Місії в оточений Маріуполь були вкрай небезпечними і водночас надзвичайно важливими для підтримки військових, які перебували на «Азовсталі». Про це телепроєкту Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповіли командири екіпажів Мі-8, які брали участь в рятувальній операції.
Із двома командирами екіпажів Мі-8, які літали на «Азовсталь», Донбас.Реалії спілкувались онлайн – вони і зараз виконують польоти на різних напрямках.
«Коли ми долетіли до моря і вже «впали», знизились над морем, коли вдалечині майорів Маріуполь і «Азовсталь», я якось так вперше з полегшенням зітхнув – фух, ну все. Ми тут, ми поруч. А потім, коли ми вже сіли на «Азовсталь» і коли хлопці почали розвантажувати вантаж та завантажувати поранених – там я теж зітхнув, і думаю – раз я сюди дійшов – то назад я прийду», – згадує емоції від польоту Віталій Пляка.
Руслан, командир ще одного екіпажу Мі-8, у 12-й бригаді армійської авіації, каже – завдання сильно ускладнювало скупчення російських військ на відстані в 120 кілометрів. Крім того, вони могли мати переносні зенітно-ракетні комплекси.
«Доводилося виконувати політ на гранично малій висоті з протидією засобам ППО. Нам давали маршрут так, щоб ми не входили в зону ураження», – пояснює льотчик.
Маршрут давали спеціалісти Головного управління розвідки Міноборони, які і планували рятувальну операцію.
«Коли в нас була підготовка до виконання завдання – ми співпрацювали безпосередньо зі спеціалістами ГУР – нам вони сказали, що половину маршруту пройшли спеціальні групи, подивилися, а там, де вони не змогли пройти, то запускали БПЛА, який з повітря виконував дорозвідку», – розповів Руслан.
Під час місії, пригадує він, було більше незрозуміло, ніж страшно: «Важко сказати, що саме в якийсь момент було страшно. Увесь маршрут було не те що страшно, просто було якось незрозуміло. Ти не знаєш, що тебе чекає за тою чи іншою «посадкою». Це було, можна сказати, найризикованіше завдання».
Ті хлопці, які летіли з нами (туди ми їх вивозили як підсилення), вони везли NLAW всі на рукахКомандир екіпажу Мі-8 у 12-й бригаді армійської авіації
Командир також зауважив, що Мі-8 здатен доставити до 3 тонн вантажу з урахуванням його габаритів.
«Безпосередньо ми перевозили десь 30-40 протитанкових комплексів NLAW. Їх не було можливості закласти у вертоліт. То ті хлопці, які летіли з нами (туди ми їх вивозили як підсилення), вони їх везли всі на руках», – каже льотчик.
Віталій Пляка своєю чергою розповідає, що їхній екіпаж віз на «Азовсталь» озброєння, «старлінки», медикаменти – зокрема, знеболювальні та антибіотики. З заводу евакуювали поранених.
«Поранених я вже по кількості не пам’ятаю – десь від восьми до десяти хлопців ми забрали. Всі були важкі, всі лежачі», – розповідає льотчик.
Він наголошує, що рятувальна місія була значною підтримкою для військових на «Азовсталі».
«Для хлопців на «Азовсталі» це відіграло дуже велику роль. Вони відчували, що вони не забуті, не покинуті. Що є хтось, хто може, за деяких обставин, до них прийти і допомогти», – каже Віталій Пляка.
Читайте також: «Інструктори були шоковані»: як бійці ГУР опановують американські вертольоти Black Hawk
Як повідомляли у ГУР, до рятувальної операції захисників Маріуполя на «Азовсталі» було залучено 16 гелікоптерів: екіпажі літали по одному разу – парами і на одну із місій одразу чотири борти. Це були Мі-8 і один раз – Мі-24. Операція тривала з 21 березня до 11 травня 2022 року.
За час проведення операції втратили три гелікоптери разом з екіпажами і більшістю людей на борту. Це сталося на 5-му і 7-му вильоті. Іще один гелікоптер війська РФ уразили під час спроби допомогти одному зі збитих. Екіпажі доставляли оборонцям зброю, медикаменти та продукти, а на звортньому шляху забирали поранених. Ці польоти дали можливість продовжити оборону міста і «Азовсталі».
ОСТАННІЙ ВИПУСК ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
