Зеленський провів закриту нараду з розвідкою через ситуацію в Білорусі
Президент України Володимир Зеленський провів закриту нараду з керівниками розвідувальних органів України, очільниками силових структур, а також головами низки обласних державних адміністрацій у зв'язку з різким загостренням ситуації в Білорусі, повідомив Офіс президента.
Зеленський вважає, що події в Білорусі можуть суттєво вплинути на Україну.
«Була проведена оцінка всіх можливих сценаріїв подальшого розвитку сьогоднішнього внутрішньополітичного загострення в сусідній країні, включно з різними типами ескалації з огляду на так звані гібридні типи світових конфліктів», – інформує Офіс президента.
Згідно з повідомленням, учасники наради проаналізували ризики безпосередньо для України, які виникають у зв'язку з тим чи іншим розвитком ситуації.
Білорусь: Путін допоможе Лукашенку? | Свобода Live
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним про допомогу Мінську в разі зовнішньої загрози. Лукашенко посилається на договір із Росією в рамках союзної держави і ОДКБ. Також Лукашенко вирішив перекинути білоруських десантників від кордону з Росією до кордону з Польщею і Литвою. Ці заяви зроблені на тлі протестів у Білорусі та жорстокого придушення мітингів. Прихильники опозиції виступають проти офіційних результатів виборів, згідно з якими переміг Олександр Лукашенко. Про те, що зараз відбувається у Білорусі та можливе військове втручання Росії, говоримо у програмі Свобода Live.
Учасники програми:
Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор фонду «Демініціативи»;
Ігор Козій, військовий експерт;
Валерій Калиновський, кореспондент Радіо Свобода у Мінську;
Костянтин Рєуцький, журналіст, директор БФ «Восток SOS»;
Серж Харитонов, медіаексперт аналітичного юніта iSANS.
Члени ЄС планують обговорити ситуацію в Білорусі 19 серпня
«Я зберу зустріч членів Європейської ради цієї середи о 12:00, щоб обговорити ситуацію в Білорусі. Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти протестувальників неприйнятне та не може бути дозволене», – повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель у Twitter.
Чи вторгнеться Росія у Білорусь? Відповідають міжнародні оглядачі та західні політики
Активна дискусія навколо потенційного військового вторгенння Росії у Білорусь почала точитися після того, як у Кремлі заявили, що Путін пообіцяв Лукашенкові «сприяння» у рамках договору про колективну безпеку.
Чи вторгнеться Росія у Білорусь, аби допомогти президенту Олександру Лукашенку втримати владу? Міжнародні оглядачі пояснюють від чого це може залежати.
Подробиці у публікації.
У Білорусі страйкують працівники державної Белтелерадіокомпанії
У Білорусі 17 серпня до страйку приєдналися співробітники державної Белтелерадіокомпанії.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, близько 600 працівників, журналістів і технічних співробітників компанії, підписали звернення на підтримку страйку. Частину з них вже не пропускають у будівлю Белтелерадіокомпанії.
Голова Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт оголосив, що всі незгодні можуть звільнятися.
Уряд Білорусі склав повноваження
Уряд Білорусі склав повноваження перед новообраним президентом. Про це повідомляє агентство «Белта».
Зазначається, що ці дії передбачені постановою Ради міністрів від 15 серпня.
Постанова стала чинною з дня її ухвалення.
Лукашенко: «інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте»
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 серпня гелікоптером прилетів на Мінський завод колісних тягачів, робітники якого минулого тижня приєдналися до акцій протесту. Виступаючи на заводі, він вкотре відмовився від проведення нових виборів президента в країні, чого понад тиждень вимагають протестувальники.
«Ви говорите про несправедливі вибори та хочете провести чесні? Я відповідаю на це запитання. Ми провели вибори. Інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте», – заявив Лукашенко.
При цьому, як повідомило державне агентство «Белта», він закликав здійснювати перерозподіл владних повноважень у країні через конституційний процес, а не через вуличні акції.
«Ніколи ви від мене не дочекаєтеся, щоб я під тиском щось зробив! Їх (виборів) не буде. Тому що не буде ні МЗКТ, ні МАЗу, ні БелАЗу, за пів року ми знищимо все», – сказав Лукашенко.
Працівники МЗКТ розповіли виданню TUT.by, що Лукашенко не вийшов поспілкуватися з усіма співробітниками, а виступив у цеху «перед групою обраних».
Він заявив, що в Білорусі «в цілому заводи працюють», незважаючи на страйки, і підкреслив, що на підприємствах було багато «зайвих» працівників, яких «не викидали на вулицю».
«Я знаю, незважаючи на те, що деякі бродять. Ну, 150 на якомусь підприємстві, навіть 200 (людей) погоду не роблять. Хто хоче працювати, хай працює. Не хочуть працювати – що ж, ми їх не змусимо», – сказав Лукашенко.
Відліт гелікоптера президента робітники, які страйкують, проводжали свистом і скандуванням антилукашенківських гасел, повідомляє кореспондент телеканалу «Настоящее время». За його словами, в сторону МЗКТ прямувала колона машин силовиків, але поки що безпосередньо на території заводу силовиків немає.
Зараз біля входу на МЗКТ робітники інших підприємств, які дійшли до заводу, ввімкнули пісню «Перемен» Віктора Цоя. Протестувальники тримають в руках плакати «Ніяких переговорів, тільки відставка!».
Британія не визнає результатів виборів у Білорусі – Рааб
Велика Британія не визнає результати президентських виборів у Білорусі, на яких за офіційною інформацією переміг нинішній президент Олександр Лукашенко. Про це 17 серпня заявив міністр закордонних справ Сполученого королівства Домінік Рааб.
Рааб закликав через ОБСЄ провести розслідування щодо виборчого процесу.
Також він засудив застосування білоруською владою насильства для придушення мирних протестів, які почалися після виборів.
CIT: вантажівки Росгвардії помітили по дорозі в Білорусь
На російських трасах Е95 і M1 були помічені кілька десятків вантажівок «Урал» і КамАЗ без номерів і розпізнавальних знаків, ідентичних машинам Росгвардії. Вони, ймовірно, рухалися в бік кордону з Білоруссю, заявила ввечері 16 серпня розслідувальна група Conflict Intelligence Team (CIT), яка проаналізувала повідомлення кількох ЗМІ, а також записи з фотографіями і відео в соціальних мережах.
Як повідомив читач видання «Фонтанка», на дорозі між Санкт-Петербургом і Псковом, йому назустріч проїхали близько 30-40 вантажних автомобілів. У Західному військовому окрузі Росії повідомили виданню, що «вказаних зразків техніки немає на озброєнні військ» округу.
На дорозі Москва – Мінськ машини без розпізнавальних знаків помітили читачі видання «Медуза».
Відео з цими автомобілями також опублікував у твітері журналіст Василь Максимов, який додав, що отримав запис від колеги.
CIT зазначає, що на відео присутні координати, які вказують на розв’язку на південь від Смоленська – за 83 кілометри від кордону з Білоруссю.
«Медіазона» знайшла ще два відео на YouTube. Обидва опубліковані 16 серпня. Перше зняте на трасі М-1 у бік Білорусі: автор бачить колону зі світло-сірих КамАЗів і підкреслює, що всередині них «вояки сидять», хоча якість зйомки не дозволяє це розібрати.
Друге відео, судячи з геоміток, зняте в підмосковному місті Голіцино.
У Росгвардії ці повідомлення поки що ніяк не коментували.
У Чехії тисячі людей вийшли підтримати білоруський народ
До 5 тисяч людей вийшли у неділю, 16 серпня, на акцію підтримки білоруського народу «Свободна Білорусь 2020», яка відбулася у столиці Чехії Празі, передає кореспондент Радіо Свобода.
На акції зібралися тисячі чехів, білорусів і українців, які принесли із собою білоруську символіку та квіти. Люди скандували «Жыве Беларусь», «Свободу» та інші гасла проти чинного президента Олександра Лукашенка.
«Те, що зараз відбувається у Білорусі, надзвичайно важливо для України, на мою думку. І можливо самі білоруси зараз не здатні оцінити нашу підтримку, для них ми часто «майдануті», адже пропаганда робить свою справу. Але головне, що вони почали прокидатися, це добре. У них ще довгий і дуже складний шлях попереду, треба їх в цьому підтримувати», – поділилася киянка Іванка Ілієнко, яка прийшла на акцію із українським прапором.
Головна вимога організаторів – закликати керівників чеської влади та ЄС до термінових переговорів на найвищому рівні проти насилля та фальсифікації результатів виборів у Білорусі. Організатори також закликали не забувати про вплив та можливу військову загрозу з боку російського режиму на території Білорусі.
«На жаль, Білорусь – дуже близько до владних інтересів Путіна. Є ризик виникнення того, що ми називаємо «Україна номер два». Ми не хочемо більше повторення східної України. Вільний світ, зокрема ЄС, членом якого є Чехія, мусить встати на бік білорусів, які прагнуть свободи та демократії. Ми будемо і далі вимагати, щоб Чехія сприяла введенню санкцій», – зазначили чеські активісти.
На акції була також присутня правозахисна організація Amnesty international, яка збирала підписи проти брутальної поведінки білоруських силовиків, що брали участь у розгоні мирного протесту в ніч на 10 серпня у Мінську та інших містах Білорусі. За словами координаторки організації, за три дні онлайн-реєстрації вдалося зібрати понад 3 тисячі підписів.
«Підписи, що ми отримаємо, ми переводимо в онлайн формат та надсилаємо МВС та консульству Білорусі у Чехії», – повідомила кореспонденту Радіо Свобода Крістіна Забойнікова з Amnesty International.
Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш закликав Європейський союз «бути дієвим».
Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.
«Ми з вільною Білоруссю!» – заява членів жюрі престижної польської літературної премії
Члени жюрі престижної польської літературної премії імені Ришарда Капусьцінського висловили підтримку протестувальникам у Білорусі.
«Ми шоковані подіями в Білорусі, ми протестуємо проти насильства, з яким зустрівся миролюбний суспільний опір. Ми з вами: демонстрантами, які захищають права людини, з журналістками і журналістами, які дають свідоцтво правді. Ми з вільною Білоруссю!», – йдеться в заяві.
Заява членів жюрі літературної премії, яка несе ім’я відомого польського журналіста і публіциста Ришарда Капусьцінського (1932 – 2007) опублікована польською, білоруською й англійською мовами.
Літературна премія імені Капусьціньского встановлена 14 січня 2010 року радою мерії польської столиці Варшави з метою відзначення найвартісніших книг, які порушують важливі проблеми сучасності, поглиблюють знання про світ інших культур. Засновниками і співорганізаторами премії є редакція щоденника Gazeta Wyborcza і вдова Ришарда Капусьцінського – Аліція Капусьцінська.
Папа Франциск закликав до справедливості і поваги до прав у Білорусі
Папа римський Франциск закликав до справедливості і поваги до прав людини в Білорусі, де 16 серпня десятки тисяч людей вийшли на вулиці, закликаючи до відставки президента країни Олександра Лукашенка після президентських виборів, на яких, за офіційними даними, він здобув перемогу вшосте.
«Я закликаю до діалогу, відмови від насильства і поваги до справедливості і прав», – сказав понтифік у своєму недільному зверненні.
Папа Франциск наголосив, що його думки – із «любою Білоруссю» і що він пильно стежить за ситуацією там після виборів.
Білорусь: після масштабних протестів у Мінську до страйку приєднуються нові підприємства
Робітники у Білорусі планують продовжувати тиск на президента Олександра Лукашенка, закликаючи до страйку 17 серпня – через більше ніж тиждень протестів проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, Лукашенко переміг ушосте.
Робітники заводу «БелАЗ» у Жодіно біля Мінська заявили, що 17 серпня почнуть безстроковий страйк, якщо їхній перелік вимог не буде переданий керівництву. Серед озвучених вимог – відставка Лукашенка і нові вибори.
До відставки Лукашенка також закликали робітники нафтопереробного заводу «Нафтан», заявивши, що не визнають результатів виборів. У зверненні, опублікованому в телеграмі, вони наголосили, що «солідарні» з народом Білорусі.
Страйк 17 серпня оголосили і робітники «Білоруськалію». Вони закликали Лукашенка до відставки і вимагають звільнення із в’язниць всіх політичних в’язнів і мирних протестувальників.
Опозиція виступила за загальний страйк 17 серпня після того, як 14 серпня сотні робітників на державних заводах зупинили роботу, що засвідчило: традиційна база підтримки Лукашенка обертається проти нього.
Заклики до страйку поширилися після того, як 16 серпня в білоруській столиці зібралася значна кількість протестувальників. Це була найбільша акція від початку нинішніх протестів. За різними даними, на вулиці вийшли від 100 до 200 тисяч людей.
Макрон закликав ЄС підтримати протести у Білорусі
«Європейський союз повинен продовжувати мобілізацію разом із сотнями тисяч білорусів, які мирно виступають за повагу своїх прав, свободи і суверенітету», – написав президент Франції Емманюель Макрон у твітері.
Чеський прем’єр Бабіш: Європейський союз мав би підтримати білорусів
Європейський союз мав би підтримати білорусів, заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у твіттері.
«У Білорусі не може статись те, що сталось у нас в 1968 році (21 серпня 1968 року Чехословаччину окупували війська так званого мирного Варшавського пакту – ред.). Європейський союз має бути дієвим. Має білорусів заохотити, щоб вони не боялися реалізувати у себе «оксамитову революцію» моделі листопада 1989 року», – написав Бабіш.
Він закликав представників країн «вишеградської четвірки», куди, крім Чехії, входять Польща, Словаччина та Угорщина, разом з балтійськими країнами також долучитися до підтримки білорусів.
Білоруський день у порівнянні двох світлин з Мінська:
Мітинг на підтримку акцій опозиції Білорусі в центрі Праги на Площі Старого міста:
Транспаранти з маршу й мітингу прикріпили до фундаменту монумента Леніну в самому центрі Мінська: