Доступність посилання

ТОП новини
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року

Пів року протестів у Білорусі в Живому блозі

Ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях

Коротко про головне:

  • 9 серпня 2020 року, у день президентських виборів у Білорусі, коли перші офіційні екзитполи повідомили, що Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менш ніж 7%, у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, висловлюючи недовіру цим результатам;
  • ОМОН і внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, стріляли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
  • за різними даними, силовики затримали тисячі людей; затриманих били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги;
  • опозиційна кандидатка Світлана Тихановська була змушена виїхати до Литви;
  • 8 серпня опозиція створила Координаційну раду для передачі влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн;
  • 23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, її легітимність не визнали багато країн світу;
  • Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту;
  • також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США; в санкції ЄС прізвище Лукашенка внесли дещо пізніше, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року;
  • сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів і узурпації влади відкидає, він шукає підтримки у президента Росії Володимира Путіна;
  • тим часом протести тривають, як і затримання, а також катування затриманих силовиками. За оцінками правозахисників, число тих, хто пройшов через затримання з часу початку нинішніх протестів, становить уже понад 32 тисячі.

Цей Живий блог, який Українська редакція Радіо Свобода вела близько пів року, вже закритий. Але ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях. Залишайтеся з нами!

У Мінську після затримань студентів відбувся жіночий протест

Пізно ввечері 1 вересня в столиці Білорусі Мінську зібралися жінки – на знак протесту проти затримань студентів раніше цього ж дня. Активісти серед студентів у перший день навчального року підтримали заклик білоруської опозиції до загальнонаціонального страйку.

«1 вересня - це день знань. Знань про значення білоруської солідарності. Приєднуйтесь до цього одноденного страйку, підтримайте робітників і покажіть уряду, хто є справжнім джерелом влади», – йшлося в заяві команди опозиціонерки Світлани Тихановської.

Кількасот жінок зібралися біля проспекту Незалежності, деякі співали та танцювали, міліція спостерігала за акцією, не втручаючись. Жінки взяли на себе провідну роль упродовж більш як тритижневих протестів проти правління президента Олександра Лукашенка, часто формуючи лінії для захисту чоловіків від арешту.

За повідомленням правозахисної групи «Весна», щонайменше 55 людей були затримані 1 вересня під час розгону протестувальників у кількох місцях. Відео, опубліковане в соціальних мережах, демонструє, як міліція, одягнена в чорне, силою висмикувала студентів із натовпу. Білоруська асоціація журналістів заявила, що затримано також вісім співробітників ЗМІ, які висвітлювали акції протесту.

Білоруські студенти вийшли на вулиці у «День солідарності», не боячись побиття та арештів

Студентський марш у Мінську. 1 вересня 2020 року
Студентський марш у Мінську. 1 вересня 2020 року

Цьогоріч 1 вересня у Білорусі – це не День знань, як звикли називати його в минулі роки, це 24-й день протестів, який може увійти в історію як «День солідарності». Цього дня молодь заполонила вулиці столиці й інших білоруських міст, щоб протестувати проти фальсифікації президентських виборів. До студентів долучилися, солідарні з ними, робітники й айтішники, митці і викладачі вишів. Міліція ж розпочала цей день із затримань. А Олександр Лукашенко виступив у коледжі в Барановичах і оголосив, що спекотне в прямому і переносному сенсі літо закінчилося. Більше про це читайте за лінком.

Чому білоруси їдуть в Україну: історії трьох біженців

Кілька молодих білорусів, які збирали підписи за кандидатку у президенти Світлану Тихановську, брали участь в мирних мітингах і через кримінальне переслідування були вимушені залишити Білорусь, влаштувалися в Україні. І зараз вони фактично починають життя з нуля. Як їм живеться і чи припускають вони, що одного разу зможуть повернутися додому? (Автор: Юлія Жукова).

В Мінську під час висвітлення студентського протесту затримали кількох журналістів

Силовики затримали кількох журналістів, які висвітлювали акцію протесту студентів у Мінську 1 вересня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Журналісти Tut.by Надію Калініну та Олексія Суднікова, фотокореспондента БелаПАН Андрія Шавлюгу та журналіста-фрілансера Василя Сямашку затримали в районі стадіона «Динамо» столиці. Там же силовики затримали кілька десятків студентів, які йшли колоною. Решта студентів розбіглася.

Tut.by повідомляє, що їхніх журналістів тепер везуть до районного управління внутрішніх справ: за словами співробітників міліції, «перевірити акредитацію».

Також на марші студентів затримали співробітників видання «Комсомольская правда» в Білорусі: фотографа Святослава Зоркого, оператора Микиту Недоверкова та кореспондентку Марію Елешевич.

Про затримання свого кореспондента також заявляє російська інформаційна агенція «РИА Новости».

ООН повідомляє про 450 відомих випадків катування затриманих у Білорусі

Експертам ООН відомо про 450 задокументованих випадків катування та жорстокого поводження з людьми, затриманими після «суперечливих президентських виборів» 9 серпня, що призвели до масових акцій протесту та арештів. Про це йдеться в повідомленні Організації об’єднаних націй 1 вересня.

«Ми надзвичайно стривожені сотнями заяв про катування та інше жорстоке поводження в ізоляторах тимчасового утримання», – заявляють експерти ООН.

Вони звертають увагу на те, що більшість зниклих людей вдалося знайти, але про місце перебування та стан здоров’я шістьох осіб їхнім родичам досі нічого не відомо.

«Ми також все ще занепокоєні тим, що випадки насильницьких зникнень можуть збільшитися, якщо жорстка реакція на мирні протести триватиме», – йдеться в повідомленні.

Також експерти ООН отримали повідомлення про насильство щодо жінок та дітей, в тому числі сексуальне насильство та зґвалтування за допомогою гумових кийків.

Серед приблизно 6 700 осіб, затриманих протягом останніх тижнів під час мирних протестів – журналісти та перехожі, які були свавільно заарештовані та поспішно засуджені. 29 серпня уряд скасував акредитацію 17 журналістів, які працюють на іноземні медіа, нагадують у ООН.

Білорусь: міліція затримала учасників студентського маршу в Мінську

Затримання студента в Мінську під час протестної акції першого вересня 2020 року
Затримання студента в Мінську під час протестної акції першого вересня 2020 року

Міліція затримала учасників студентського маршу в столиці Білорусі Мінську.

Білоруська служба Радіо Свобода пише, що силовики затримали й журналістів «Єврорадіо», які вели пряму трансляцію зі студентської акції протесту.

Міністерство внутрішніх справ Білорусі наразі не коментувало інформацію.

Уже три тижні в Білорусі тривають масові виступи проти офіційних підсумків голосування, за якими перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, тисячі людей були затримані. Багато згодом розповіли про тортури і знущання в СІЗО.

Білорусь: штаб Бабарика оголосив про створення політичної партії

Віктор Бабарико ще до свого арешту
Віктор Бабарико ще до свого арешту

Штаб колишнього керівника «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, який претендував на посаду президента Білорусі та був заарештований, 31 серпня поширив відеозвернення незареєстрованого кандидата.

Бабарико каже про продовження політичної боротьби і необхідність створити партію або рух. Серед цілей майбутньої організації політик називає здійснення конституційної реформи, роботу для поліпшення економіки країни і можливість для людей виявити громадянську активність. Відзначається, що це звернення було записане ще до арешту Бабарика.

Слідом за ним із відеозверненням виступила представниця його виборчого штабу Марія Колесникова, яка зараз входить в опозиційну Координаційну раду. Колесникова повідомила про створення політичної партії «Разом». Найближчим часом, за її словами, будуть подані реєстраційні документи, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Член президії Координаційної ради Павло Латушко 31 серпня запропонував створити рух для діалогу з владою. За його словами, потрібно починати думати про формування громадського руху, до якого можуть увійти представники різних верств суспільства, щоб показати владі, що є суб’єкт переговорів.

Віктор Бабарико перебуває під арештом з 18 червня. Його звинувачують в економічних злочинах, хоча сам він пов’язує кримінальне переслідування з політичною діяльністю.

У Білорусі студенти та викладачі підписали петицію з вимогою нових виборів

Під час протесту у Гродно. Серпень 2020 року
Під час протесту у Гродно. Серпень 2020 року

У Білорусі понад дві тисячі студентів та викладачів Гродненського державного університету імені Янки Купали підписали петицію з вимогою призначення нових виборів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Ми хочемо жити в країні, де вибори чесні... де поліція гарантує безпеку громадян, а не загрожує їхньому життю та здоров’ю... Ми не хочемо боятися виходити на вулиці у своєму місті», – йдеться у заяві.

Підписанти вимагають притягнути до відповідальності тих, хто здійснював насильницькі дії проти демонстрантів, звільнити політичних в’язнів, затриманих під час мирних акцій протесту, визнати вибори 9 серпня недійсними, провести нові вибори, притягнути до відповідальності тих, хто брав участь у фальсифікації результатів виборів.

Свої підписи під петицією поставили студенти всіх факультетів, магістранти, випускники університету різних років, а також понад 50 викладачів.

Раніше ректор Гродненського державного університету імені Янки Купали Ірина Кітурка висловила підтримку арештованим і пообіцяла не звільняти викладачів та не виганяти студентів за їхні політичні погляди.

Санкції щодо Білорусі: в ЄС мають схвалити наступного тижня, в Балтії схвалили вже

Санкції Європейського союзу щодо Білорусі мають остаточно схвалити наступного тижня, тим часом країни Балтії вже схвалили свої власні санкції щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня.

Як повідомив у твітері редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі, робочі групи в Брюсселі завершать роботу над санкціями проти Білорусі цього тижня, а посли країн ЄС мають схвалити їх наступного тижня.

Про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, в Європейському союзі досягли загальної домовленості 28 серпня. При цьому тоді йшлося про те, що на остаточне узгодження списку приблизно з 20 таких осіб і на виконання всіх необхідних юридичних формальностей мало піти не менш ніж тиждень.

Із заяв учасників тієї зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС випливало, що в першу версію списку майже напевно не потрапить чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, хоча в разі відсутності поступу в урегулюванні в Білорусі список можуть розширювати, і в такому разі потрапляння до нього й самого Лукашенка не виключене.

Тим часом три країни Балтії – Естонія, Латвія і Литва – вже ухвалили свої власні санкції, не чекаючи на рішення ЄС: вони заборонили в’їзд на свою територію 30 чільним білоруським посадовцям.

Списки Естонії і Латвії, оприлюднені міністерствами закордонних справ цих країн, збігаються і починаються з самого Лукашенка. Також у них посадовці адміністрації президента Білорусі, Центральної виборчої комісії, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Комітету державної безпеки, Слідчого комітету, Ради безпеки, Комітету державного контролю Білорусі і виконкому міськради Мінська. В Литві про заборону в’їзду 30 білоруським посадовцям, без переліку їхніх імен, повідомило Міністерство внутрішніх справ.

Естонія наклала свою заборону на невизначений термін, Латвія на п’ять років, Литва не уточнила термін своєї заборони.

Тихановська виступить у Раді безпеки ООН – речник

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська звернеться до Ради безпеки ООН 4 вересня, йдеться в заяві її речника.

Вона виступить за допомогою відеозв’язку на запрошення Естонії, яка зараз є непостійним членом Ради безпеки, повідомляє Reuters.

Тихановська була кандидатом у президенти на виборах 9 серпня в Білорусі, на яких, як твердять її прихильники, здобула перемогу.

Вона вимушено виїхала до Литви після виборів. У Білорусі в той же час розпочалися протести проти продовження влади Олександра Лукашенка, якого підконтрольна йому Центральна виборча комісія оголосила переможцем виборів. Тисячі учасників протесту побували в місцях несвободи, сотні заявляють про тортури в міліції.

Країни Балтії запроваджують санкції проти Лукашенка

Латвія, Литва та Естонія 31 серпня оприлюднять списки білоруських офіційних осіб, проти яких ці три країни запроваджують санкції у зв’язку з імовірною фальсифікацією виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

У списку фігуруватиме і президент Білорусі Олександр Лукашенко. Про це заявив литовський президент Гітанас Науседа. Лукашенкові буде заборонений в’їзд до країн Балтії.

Країни Євросоюзу раніше принципово домовилися про необхідність санкцій проти білоруських чиновників, однак конкретний склад списку ще не узгодили. Зокрема, не всі держави погодилися з включенням до списку самого Лукашенка. Такий підхід розчарував представників країн Балтії, які виступають за жорсткіші заходи. Вони вирішили запровадити санкції самостійно.

День протестів у Мінську — ФОТОГАЛЕРЕЯ Білоруської Редакції Радіо Свобода

У центрі Мінська більше 200 тисяч людей – ЗМІ

Марш «За мир і незалежність». Мінськ, 30 серпня 2020 року
Марш «За мир і незалежність». Мінськ, 30 серпня 2020 року

За оцінкою кореспондента білоруської служби Радіо Свобода, на несанкціоновану опозиційну акцію "Марш миру і незалежності" в неділю прийшло більше людей, ніж на першу масову акцію, коли було 220 тисяч людей.

Протести у Білорусі: жінки лягли на дорогу перед ОМОНом:

Протести у Білорусі: десятки тисяч людей, ОМОН та військова техніка (відео):

Під час протестів у Мінську затримали понад 100 людей – МВС Білорусі

Протест у Мінську 30 серпня 2020 року
Протест у Мінську 30 серпня 2020 року

Під час протестів у Мінську затримали 125 людей, повідомило білоруське Міністерство внутрішніх справ.

За даними правозахисного центру «Весна», затримані є і в інших містах: Пінську, Орші, Могильові, Гродному та Речиці.

У Білорусі з 9 серпня, від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації. В країні відбуваються затримання активістів, громадських діячів та журналістів.

У Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів закордонних ЗМІ у Білорусі

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.

«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.

Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.

«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження ... та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».

Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.

У Мінську відбувся Жіночий марш солідарності

У Мінську 29 серпня відбувся масштабний Жіночий марш солідарності. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у акцію взяли участь кілька тисяч жінок.​

Учасниці, які зібралися о 16:00 на площі Перемоги, намагалися пройти проспектом у напрямку Жовтневої площі, та шлях їм заблокував спецназ.

Поліція затримала кількох чоловіків, зокрема журналістів Радіо Свобода, які вели стрім акції.

У ЄС прокоментували обмеження владою Білорусі роботи ЗМІ

Влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких як затримання чи позбавлення акредитацій. Про це заявив спікер верховного представника Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель Пітер Стано.

«Останні обмеження щодо незалежних ЗМІ, зокрема іноземних репортерів з належною акредитацією, неприйнятні і являють собою ще одну спробу влади обмежити вільний потік інформації. Свобода ЗМІ і свобода інформації – ключова частина будь-якого демократичного суспільства», – мовиться у заяві.

У ЄС радять владі Білорусі замість того, щоб залякувати і заважати роботі ЗМІ, зосередитися на виконанні вимог білоруського народу, висловлених мирними протестувальниками під час акцій в останні кілька тижнів.

Раніше посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».

Посольство США в Білорусі закликало владу «демонструвати стриманість» щодо журналістів

Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».

«Ми дотримуємося нашого довгострокового зобов’язання підтримувати суверенітет і територіальну цілісність Білорусі, а також прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і свій власний шлях, вільний від зовнішнього втручання», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG