Звільнені в Білорусі українці повернулися додому – Кулеба
Українські правозахисники Костянтин Рєуцький та Євген Васильєв перетнули кордон України, повідомив увечері 15 серпня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Костянтин Рєуцький і Євген Васильєв щойно перетнули кордон. Вони вже в Україні, а отже, вдома. Дякую команді Посольства України в Білорусі, яка успішно вирішила низку питань і забезпечила логістику», – написав міністр у своєму твітері.
Він водночас не уточнив, де наразі перебуває затримана раніше Оксана Альошина.
14 серпня стало відомо, що українці Євген Васильєв, Костянтин Рєуцький та Оксана Альошина, яких раніше затримали у Білорусі, звільнені. За словами білоруської правозахисниці Тетяни Равяко, вони повідомили, що в слідчому ізоляторі їх били, але «менше, ніж білорусів».
Лідери країн Балтії закликали до перевиборів у Білорусі
Прем’єр-міністри Естонії, Латвії та Литви закликали владу Білорусі провести «вільні та чесні» вибори. Про це йдеться у спільній заяві Юрі Ратаса, Кріш’яніса Каріньша та Саулюса Скверняліса від 15 серпня за підсумками їхньої зустрічі в Тарту.
Три балтійські країни закликали Мінськ утриматися від насильства та звільнити політичних в’язнів і затриманих протестувальників.
Читайте також: Революція гідності і протести в Білорусі. Якою була б Україна, якби не війна з Росією?
«Прем’єр-міністри закликали Білорусь провести вільні та чесні президентські вибори у прозорий спосіб за участі міжнародних спостерігачів. Прем’єр-міністри також заохочують Європейський союз знайти можливості запровадити обмежувальні заходи проти чиновників, відповідальних за насильство, але водночас не карати білоруський народ за дії їхнього керівництво», – йдеться в заяві.
Також очільники урядів країн Балтії висловили думку, що Євросоюз має знайти спосіб підтримати білоруську громадськість, позаяк «білоруський народ заслуговує на відкрите та вільне суспільство».
На мітингу у Гродні лунає пісня Сергія Міхалка на вірші Янки Купали «Не бути скотиною». (Відео Білоруської служби Радіо Свобода)
Революція гідності і протести в Білорусі. Якою була б Україна, якби не війна з Росією?
Якби не російська політика, нинішня Україна значно більше б нагадувала себе колишню. А ті, хто говорив би про загрозу війни ‒ як і раніше вважалися б панікерами та маргіналами.
Саме з цієї причини немає сенсу дорікати сусідам у тому, що їхнє повстання йде проти Лукашенка, а не проти імперії. У нас просто немає на це права. Сім років тому ми були багато в чому на них схожі. Взимку 2013-го український протест був повстанням проти узурпації влади, а в категорію національно-визвольної війни його перевело російське вторгнення.
На цю тему міркує в рубриці «Точка зору» оглядач Крим.Реалії Павло Казарін
«Лукашенко, іди геть!»: фотогалерея з акції протесту в Білорусі
У Гродні на площі Леніна зібралося близько 10 тисяч людей з національними прапорами Білорусі, кульками та плакатами з написом: «Лукашенка у відставку». Люди скандують: «Лукашенко, іди геть!»
Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, після оголошення результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний керівник держави Олександр Лукашенко. У перші дні протестів силовики жорстоко розганяли демонстрантів, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Від початку протестів по всій країні було затримано близько 7 тисяч людей.
«Лукашенко, іди геть!»: фотогалерея з акції протесту в Білорусі
«Ситуацію втримаємо»: Лукашенко виступив у генштабі
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив у Центрі стратегічного управління в Міністерстві оборони країни 15 серпня, повідомляє державна інформаційна агенція «Белта».
Лукашенко заявив, що в Білорусі є власний уряд, а країнам, які пропонують виступити посередниками, варто «навести лад у себе».
«Ви не гірше за мене знаєте, що відбувається в країні. Потихеньку починають або продовжують розхитувати обстановку, наше суспільство. Дісталися до трудових колективів. Я вже багато разів говорив про це. Просто хочу вчергове сказати, що з цього нічого не вийде. Країну ми не віддамо. Ситуацію втримаємо», – запевнив він.
Лукашенко також звернув увагу на те, що отримував пропозиції «посередництво» з-за кордону.
«Слухайте, в нас є нормальний уряд, створений за Конституцією. Нам не потрібні жодні закордонні уряді, жодні посередники. Не ображаючи керівництво цих республік, хочу сказати: ви в себе лад наведіть», – заявив білоруський президент.
Як у Мінську прощалися із загиблим Олександром Тарайковським – фотогалерея
Близько тисячі людей прийшли на церемонію прощання з 34-річним мінчанином. Вони стояли на вулиці біля жалобної зали, де перебували рідні і близькі Тарайковського. Міліція не втручалася.
МВС Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою. Однак на відеозаписі пристрою у нього в руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ.
Олександр Тарайковський, за офіційними даними, єдиний загиблий при розгоні протестів у Білорусі. Повідомлення про інших загиблих наразі не підтверджені. Кілька учасників акцій протесту перебувають у важкому стані, сотні були госпіталізовані – частина з них отримали травми під час зіткнень із ОМОНом і спецпідрозділом, інші були жорстоко побиті після затримання.
У Мінську сьогодні сьомий день протестів, які почалися 9 серпня як вуличні акції проти фальсифікацій на виборах. Згодом до вимог додалося засудження поліцейського насильства, покарання винних у ньому, а також заклики до відставки президента Олександра Лукашенка, перегляд підсумків голосування або проведення нових виборів глави держави.
Як у Мінську прощалися із загиблим Олександром Тарайковським – фотогалерея
У Кремлі розповіли, що Лукашенко обговорював з Путіним
Під час телефонної розмови президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко і Володимир Путін обговорили ситуацію у Білорусі та передачу Москві затриманих раніше бойовиків ПВК «Вагнера». Про це повідомляє пресслужба Кремля.
«Обидві сторони висловили впевненість, що всі проблеми, що виникли, будуть незабаром врегульовані. Головне, щоб цими проблемами не скористалися деструктивні сили, які прагнуть до того, щоб завдати шкоди взаємовигідній співпраці двох країн в межах Союзної держави», – мовиться у повідомленні.
У зв’язку з передачею Росію бойовиків «Вагнера» у Кремлі дали «позитивну оцінку взаємодії профільних відомств з даного питання».
«Домовлено про продовження регулярних контактів на різних рівнях і підтверджений настрій на зміцнення союзницьких відносин, що цілком відповідає корінним інтересам братніх народів Росії та Білорусі», – заявили у Кремлі.
Раніше про цю розмову повідомила пресслужба Лукашенка.
У Мінську прощаються з загиблим учасником акцій протесту
У Мінську в суботу, 15 серпня, тисячі людей прощаються з Олександром Тарайковським – учасником акцій протесту, який загинув у столиці Білорусі ввечері 10 серпня.
Близько тисячі людей прийшли на церемонію прощання з 34-річним мінчанином. Вони стоять на вулиці біля траурного залу, де перебувають рідні і близькі Тарайковського. Міліція не втручається.
МВС Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою. Однак на відеозаписі пристрою у нього в руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецназ.
Олександр Тарайковський, за офіційними даними, єдиний загиблий при розгоні протестів в Білорусі. Повідомлення про інших загиблих наразі не підтверджені. Кілька учасників акцій протесту перебувають у важкому стані, сотні були госпіталізовані – частина з них отримали травми під час зіткнень з ОМОНом і спецназом, інші були жорстоко побиті після затримання.
У Мінську сьогодні сьомий день протестів, які почалися 9 серпня як вуличні акції проти фальсифікацій на виборах. Згодом до вимог додалося засудження поліцейського насильства, покарання винних у ньому, а також відставка президента Олександра Лукашенка, перегляд підсумків голосування або проведення нових виборів глави держави.
«Росія може анексувати Білорусь до кінця 2020 року» – Віталій Портников
Головний редактор російського пропагандистського телеканалу RussiaToday Маргарита Симоньян говорить про можливість втручання «ввічливих людей» заради «наведення порядку» в сусідній Білорусі. Це не просто слова і не просто спроба провести асоціацію з анексованим Кримом. Це нагадування про те, що у Кремлі апетит приходить під час їжі.
На цю тему стаття політичного оглядача Радіо Свобода Віталія Портникова у рубриці «Точка зору».
У пресслужбі Лукашенка повідомили про його розмову з Путіним
Пресслужба президент Білорусі Олександра Лукашенка повідомила про його телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
Зазначається, що сторони обговорили ситуацію в Білорусі та навколо неї.
На сайті російського президента інформації про дзвінок немає.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 15 серпня заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».
Томос для Білорусі. Привітання Московським патріархом Лукашенка обурило білорусів
10 серпня очільник РПЦ патріарх Кирило офіційно привітавОлександра Лукашенка з перемогою на виборах президента Білорусі. Відразу потому своє «сердечне вітання» оприлюднив екзарх та керівник Білоруської православної церкви митрополит Павло. Це викликало обурення в білорусів, вони ініціювали відкритого листа до Павла, а також організували спільну хресну ходу з католиками та протестантами. Згодом митрополит Павло вибачився за передчасне привітання Лукашенку, а його прессекретар заявив, що єрарх обурений побиттям людей. Шлях від любові до ненависті пройдено за 4 дні. Проте не все так просто.
На цю тему стаття Дмитра Горєвого у рубриці «Точка зору»
Лукашенко: треба зв’язатися з Путіним, Союзна держава під загрозою
Президент Білорусі Олександр Лукашенко, проти влади якого в країні вже тиждень тривають масові протести, у суботу заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».
«Захист сьогодні Білорусі – це не менше, ніж захист всього нашого простору, Союзної держави, і приклад іншим. Якщо білоруси не витримають, покотиться ця хвиля туди», – заявив Лукашенко на нараді у Мінську, зазначивши, що деякі росіяни, як він висловився, вказують на Білорусь як на приклад для наслідування.
Лукашенко прямо не сказав, що має намір просити Путіна допомогти, але наголосив, що з російським президентом необхідно зв’язатися найближчим часом і розповісти йому про «загрозу». На думку Лукашенка, протести в країні організовані за «методичками кольорових революцій» та за зовнішнього втручання. Напередодні Лукашенко згадав, не навівши жодного доказу, зокрема, про втручання певних людей з Польщі, Нідерландів та України, а також «Открытой России» і російського опозиціонера Олексія Навального.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».
«Наслідки цього рішення будуть трагічними. Ми розуміємо, що «вагнерівці» все одно повернуться до свого звичного заняття – розповсюдження війни. Дай Боже, щоб білоруській владі не довелося й на своїй території отримати ще один палаючий, знекровлений Донбас, створити який всі ці «вагнерівці» дуже добре вміють. Бо вони – це ж про експансіонізм і насилля», – мовиться на сторінці Зеленського у фейсбуці.
Рада Європи готова співпрацювати з Білоруссю в проведенні реформ
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчінович-Бурич заявила про стурбованість у зв'язку з подіями в Білорусі.
«Попри те, що Білорусь не входить до числа членів Ради Європи, ми маємо досвід співпраці в деяких галузях, і Білорусь є учасником кількох наших конвенцій, – зазначила Пейчінович-Бурич. – У зв’язку з цим я закликаю владу Білорусі забезпечити гарантії свободи зібрань і свободи вираження думок».
Генеральний секретар Ради Європи закликала білоруську владу не затримувати мирних демонстрантів і уникати неналежного поводження з протестувальниками. Уряд Білорусі має негайно вступити в діалог з громадянським суспільством, вважає генеральний секретар Ради Європи. За її словами, Рада Європи та його спеціалізовані органи готові співпрацювати з Білоруссю в проведенні необхідних реформ.
Рада Європи – одна з найстаріших міжнародних організацій на континенті. До неї входять 47 держав із населенням понад 800 мільйонів людей. Рада Європи – самостійна організація, яка не входить до системи Європейського союзу (ЄС), що об’єднує 27 держав. На відміну від Євросоюзу, Рада Європи не може ухвалювати обов’язкові закони, але має повноваження щодо забезпечення додержання окремих міжнародних угод, досягнутих європейськими державами з різних тем.
Одне з найбільш значних досягнень Ради Європи – розробка і схвалення Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У Дніпрі провели акцію на підтримку білоруського народу
У Дніпрі 14 серпня відбулася акція на підтримку білоруського народу. На Європейській площі міста зібралося близько сотні людей із прапорами України та Білорусі.
У руках вони тримали плакати з написами «Живє!», «Накіпела!» тощо.
Частина жінок, за прикладом білоруських протестувальниць, була одягнена в біле й тримала в руках квіти.
За словами одного з організаторів акції Владислава Мельничука, наразі білоруси борються за свою незалежність проти диктатури так само, як українці в 2013–2014 роках, і українці мають їх підтримувати.
«Не один білорус воює за нашу Незалежність. Передусім слід згадати Майдан: Михайло Жизнєвський – один із перших, хто загинув від рук тодішніх ментів. Сябри не раз показували, що вони з нами. Не в одному місті України відбуваються акції підтримки й солідарності з білоруським народом. Разом з Білоруссю вибудовується фронт протистояння Росії», – сказав він.
На знак підтримки білорусів активісти Дніпра підпалили червоні та білі фаєри – за кольорами білоруського державного прапора. Вони скандували «Живє Білорусь!»
Аналогічні акції підтримки білоруського народу 13 серпня відбулися в Києві та Львові, 14 серпня – в Харкові.
Європарламентареві Бедроню відмовили у в’їзді в Білорусь
Білоруські прикордонники відмовили у в’їзді в країну депутатові Європарламенту Роберту Бедроню.
«Органи, які ухвалили рішення про відмову у в'їзді, не зобов'язані інформувати про причини таких рішень», – цитує «БелаПАН» слова Антона Бичковського, представника Державного прикордонного комітету Білорусі.
Бедронь, голова делегації Європейського парламенту з питань відносин із Білоруссю, і Пятрас Ауштрявічюс, доповідач Європейського парламенту щодо Білорусі, планували відвідати країну 14-16 серпня для оцінки післявиборчої ситуації, зустрітися із затриманими, урядовцями, громадськими організаціями.
Досі невідомо, чи спробує Ауштрявічюс приїхати в Білорусь самостійно.
Міністри країн Європейського союзу раніше сьогодні вирішили скласти перелік осіб у Білорусі, щоб запровадити проти них санкції у відповідь на дії білоруського лідера Олександра Лукашенка та його підлеглих після виборів 9 серпня.
У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом
У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом, у якій взяли участь кількасот людей. Люди скандували гасло «Жыве Беларусь» та інші, підтримуючи вимогу протестувальників у Білорусі про чесні вибори.
Днем раніше, 13 серпня, аналогічні акції відбулися в Києві та Львові, також 14 серпня на підтримку білоруського народу виступили активісти в Дніпрі.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.