Десять компаній із Білорусі ухвалили рішення про часткове або повне перенесення діяльності в Латвію, понад сто – проконсультувалися й оцінюють таку можливість, пише Delfi з посиланням на директора Латвійського агентства інвестицій і розвитку (ЛАІР) Каспара Рожкалнса.
За його словами, Латвія серйозно оцінює кілька провідних білоруських компаній зі сфери інформаційних і комунікаційних технологій. ЛАІР разом з Управлінням у справах громадянства і міграції вже організувало кілька візитів до Латвії для представників білоруських компаній.
Каспар Рожкалнс зазначив, що «паралельно ці компанії розглядають й інші можливості», тому оперативні дії мають вирішальне значення. На даний час вони працюють над дорожньою картою для бізнесменів, які ухвалять рішення на користь Латвії, додав він.
ЛАІР у співпраці з іншими відомствами створило спеціальну команду, яка в прискореному порядку розглядає заявки від білоруських компаній і пропонує можливі рішення.
Зокрема, йдеться про надання так званої стартап-візи або «синьої карти» Європейського союзу. Вона передбачає видачу тимчасового дозволу на проживання висококваліфікованим фахівцям і членам їхніх сімей.
Латвія, як йдеться в повідомленні, веде переговори переважно з компаніями IT-сфери.
Експерти відзначали, що після порушення справ проти співробітників, а також після обшуків у білоруському «Яндексі» і декількох інших IT-компаніях багато IT-бізнесів вже евакуювали своїх працівників із Білорусі або почали цей процес. І це в майбутньому сильно вдарить по білоруській економіці.
Після оголошення результатів голосування 9 серпня в Білорусі тривають масові протести і страйки з вимогою проведення нових, чесних виборів, а також відставки Олександра Лукашенка. Під час перших днів протестів силовики жорстко затримували людей. Затримані розповідали про жорстокі побиття, знущання і нелюдські умови утримання в ізоляторах.
Представники різних державних установ, приватних компаній і організацій, в тому числі з IT-сфери, вийшли на вулиці на знак солідарності проти насильства з боку силовиків і на підтримку вимог протестувальників.
Білоруська опозиція заявила про терор для придушення протестів
Для придушення протестів у Білорусі влада розпочала відкрито використовувати методи терору, йдеться в поширеній 7 вересня заяві опозиційної Координаційної ради.
Заява зроблена після повідомлень про викрадення в Мінську 7 вересня кількох опозиціонерів – Марії Колеснікової, Антона Роднєнкова та Івана Кравцова. Де саме вони зараз перебувають, невідомо.
«Мирні акції виникають децентралізовано і без лідерів. Терор проти учасників акцій марний. Люди, які беруть участь в акціях, бояться, перш за все, не насильства, яким особисто їм загрожує влада, а майбутнього в неправовій державі, яке чекає на них і їхніх близьких, якщо ситуація в країні не зміниться, а законність і демократія не будуть відновлені», – вказано в заяві Координаційної ради.
Представники опозиції також заявили, що подадуть заяви до Слідчого комітету Білорусі за фактами протиправних дій з боку влади щодо протестувальників після акцій 6 вересня і в інші дні.
Автори заяви закликали опублікувати достовірну інформацію про підсумки голосування на виборах президента 9 серпня, припинити переслідування затриманих на акціях протесту, а також членів Координаційної ради.
Український посол у Білорусі Ігор Кизим повернувся після консультацій у Міністерстві закордонних справ України до Мінська, повідомили Радіо Свобода в посольстві України в Мінську.
На запитання Радіо Свобода, як далі будуть будуватися відносини Києва та Мінська, посол Ігор Кизим відповів: «Як вже зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, наразі офіційні контакти між нашими країнами «поставлені на паузу». Водночас подальший розвиток українсько-білоруських відносин залежатиме від багатьох факторів, зокрема розвитку ситуації безпосередньо в Білорусі, а також інтеграційних процесів у рамках Союзної держави Білорусі та Росії».
17 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС України вперше в історії викликало свого посла в Білорусі до Києва на консультації «для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів, …виключно через неприпустимі дії Мінська».
Він нагадав, що Білорусь передала 32 із 33 затриманих «вагнерівців» до Росії, попри наявність «усіх правових і моральних підстав передати їх Україні», а Олександр Лукашенко «неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі».
Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, Кулеба повідомив наприкінці серпня. Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні і репутаційні втрати для офіційного Києва.
Він також повідомив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам. У тій заяві від 11 серпня ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі заявили також, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».
У МЗС Білорусі відповіли, що Мінськ не ставив «діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ».
ЄС розширює санкційний список проти білоруських чиновників до 31 – Reuters
Європейський союз готується розширити санкцїі проти білоруської влади і включити до переліку 31 чиновника, повідомляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої джерела.
В початковому варіанті списку було 14 людей, але, за наполяганням низки країн, туди додали ще 17 імен.
Фактичного керівника Білорусі Олександра Лукашенка в переліку все ще немає, однак представник Міністерства закордонних справ Німеччини Крістофер Бургер заявив 7 вересня, що консультації щодо санкцій проти нього тривають.
Раніше голова МЗС Чехії Томаш Петршічек повідомив, що ЄС може ухвалити санкції до 21 вересня. Однак наразі консенсусу в цьому питанні немає, адже Греція та Кіпр пов’язують запровадження санкцій проти Білорусі з розширенням санкцій проти Туреччини в зв’язку з її геологорозвідувальних робіт на спірному шельфі в Середземному морі. На запровадження санкцій мають дати згоду всі 27 країн Євросоюзу.
Протести у Білорусі: фото з «Маршу єдності» у Мінську
Протести у Білорусі: фото з «Маршу єдності» у Мінську
6 вересня у Мінську та інших містах Білорусі відбувся «Марш єдності». Вже четверту неділю поспіль у столиці країни відбуваються масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. У кожній із них брали участь сотні тисяч людей.
Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє вже про 151 затриманого на акціях протесту в Мінську.
Як повідомила Білоруська редакція Радіо Свобода, людей били кийками не тільки міліціонери й ОМОНівці, а й невідомі в масках і цивільному одязі. Схожі особи брали участь у затриманнях спільно з міліцією.
Влада Білорусі заявила про понад 600 затриманих 6 вересня.
Лукашенко ще тримає владу в Білорусі, проте вже втратив білоруський народ – світова преса
Європейське видання міжнародного часопису Politico містить матеріал «Сполучені Штати разом з ЄС виступають за проведення нових виборів у Білорусі».
У статті зазначається, що США разом із Євросоюзом працюватимуть над посиленням тиску на білоруського лідера Олександра Лукашенка з метою проведення нових виборів у країні, де тривають масові протести відтоді, як відбулись суперечливі президентські вибори минулого місяця. Саме про це заявив заступник Держсекретаря США Стівен Біґун.
Брюссельське видання повідомляє, що Біґун, який вже відвідав Україну, Литву, Росію та Австрію, провів низку обговорень того, що нині відбувається у Білорусі, вказавши, що США вже запровадили санкції проти Лукашенка та його чільних функціонерів. Часопис нагадує, що ЄС 2016 року скасував більшість санкцій, запроваджених проти Лукашенка та його оточення, проте нині ведеться робота щодо можливого поновного накладення каральних санкцій на білоруський режим.
Газета додає, що Лукашенко цього разу вдався до тих самих кроків, за які, власне, і було тоді накладено санкції. Йдеться про придушення опозиції та арешт кількох суперників Лукашенка на президентських виборах.
Politico пише, що, втім, саме заява Лукашенка про те, що за нього проголосували 80% білоруських виборців, спричинилась до хвилі масових протестів, у відповідь на які білоруські сили безпеки застосували брутальну силу і масові арешти.
Далі часопис повідомляє, що верховний комісар ООН оприлюднив заяву, у якій було задокументовано щонайменше 450 випадків тортур і принаймні 6 затриманих учасників виступів протесту зникли безвісти. ООН закликала уряд Лукашенка припинити «насильницькі зникнення» демонстрантів.
Біґун заявив, що Вашингтон розглядає ситуацію у Білорусі як внутрішній конфлікт, а не як протистояння Заходу та Росії. Біґун дав чітко зрозуміти, що Росія намагається поширити свій вплив на Білорусь, аби підтримати Лукашенка.
Проте після відвідин Москви американський урядовець висловив припущення, що Москва також вже втомилась від дещо сумбурного білоруського керівника, який навіть з’явився на людях з автоматом Калашникова.
Насамкінець матеріалу брюссельський часопис повідомляє, що Стів Біґун висловив думку про те, що глибоко у своїй душі російське керівництво чітко знає, що робити у цій ситуації.
Подібний стан речей не може тривати далі у Білорусі. Після 26 років білоруський народ – від профспілок, робітників, студентів, інтелектуалів і до звичайних громадян вимагає своїх прав згідно з конституцією і міжнародними угодами. Біґун додав, що Лукашенко і далі тримає владу у Білорусі, проте він вже втратив білоруський народ.
Влада Білорусі заявляє про понад 600 затриманих на «Марші єдності»
Влада Білорусі заявляє про затримання 633 протестувальників, які вийшли на «Марш єдності» 6 вересня. Цю цифру оприлюднило Міністерство внутрішніх справ країни.
Заява МВС вказує на значно більшу кількість затриманих, ніж свідчили оцінки правозахисних організацій та інших спостерігачів.
Правозахисники вказували на 180 затриманих у Мінську, ще кілька десятків у Бресті, Барановичах та Гродно. Також відомо про сутички демонстрантів із поліцією в Могильові та Гомелі.
У Гомелі та інших містах вранці 7 вересня вже почалися менш масштабні акції.
Представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель назвав демонстрації в Білорусі «вражаючими» та заявив, що вони «показують рішучий намір білоруського народу досягнути свободи, прав і демократії» навіть попри репресії з боку влади.
Білоруську опозиціонерку, членкиню Координаційної ради Марію Колеснікову вранці 7 вересня викрали в центрі Мінська, повідомляє білоруське видання Tut.by з посиланням на слова жінки, яка була свідком події.
За словами співрозмовниці видання, вона помітила Марію Колеснікову в центрі столиці, а також побачила неподалік темний мікроавтобус із написом «Зв’язок». Пройшовши далі, вона почула звук телефона, що падає на асфальт.
«Обернулася і побачила, що люди в цивільному одязі й масках заштовхують Марію в цей мікроавтобус, в неї відлітає телефон, один з цих людей телефон піднімає, стрибає в мікроавтобус і вони їдуть», – цитують жінку журналісти.
Як повідомляє видання, телефон Колеснікової доступний, проте вона не бере слухавку. Згодом прессекретар Координаційної ради Антон Родненков, дізнавшись від Tut.by про зникнення Колеснікової, спробував з’ясувати, де вона. Менше ніж за годину його телефон також перестав відповідати.
Член Координаційної ради Максим Знак повідомив журналістам, що не може зв’язатися з Колесніковою та Родненковим, крім того – зв’язку немає з іншим членом Ради, старшим віцепрезидентом Максимом Богрецовим та її виконавчим секретарем Іваном Кравцовим.
Марія Колеснікова була лідеркою виборчої кампанії затриманого ще до президентських виборів Віктора Бабарика, який був одним із найбільш помітних опонентів чинного керівника Білорусі Олександра Лукашенка. Після виборів, результатів яких опозиція не визнала, вона увійшла до президіуму Координаційної ради.
Голова МЗС Чехії: санкції ЄС проти влади Білорусі набудуть чинності не пізніше ніж 21 вересня
Перелік білоруських високопосадовців, які підпадуть під санкції Євросоюзу, може бути доповнений, а санкції набудуть чинності до 21 вересня. Про це в ефірі чеського телебачення розповів міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, передає білоруська служба Радіо Свобода.
«Я вважаю, що санкції ЄС набудуть чинності не пізніше ніж 21 вересня. Від початку до санкційного списку входили 20 осіб, відповідальних за маніпуляції під час виборів та застосування сили проти учасників акцій протесту. Ми знову спостерігаємо жорстке поводження з мирними демонстрантами, тож цей перелік найближчими днями ми можемо розширити», – сказав Петршічек.
За словами міністра, Євросоюз хоче домогтися початку переговорів між білоруською владою та опозицією.
Крім того, заявив він, керівництво Білорусі повинно виконати зобов’язання, які витікають з участі країни в ОБСЄ. Зокрема це означає забезпечення діяльності цієї міжнародної організації на території країни.
Бюлетені після президентських виборів у Білорусі потрібно перерахувати – президент Чехії
Президент Чеської Республіки Мілош Земан в розмові на телеканалі Primа і CNN Prima News щодо ситуації, яка склалась сьогодні в Білорусі, підтримав пропозицію білоруської політичної діячки Світлани Тихановської.
«Потрібно перерахувати виборчі бюлетені, звичайно, під міжнародним контролем. Тоді й побачимо, на чиїй стороні правда...На боці тих, хто стверджує, що вибори були сфальсифіковані, що, звичайно, не можна виключити, чи на тих, які стверджують, що ці 80 відсотків для пана Лукашенка є в порядку», – вважає Мілош Земан.
У випадку, якщо якась із сторін відмовиться від перерахування виборчих бюлетенів, тим «вона сама доводить, що має погане сумління», вважає чеський президент.
Щодо самої процедури перерахування виборчих бюлетенів Мілош Земан взяв за основу закон про архівну справу з надією, що він є чинним і в Білорусі. Цей закон передбачає, що виборчі бюлетені після дня виборів повинні певний час зберігатися в архіві.
Невідомі в масках били людей на мітингу в Білорусі – відео
У Білорусі 6 вересня десятки тисяч людей вийшли на чергову акцію протесту, вимагаючи відставки фактичного керівника країни Олександра Лукашенка. На учасників маршу нападали люди в цивільному, зокрема, били їх палицями. Білоруські силовики перекривали центральні вулиці Мінська. (Відео Tut.by та AFP, та білоруської служби Радіо Свобода)
Литва закликала ЄС надати «відчутну» допомогу білоруській опозиції
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявичус закликав владу Європейського союзу надати «змістовну і відчутну допомогу» демократичному руху в Білорусі, а також активніше протидіяти впливу Москви на Мінськ, зокрема, шляхом запровадження нових санкцій.
На думку Лінкявичуса, бездіяльність щодо до того, що відбувається в Білорусі, підриває довіру й авторитет ЄС.
«Білоруський народ не повинен відчувати себе покинутим. Ми повинні надати їм перспективу бути серед демократичних держав», – заявив керівник литовського дипломатичного відомства в інтерв'ю Financial Times.
Голови МЗС країн ЄС домовилися запровадити санкції проти відповідальних за фальсифікацію підсумків виборів у Білорусі і за жорстокі розгони акцій протесту. Однак список санкцій поки що не сформований.
Естонія, Латвія і Литва за своєю ініціативою запровадили санкції проти трьох десятків білоруських офіційних осіб, включаючи президента Олександра Лукашенка.
Литва – одна з європейських країн, які Лукашенко звинувачує у втручанні у внутрішні справи.
Щоденні масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль.
Протестувальники вимагають його відставки і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів.
Правозахисники заявляють про 151 затриманого у Мінську, МВС каже про сотні по країні
Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє вже про 151 затриманого на акціях протесту в Мінську 6 вересня.
За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, людей б’ють кийками не тільки міліціонери й омонівці, а й невідомі в масках і цивільному одязі. Схожі особи беруть участь у затриманнях спільно з міліцією.
У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що на даний час у країні «вже сотні затриманих».
«Тобто це не одна і не дві сотні. Кого відпустять, а хто залишиться затриманим до суду – інформація буде тільки завтра вранці», – заявила речниця МВС Ольга Чемоданова.
Правозахисники намагаються складати поіменні списки людей, схоплених на вулицях і вивезених в автозаках.
У Бресті затримано щонайменше 30 людей. «Весна» також має інформацію про затримання в Гродні, Барановичах, Могильові, Вітебську.
Щоденні масові протести в Білорусі почалися з дня президентських виборів 9 серпня проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль.
Контакти між офіційними представниками України і Білорусі поставлені на паузу, але відносини між країнами зберігаються, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Якщо бути максимально точним, а конкретно у цьому випадку я хотів би звузити простір для інтерпретації, то я сказав, що контакти між офіційними представниками України і Білорусі поставлені на паузу. Самі відносини зберігаються. І дипломатичні відносини, і відносини в ширшому сенсі – між нашими народами», – сказав Кулеба у «Суботньому інтерв’ю».
«Але дійсно ми ухвалили рішення поставити на паузу контакти, зустрічі між міністерствами, відомствами, яких дуже багато традиційно, які є регулярними і непомітними, вони навіть у новини не потрапляють, тому що це якісь рутинні справи двох сусідніх держав. Оце все ми поставили зараз на паузу для того, щоб дочекатися спокійно врегулювання політичної кризи і вже тоді дивитися, як далі вибудовувати відносини з Білоруссю», – додав міністр.
Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, Кулеба повідомив наприкінці серпня.
Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні і репутаційні втрати для офіційного Києва. Він також повідомив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам. У тій заяві від 11 серпня ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі заявили також, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».
У МЗС Білорусі відповіли, що Мінськ не ставив «діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ».
Перед цим відбувся ще один обмін заявами між Києвом і Мінськом. Президент України Володимир Зеленський заявив, що на місці президента Білорусі Олександра Лукашенка провів би нові, чесні президентські вибори під міжнародним спостереженням. У МЗС Білорусі на це відповіли, що їхній країні в нинішній ситуації потрібні підтримка й розуміння, а не «заїжджені поради», і порадили Києву займатися питаннями «всередині своєї країни замість того, щоб роздавати поради сусідам». А в МЗС України у відповідь закликали білоруських колег «не відкидати цінних дружніх порад», бо «не слухати думку суспільства і порад друзів, а натомість торувати собі шлях уперед кийками – це шлях у нікуди».
17 серпня Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС України вперше в історії викликало свого посла в Білорусі до Києва на консультації «для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів, …виключно через неприпустимі дії Мінська». Він нагадав, що Білорусь передала 32 із 33 затриманих «вагнерівців» до Росії, попри наявність «усіх правових і моральних підстав передати їх Україні», а Олександр Лукашенко «неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі».
У Мінську тисячам людей, які вийшли на вулиці, перегородили дорогу
У Білорусі 6 вересня тисячі людей пройшли центральною частиною Мінська з вимогою відставки фактичного керівника країни Олександра Лукашенка. Протестувальники йшли кількома колонами до центру міста, скандуючи «Живе Білорусь» та «Ганьба». Тим часом правозахисникам центру «Весна» відомо вже про близько 15 затриманих учасників «Маршу єдності» в Білорусі. (Відео Reuters)
«Марш єдності» в Білорусі: правозахисники повідомляють про затримання
Правозахисникам центру «Весна» відомо вже про близько 15 затриманих учасників «Маршу єдності» в Білорусі, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Серед них – керівниця товариства «Екодім» Ірина Сухій, яку забрали з її квартири до Радянського районного управління внутрішніх справ. Також затримали члена Координаційної ради Ольгу Павлову.
Як повідомляють правоохоронці, в районі столичного металургійного заводу силовики схопили кількох людей, які стояли з біло-червоно-білими прапорами. Люди в цивільному також хапали тих, хто тримав національну символіку, біля станцій метро «Пушкінська» і «Схід».
6 вересня тисячі білорусів пройшли центральною частиною Мінська з вимогою відставки фактичного керівника країни Олександра Лукашенка.
Протестувальники пройшли кількома колонами до центру міста, скандуючи «Живе Білорусь» та «Ганьба».
Раніше в неділю силовики обнесли колючим дротом урядові будівлі та пам’ятники в центрі Мінська. Поліція в посиленому режимі патрулювала станції метро, до центру міста підігнали бронетехніку.
Також відомо про акції протесту в містах Гродно та Гомель.
Раніше цього ж дня Міністерство внутрішніх справ Білорусі повідомило, що перекриє проспекти Мінська в день проведення акції.
Щоденних масові протести в Білорусі почалися з дня президентських виборів 9 серпня проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль.
МВС Білорусі заявила, що перекриє проспекти в Мінську на час акцій протесту
Міністерство внутрішніх справ Білорусі попередило про заходи для запобігання «протиправних дій з боку протестувальників» під час акцій у Мінську 6 вересня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
«Співробітники міліції несуть службу в посиленому режимі. Для безпеки громадян збільшено кількість нарядів та військових. Додатково задіяна спеціальна техніка міліції та внутрішніх військ МВС. Протягом дня будуть перекриті проспекти міста», – йдеться в заяві.
Як стверджують в МВС, міліція вживатиме «всіх необхідних заходів, щоб зупинити акції та запобігти порушенню громадського порядку».
Черговий марш протесту запланований на 6 вересня в Мінську. Свідки повідомляють, що силовики вже огородили Жовтневу площу та площу Незалежності столиці.
5 вересня стало вже 28-м днем щоденних масових протестів у Білорусі, які почалися з дня президентських виборів 9 серпня, проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль.
Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів, які заявляють про масові фальсифікації і нечинність цих результатів виборів. Тисячі людей були затримані, багато з них повідомляють про тортури і знущання. Через створення опозицією Координаційної ради, що має на меті організувати мирну передачу влади в Білорусі, була порушена кримінальна справа за статтею про «захоплення влади».
У Мінську арештували керівників компанії PandaDoc, чий засновник обіцяв допомогу міліціонерам, які відмовляться бити протестувальників
У Білорусі чотирьох співробітників компанії PandaDoc заарештували на два місяці за підозрою в розкраданні в особливо великому розмірі. Це головний бухгалтер Юлія Шардико, директор Дмитро Рабцевіч, директор з продукції Віктор Кувшинов і HR Владислав Міхолап, повідомляє TUT.BY.
У компанії заявляють, що це звинувачення не відповідає дійсності, і називають це помстою за ініціативу засновника компанії Микити Мікада, який пообіцяв допомогу міліціонерам, які відмовляться застосовувати насильство щодо протестувальників.
«Співробітниківа звинувачують в тому, що вони як група осіб, використовуючи своє посадове становище, заволоділи грошовими коштами в розмірі близько 107 тисяч білоруських рублів з бюджету, заподіявши тим самим збитків державі. До співробітників застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на два місяці», – повідомили в компанії і додали, що вся діяльність PandaDoc велася в повній відповідності з законодавством.
У PandaDoc заявили, що будуть змушені закрити компанію в Білорусі, що призведе до втрати високооплачуваних робочих місць, а також максимально яскраво висвітлять цей процес у всіх міжнародних медіа, політичних і економічних колах.
В інстаграмі співзасновник компанії Микита Мікадо попросив айтішників про підтримку, щоб влада знала, що «в разі репресій в ІТ ми будемо боротися. Ми будемо тиснути економічно, політично, інформаційно. Ми будемо переїжджати, позбавляючи режим валютної виручки та податків».
Другого вересня співробітники Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю прийшли з обшуком в офіс компанії. Її співзасновник Микита Мікадо – білоруський підприємець, який отримав особливо широку популярність після виходу документального фільму російського журанліста Юрія Дудя про Кремнієву долину, – створив проєкт зі збору грошей для силовиків, які «перейшли на бік добра», тобто тим, хто вирішив змінити професію. Вони вже отримали 594 заявки і зробили виплати за 26 з них.
Головний офіс PandaDoc є в США. Компанія розробляє софт для електронного документообігу та є резидентом білоруського Парку високих технологій. Стартап був заснований в 2011 році і залучив понад $ 30 млн інвестицій.
Білорусь: акція протесту студентів у Мінську почалася із затримань
У суботу на 28-й день протестів кілька десятків студентів Білоруського державного університету в Мінську зібралися біля будівлі головного корпусу і колоною вирушили в місто. Дорогою їх почали затримувати невідомі у масках. Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на портали TUT.BY та Onliner.by, щонайменше 15 студентів заштовхнули в автотранспорт і відвезли у невідомому напрямку. У Білорусі тривають протести з вимогою нових, чесних виборів і припинення насильства над протестувальниками з боку співробітників силових структур. Студенти мінських вишів також виходять на марші на підтримку чесних виборів і проти поліцейського свавілля. Наймасштабнішою стала хода 1 вересня, в якій взяли участь тисячі людей. Силовики відреагували жорсткими затриманнями. За даними МВС Білорусі, за один день студентських протестів затримали 128 осіб. (Reuters)
Білорусь: влада вивезла арештовану провідну активістку до Польщі
Ольга Ковалькова, довірена особа кандидатки на посаду президента Білорусі Світлани Тихановської і член опозиційної Координаційної ради, яка була засуджена до 10, а потім іще до 15 дім адмінарешту, опинилася в Польщі і розповіла, що її вивезли туди представники нинішньої білоруської влади, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.
Як розповіла вона на пресконференції в Варшаві, їй прямо сказали, що якщо вона не виїде за кордон і залишиться в країні, то ще довго не вийде з-за ґрат. Відтак на неї вдягнули капелюха й маску, в автомашині поклали на заднє сидіння і вивезли до прикордонного переходу на кордоні з Польщею, де після проходження білоруського паспортного контролю підвезли її речі на нейтральну територію, ще й запропонували викликати таксі. Але на польському боці якраз їхав автобус до Варшави, і польські прикордонники попросили водія взяти її з собою.
Перед тим, 3 вересня, Ковалькову засудили в Білорусі до 15 діб адміністративного арешту, не випустивши з-за ґрат, де вона якраз відбула попередній термін у 10 діб. Цей другий термін їй дали за звинуваченням в участі в мітингу 23 серпня.
Уперше її затримали 24 серпня і тоді дали 10 діб за звинуваченням у несанкціонованому масовому заході – того дня Ковалькова приїхала на Мінський тракторний завод, щоб обговорити з робітниками ситуацію на підприємстві, де два тижні тому ініціювали страйк. Той перший термін збіг якраз 3 вересня.
При цьому, коли Ковалькова намагалася вилетіти літаком до Варшави на зустрічі з керівництвом Польщі, її, за повідомленнями, затримали на летовищі Мінська й не випустили з країни.
Останнім часом ціла низка опозиційних діячів була змушена виїхати за кордон, зокрема, до таких країн, як Польща чи Литва. Принаймні в кількох випадках це відбулося з прямої ініціативи чинної білоруської влади – таким чином, зокрема, раніше вивезли до Литви Світлану Тиханович.