МВФ: угоди з Білоруссю не досягли через «суттєві розбіжності»
Влада Білорусі не домовилася з Міжнародним валютним фондом про виділення країні фінансової підтримки у зв'язку з погіршенням економічної ситуації і пандемію COVID-19, повідомив офіційний представник МВФ Джеррі Райс. Йдеться про 940 мільйонів доларів, які в березні цього року запросив білоруський уряд.
«У березні Білорусь звернулася до фонду, щоб обговорити можливе надання екстреної допомоги, але угода досягнута не була. І ми не знайшли способів подолати суттєві розбіжності щодо належних заходів реагування на нинішні труднощі», – зазначив Райс.
За його словами, Білорусь планувала скористатися інструментом прискореного фінансування, в рамках якого МВФ надає допомогу постраждалим від наслідків пандемії країнам.
«Даний механізм не містить якихось жорстких умов ..., але [для його використання] необхідні гарантії прозорості й ухвалення належних політичних заходів, щоб забезпечити використання коштів на боротьбу з пандемією і сприяння економічній стабільності», – пояснив Райс.
Під гарантіями, за його словами, малися на увазі «заходи щодо стримування пандемії, відповідно до рекомендацій ВООЗ, що є стандартною процедурою [МВФ] для всіх країн», які хочуть отримати допомогу.
У червні Олександр Лукашенко заявляв, що МВФ продовжує вимагати від Білорусі запровадити «карантин, ізоляцію, комендантську годину» для отримання кредиту. Він наголосив, що для країни є неприйнятними нав’язувані їй при кредитуванні додаткові умови, які не стосуються фінансової частини.
Раніше Лукашенко заявляв, що на економічну ситуацію в Білорусі тисне політична криза. У країні тривають протести і страйки на підприємствах, через підвищений попит в обмінниках виник дефіцит іноземної валюти. Економісти кажуть: найсерйозніша проблема зараз – нездатність країни виплатити борги.
Найбільше в країні кредитна установа – «Беларусьбанк» – вже обмежила видачу кредитів населенню. Десятки компаній, в тому числі з перспективного IT-сектора, заявляють про переїзд із Білорусі через тривалу політичну кризу.
Сам Лукашенко 14 вересня збирається до Москви.
Візит пройде на тлі масових протестів у Білорусі, які тривають вже місяць.
Державний прикордонний комітет Білорусі опублікував відео огляду автомобіля посла України Ігоря Кизима прикордонниками після перетину українсько-білоруського кордону 5 вересня.
На відео співробітник прикордонного пункту «Нова Гута» повідомляє послу, що «відповідно до закону, він відповідає за прикордонний контроль», включаючи огляд автомобіля, і просить відкрити багажник.
Ігор Кизим нагадав прикордоннику, що згідно з Віденською конвенцією, огляд особистого багажу дипломата при перетині кордону країни, де він працює, не проводиться, якщо немає поважних причин.
На що прикордонник відповів, що не хоче оглядати особистий багаж посла, а просто запропонував йому відкрити задні двері машини, щоб він міг оглянути багажник.
Більше читайте тут
Опозиціонер Латушко: «Лукашенко знає, що держапарат і більшість білорусів проти нього» – відео
Павло Латушко – член президії Координаційної ради з трансферу президентської влади у Білорусі, колишній міністр культури країни, посол та директор Національного академічного театру імені Янки Купали у Мінську – відповів на запитання Радіо Свобода після переговорів із міністром закордонних справ Чехії Томашем Петршічеком.
Більше читайте і дивіться тут
«Це та Маша, яку я знаю все життя». Розмова з сестрою Марії Колесникової
У якій сім’ї виросла Марія Колесникова, чим захоплюється, крім музики, і яким чином вона потрапила в політику, розповіла Білоруській службі Радіо Свобода її сестра Тетяна Хомич:
«Вона з дитинства дуже впевнена в собі людина. Але я думаю, що останні місяці тільки зміцнили її впевненість у собі. Віру в себе і віру в білорусів у першу чергу. Ніяких корінних змін я в ній не зауважила, я б не сказала, що Марія дуже змінилася. Маша такою була завжди. Це та Маша, яку я знаю все життя...»
«Наші батьки – вільні і незалежні люди. Вони завжди розуміли, що відбувається в Білорусі в ці останні десятиліття. Думаю, я можу сказати, що в нас дуже хороша сім’я, батьки дуже добрі. Вони нас завжди дуже любили. Мами не стало минулого року. Мама була подругою і мені, і Маші. Навіть живучи в Німеччині, Маша протягом десяти років зідзвонювалася з мамою щодня. Коли мені в дитинстві робили уколи, то Маша плакала разом зі мною з почуття солідарності. Вона – великий емпат. Окрім близьких родичів, у нас дуже добрі стосунки з більш далекими – бабусями, дідусями, двоюрідними родичами. Ми всі дуже часто бачимось. Нас усі підтримують зараз».
Білорусь: іноземні дипломати знову зібралися в Алексієвич, щоб захистити її від арешту
Іноземні дипломати 10 вересня знову зібралися в квартирі білоруської письменниці, лауреатки Нобелівської премії з літератури і учасниці президії Координаційної ради опозиції Білорусі Світлани Алексієвич, написала в твітері міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Алексієвич раніше просила журналістів і громадськість захистити її.
«Світ підтримує Світлану Алексієвич. Сьогодні ще більше дипломатів приєдналися до Нобелівської лауреатки в неї вдома у Мінську, Білорусь», – написала Лінде у твітері. За її словами, у квартирі Алексієвич зібралося 17 дипломатів.
Водночас заступниця посла Литви в Білорусі Аста Андріяускене у фейсбуці написала, що має намір провести і ніч у квартирі Алексієвич.
«Ми не наївні і прекрасно розуміємо, що слабкі жінки не будуть чинити опір озброєним чоловікам, якщо у тих буде наказ. Але вдвох все ж сміливіше, ніж одній. Крім того, я думаю, що жінки Литви та Білорусі разом можуть бути дуже сильними», – написала вона.
Парламент Литви визнав Тихановську національно обраною лідеркою Білорусі
Литовський Сейм 10 вересня визнав білоруську опозиціонерку Світлану Тихановську національно обраною лідеркою Білорусі. В своєму рішенні парламент Литви називає Олександра Лукашенка «нелегітимним керівником» країни.
Рішення отримало одностайну підтримку всіх 91 члена Сейму. Серед авторів документу – міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус і спікер парламенту Вікторас Пранцкеціс.
Крім того, в ухваленому рішенні Сейм закликав міжнародну спільноту зреагувати на події в Білорусі та не дозволити Росії визначити політичного керівника країни.
31 серпня Литва, Латвія та Естонія запровадили персональні санкції щодо фактичного керівника Білорусі Олександра Лукашенка та ще 29 високопосадовців цієї країни.
У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів. Опозиція не визнала результатів виборів, головна опонентка Лукашенка Світлана Тихановська змушена була виїхати до Литви.
Білорусь: гірник прикував себе в шахті і вимагав відставки Лукашенка
У Солігорську робітник «Білоруськалію» Юрій Корзун прикував себе наручниками в шахті на глибині 305 метрів і відмовився підніматися на поверхню до виконання низки вимог, зокрема відставки президента Білорусі Олександра Лукашенка. Про це повідомив страйком «Білоруськалію».
У зверненні до директора підприємства, фото якого Корзун опублікував на своїй сторінці у «ВКонтакте», він також вимагав припинити залякувати і звільняти робітників, звільнити ув’язнених членів страйкового комітету «Білоруськалію», зупинити викрадення громадян невідомими особами, припинити фізичні розправи над мирними учасниками протестів.
За словами Корзуна, він все життя був аполітичний, але дії Лукашенка в 2020 році не залишили йому вибору.
«Всі силові структури під його керівництвом перевищили свої повноваження, б’ючи, катуючи, ґвалтуючи мирних протестувальників і просто випадкових перехожих, залишаючись при цьому безкарними! Більше ніж 80 людей зникли безвісти. Всім нам відомо, що робить злочинець, який відчуває безкарність! Він повторює свої злочини з кожним разом все більш витончено і жорстоко. І це може торкнутися кожної сім’ї в нашій країні», – написав Корзун.
Через чотири години після початку акції Юрія Корзуна вивели з шахти. Після цього гірника відправили в лікарню, повідомив у телеграмі страйком «Білоруськалію».
В Солігорську проходить марш на підтримку Корзуна. У лікарні, за словами Корзуна, його обстежили і відпустили. Він сподівається, що його не затримають, і через деякий час він зможе приєднатися до страйку.
З 9 серпня в Білорусі, незважаючи на тиск на лідерів опозиції, затримання й арешти, тривають масові виступи проти Лукашенка. Активісти звинувачують владу у фальсифікації підсумків голосування на президентських виборах. Страйкують робітники десятків найбільших підприємств по всій країні.
Наступного тижня ВР має розглянути проєкт заяви щодо подій у Білорусі – Разумков
Верховна Рада України наступного тижня висловить свою позицію щодо подій у Білорусі, заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час зустрічі зі спікером Сеймасу Литви Вікторасом Пранцкетісом.
«Сподіваюся, що на початку пленарного тижня це питання буде винесено в зал, ми зможемо його обговорити і прийняти виважене, правильне рішення, яке відстоюватиме суверенітет та незалежність Білорусі», – цитує Разумкова сайт українського парламенту.
Він додав, що позиція України щодо подій в Білорусі неодноразово озвучувалася й цілком відображає відповідну політику інших демократичних держав.
«Вибори повинні бути чесними та визнаними як всередині держави, так і за її кордонами. Україні принципово, щоб Білорусь була демократичною, вільною та незалежною. На жаль, Україна відчула на собі, до чого можуть призвести події, які ми спостерігаємо сьогодні в Білорусі, – сьомий рік поспіль на сході нашої держави триває збройна агресія, є окуповані території на Донбасі та в Криму. Тому я щиро бажаю білоруському народові, щоб їм вдалося не допустити подібного на своїй території», – сказав Разумков.
Білорусь: Колесникова розповіла про погрози силовиків перед спробою примусової депортації
Член президії Координаційної ради білоруської опозиції Марія Колесникова повідомила, що перед спробою примусової депортації з країни силовики одягли їй на голову мішок і пригрозили вбивством. Як передає білоруський портал Tut.by з посиланням на адвоката Колесникової Людмилу Козак, Колесникова подала заяву у Слідчий комітет Білорусі у зв’язку з інцидентом і вимагає судових позовів проти влади, в тому числі білоруського КДБ, щодо поводження з нею.
У ЗМІ з’явився зміст заяви: «Висловлювалися погрози позбавити мене життя, які сприйняті мною як реальні. Зокрема, заявлялося, що в разі, якщо я добровільно не покину територію Республіки Білорусь, мене все одно вивезуть: живою чи частинами. Висловлювалися і погрози позбавити мене волі на строк до 25 років, влаштувати мені проблеми в місцях утримання під вартою, в місцях позбавлення волі».
Правоохоронні органи Білорусі поки офіційно не коментували заяви Марії Колесникової.
Напередодні стало відомо, що Колесникову затримали в Мінську за звинуваченням у «незаконній спробі захоплення влади». Адвокатка Колесникової зустрілася з нею 9 вересня, вперше після її зникнення, сказавши, що ту помістили в камеру з шістьма іншими людьми у СІЗО.
Тихановська, Колесникова і Цапкала номіновані на премію Сахарова
На премію Сахарова за свободу думки, щорічну відзнаку Європейського парламенту, цьогоріч номіновані троє опозиціонерок із Білорусі Світлана Тихановська, Марія Колесникова та Вероніка Цапкала. Це жіноче тріо було номіноване другою за величиною у Європарламенті політичною силою «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (S&D).
«Ми твердо переконані в тому, що удостоїтися честі премії Сахарова цього року мають відважні жінки Білорусі, які борються за свободу і демократію у своїй країні. Нас особливо надихають три жінки, які очолили кампанію масової опозиції на президентських виборах минулого місяця у спробі повалення автократичного диктатора Олександра Лукашенка», – прокоментувала рішення віцепрезидентка S&D Каті Пірі.
Інші групи в Європейському парламенті оголосять про свої кандидатури пізніше – цього або на початку наступного тижня. За даними джерел журналіста Радіо Свобода у Брюсселі, всі основні політичні групи розглядають можливість підтримати пропозицію S&D.
Крайній термін висунення кандидатур – 17 вересня. Три кандидата мають бути включені в короткий список 12 жовтня, до того, як остаточне рішення щодо лауреата-2020 буде ухвалене 22 жовтня.
Щорічна премія у галузі прав людини, названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова, була заснована в 1988 році Європейським парламентом для відзначення окремих осіб і організацій, які захищають права людини та основні свободи. Білоруська асоціація журналістів і колишній кандидат в президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією в 2004 і 2006 роках відповідно.
«Лукашенко прагне максимально обезголовити протестний рух» – Соколов
Газета «День» розповідає про тактику і стратегію, яку обрав Олександр Лукашенко (якого офіційно оголосили президентом Білорусі, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) для утримання влади. І про те, чим вона відрізняється від тактики боротьби з опонентами російського президента Володимира Путіна.
«Відмовляючись починати діалог з представниками опозиції з Координаційної ради під приводом їхньої нелегітимності, Лукашенко одночасно прагне максимально обезголовити протестний рух. Щойно хтось з членів тієї ж Координаційної ради починає хоч трохи виділятися на загальному тлі, його негайно заарештовують і протягом доби депортують до однієї із сусідніх країн – Польщі, Литви або України».
Путін же дотримується іншої стратегії, пише видання. Він намагається розколоти опозицію і протестний рух та виділити серед них такий сегмент, який «здатний домовлятися».
«Для Лукашенка ж ніяких «здатних домовлятися» фракцій серед протестувальників немає. Для нього проведення нових президентських виборів навіть після конституційної реформи – смерті подібно», – наголошує автор статті, професор з Москви Борис Соколов. Конкретніше йдеться в матеріалі «Стратегія Путіна для Білорусі».
Від 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, там не припиняються багатотисячні протести проти офіційних підсумків голосування. Учасники виступів заявляють про фальсифікації результатів і вимагають нових виборів та відставки Лукашенка.
Наразі із семи членів білоруської опозиційної Координаційної ради лише нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич залишається на території Білорусі та на волі. При цьому вона заявила 9 вересня, що до неї прийшли оперативники.
США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що також не визнають підсумки виборів в Білорусі. На Заході закликали офіційний Мінськ припинити переслідування прихильників опозиції, громадських активістів і покласти край насильству щодо учасників протестів із боку співробітників силових структур.
Лукашенко ж визнав, що «трохи пересидів» на посаді, однак заявив, що «просто так не піде».
У Фонді боротьби з COVID-19 бракує коштів для трьох бюджетних програм – Рахункова палата
У Фонді боротьби з COVID-19 недостатньо коштів для реалізації трьох бюджетних програм, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Про це 9 вересня інформує пресслужба відомства.
«Ще у липні уряд розподілив усі 66 мільярдів гривень фонду. Станом на 7 вересня 19,5 мільярда гривень – використані», – сказав голова Рахункової палати.
Пацкан додав, що з цих коштів 8,9 мільярда гривень становлять виплати по безробіттю та частковому безробіттю, на дітей ФОП (фізичних осіб-підприємців) і страхові виплати та матеріальна допомога медикам; 7,6 мільярда гривень – на дороги; 2,7 мільярда гривень – доплати до зарплати МВС, МОЗ, виконавчій службі та інші; 262 мільйона гривень – закупівля обладнання, засобів індивідуального захисту.
Голова Рахункової палати підкреслив, що за шістьма бюджетними програмами видатки на 14 мільярдів гривень не здійснювалися. Наприклад, 6 мільярдів гривень – за програмою «МОЗ, доплати до зарплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я» або 5,3 мільярда гривень – «МОЗ, закупівля обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах».
Пацкан також указав на ризики, що виникають при розподілі коштів. «Це насамперед неякісне планування. Лише один приклад – на доплати працівникам Нацполіції залишилося 6,5 мільйона гривень при щомісячній потребі до кінця карантину 374 мільйони гривень», – наголосив Пацкан.
Крім того, зазначив голова Рахункової палати, посилюються ризики неефективного використання коштів.
«Уряд спростив процедуру закупівель в рамках протиепідемічних заходів. З одного боку – це виправдано. З іншого – неконкурентні закупівлі не можуть гарантувати якісних поставок. Один приклад – закупівля респіраторів. Чомусь одні купують за 18 гривень штука, інші – за 160 гривень – причому рівень захисту однаковий. Така сама ситуація з масками, захисними костюмами тощо», – наголосив Пацкан.
Раніше цього місяця президент України Володимир Зеленський назвав неправдивою інформацію про відсутність грошей у Фонді боротьби з COVID-19.
«З ковідним фондом усе в порядку... там майже всі кошти є. Майже всі, я не пам'ятаю, скільки. Це питання прем’єр-міністра. Це неправда, ця історія є великим фейком, який підігрівають різні люди, журналісти», – заявив Зеленський 2 вересня в Харківській області.
Перед початком нового навчального року колишня міністерка освіти і науки Ганна Новосад повідомила, що вся система освіти не отримала жодної копійки із Фонду боротьби з COVID-19, хоча навесні витрати на освіту заради фінансування цього фонду були скорочені на 5 мільярдів гривень.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, чому частина грошей з Фонду боротьби з COVID-19 пішла на «Велике будівництво», так: «Це рішення Верховної Ради».
18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.
Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.
На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.
Слідчий комітет Білорусі заявив про ще двох підозрюваних у тій же справі, що і Колесникова
Білоруський опозиціонер Максим Знак заарештований у справі про заклики до захоплення влади, повідомив 9 вересня Слідчий комітет Білорусі. Там також підтвердили слова адвокатки опозиціонерки Марії Колесникової, що вона також заарештована у цій справі.
«Щодо підозрюваних за санкцією прокурора обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту», – сказали у відомстві.
У комітеті додали, що за підозрою в скоєнні того ж злочину затриманий адвокат Колесникової Ілля Салей. Проводяться слідчі дії, «щоб встановити всі обставини у кримінальній справі», повідомили в СК.
Також білоруські слідчі органи стверджують, що у них є «докази» спроби членів опозиційної Координаційної ради дестабілізувати ситуацію в країні.
9 вересня стало відомо про затримання в Мінську людьми в цивільному Максима Знака. Це сталося в штабі арештованого і незареєстрованого кандидатом в президенти ексбанкіра Віктора Бабарика. У пресслужбі ГУВС тоді заявили, що не мають інформації про затримання Знака.
Тим часом, його адвокат сказав, що в його підзахисного планують провести обшук. Максим Знак був одним із двох членів президії Координаційної ради, які залишалися на волі і в Білорусі. П’ятеро з семи інших були або затримані, або насильно вивезені за кордон.
Рада опозиції була створена минулого місяця за ініціативою колишнього кандидата в президенти Світлани Тихановської. Пізніше влада назвала це об’єднання неконституційним і порушили кримінальну справу про спробу захоплення влади. Членів Координаційної ради почали викликати на допити як свідків.
Від 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, там не припиняються багатотисячні протести проти офіційних підсумків голосування. Учасники виступів заявляють про фальсифікації результатів і закликають до відставки Лукашенка.
У Білорусі міліція розігнала мітинг на підтримку затриманої опозиціонерки Колесникової – фотогалерея
Прихильники білоруської опозиціонерки Марії Колесникової вийшли на вулиці Мінська 8 вересня, протестуючи проти спроби влади видворити її за межі Білорусі. Були помічені силовики в масках, які нападали на групи жінок на мітингах, що протестували проти затримання Колесникової. Раніше білоруська влада відвезла її до кордону з Україною, на наступний день після того, як її схопили на вулиці в Мінську. Але Колесникова, як стверджують очевидці, порвала паспорт, щоб уникнути видворення з країни.
У Білорусі міліція розігнала мітинг на підтримку затриманої опозиціонерки Колесникової – фотогалерея
«Більшість білорусів влаштовують відносини з Росією» – білоруські опозиціонери
Крим «де-юре» і «де-факто», дружба з Росією та інтереси Білорусі. Члени опозиційної Координаційної ради з передачі влади в Білорусі Іван Кравцов та Антон Родненков відповіли на запитання Радіо Свобода. 8 вересня їх насильно видворили з Білорусі. Разом з ними до України намагалися доправити і одну з лідерок білоруської опозиції Марію Колесникову, але, за словами Кравцова і Родненкова, вона навмисно порвала свій паспорт на кордоні, щоб залишитися в Білорусі.
Білорусь: Колесникова – підозрювана у кримінальній справі про «заклики до захоплення влади»
Білоруська опозиціонерка Марія Колесникова, яка перебуває в СІЗО в Мінську, є підозрюваною у кримінальній справі про заклики до захоплення влади, повідомила виданню Tut.by адвокатка затриманої Людмила Казак.
Цю справу раніше відкрили щодо всіх членів президії Координаційної ради білоруської опозиції: їх викликали на допити до Слідчого комітету Білорусі. Відповідна стаття 361 Кримінального кодексу Білорусі в різних підпунктах передбачає до трьох або до п’яти років в’язниці.
«Статус у неї підозрюваної», – повідомила адвокат. За її словами, Колесникова стала першою з лідерів Ради з таким статусом.
Захисниця змогла зустрітися з Марією Колесниковою в СІЗО, де вона зараз перебуває.
«Із Марією все в порядку, ніяких процесуальних дій ще не відбулося», – сказала Людмила Казак.
У квартирі Колесникової сьогодні пройшли обшуки. Люди в масках заявили журналістам, що є представниками силових структур, а в будівлі проходять слідчі заходи.
8 вересня Марію Колесникову, Антона Роднєнкова і Івана Кравцова намагалися видворити в Україну, але Колесникова порвала свій паспорт, щоб цьому завадити. Родненков і Кравцов перебувають в Україні.
Колесникова є однією із семи членів президії Координаційної ради з передачі влади в Білорусі.
Наразі лише нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич залишається на території Білорусі та на волі. При цьому вона заявила 9 вересня, що до неї прийшли оперативники.
У Кремлі назвали «нісенітницею» розмови про поглинання Білорусі Росією
Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав «абсолютною нісенітницею» припущення про те, що в ході візиту в Москву президента Білорусі Олександра Лукашенка будуть ухвалені рішення про «поглинання» Білорусі Росією.
За словами Пєскова, в ході візиту будуть обговорюватися процеси інтеграції – але в рамках наявних структур, ЄАЕС, СНД і Союзної держави.
Дату візиту Пєсков не назвав. Низка ЗМІ з посилання на джерела сьогодні повідомляла, що Лукашенко може приїхати в Москву 14 вересня. Візит пройде на тлі масових протестів у Білорусі, які тривають вже місяць.
Країни Заходу, на відміну від Росії, не визнали підсумки виборів президента Білорусі 9 серпня, на яких, за офіційними даними, переміг Лукашенко.
Підтримка Лукашенка, відносини Москви з яким із початку року поступово погіршувалися, з боку Кремля привела до повідомлень про те, що в обмін на цю підтримку Москва буде домагатися поступок від білоруського президента, в тому числі з питання про інтеграцію.
В інтерв’ю кореспондентам чотирьох російських видань Лукашенко сказав, що інтеграція Білорусі з Росією відповідно до Союзного договору зараз неможлива. Він сказав, що потрібна економічна інтеграція, однак вона повинна бути «рівноправною».
Білорусь: батько Колеснікової повідомив, що його дочка перебуває в СІЗО в Мінську
Білоруська опозиціонерка Марія Колеснікова перебуває в слідчому ізоляторі в Мінську, повідомив її батько Олександр Колесніков в коментарі виданню TUT.BY.
«Керівник слідчої групи головного слідчого управління Слідчого комітету Василюк зателефонував мені й повідомив, що вона заарештована. Запропонував привезти передачу», – сказав Колесніков.
8 вересня Марію Колеснікову, Антона Роднєнкова і Івана Кравцова намагалися видворити в Україну, але Колеснікова розірвала свій паспорт, щоб цьому завадити. Родненков і Кравцов перебувають в Україні, місцеперебування Колеснікової до цього моменту залишалося невідомим.
Колеснікова є однією із семи членів президії Координаційної ради з передачі влади в Білорусі. Наразі лише нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич залишається на території Білорусі та на волі. При цьому вона заявила 9 вересня, що до неї прийшли оперативники.
Білорусь: Алексієвич заявила, що до неї прийшли оперативники
Нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич в коментарі Білоруській службі Радіо Свобода заявила, що до її житла в Мінську прийшли оперативники в цивільному одязі.
«Мені дзвонять у телефон, чуєте, повен двір «тихарів» (так у Білорусі називають «тітушок» – ред.). Два автобуси так само стоять. Дайте піду, зберуся», – сказала Алексієвич під час телефонної розмови з Радіо Свобода.
Письменниця є останньою із членів президії Координаційної ради з передачі влади в Білорусі, яка залишається на волі або не залишила країну.