських виборів. Закликаємо до максимальної стриманості і відповідальності в такий критичний час і наголошуємо на важливості дотримання прав людини і засадничих свобод», – мовиться в короткій заяві у твітері.
А в Парламентській асамблеї Ради Європи на це становище зреагував її президент Рік Дамс.
Як мовиться в його заяві, він глибоко шкодує, що президентські вибори в Білорусі були далеко не вільними і чесними.
Навівши низку повідомлень про порушення напередодні дня голосування, Дамс додав, що події вечора 9 серпня, коли силовики застосували силу і затримували демонстрантів, поглибили ці занепокоєння.
Президент ПАРЄ закликав владу Білорусі до максимальної стриманості і забезпечення неухильного дотримання засадничих прав і свобод людини відповідно до міжнародних зобов’язань країни. «Свобода висловлювання і мирного зібрання – важлива засада демократичних суспільств і необхідна умова для плюралістичного і демократичного мирного процесу», – додав він.
При цьому Рік Дамс наголосив: «Я особливо вітаю відвагу і рішучість білоруських жінок, які брали активну участь у політичних процесах як їхні лідери, активісти і активні виборці, незважаючи на сексистські зауваження, які лунали впродовж усієї кампанії». За його словами, такій зневажливій мові не місце в сучасній політиці.
Також Дамс пообіцяв, що ПАРЄ буде уважно стежити за становищем у Білорусі.