Чи можна вважати реформу МВС проваленою? Хто ще, крім Арсена Авакова, несе відповідальність за насильство у поліцейських відділках? Та чи правда, що Авакову слід дякувати за те, що Харків не захопили російські гібридні сили?
Після семи років роботи Арсен Аваков написав заяву з проханням про відставку з поста міністра внутрішніх справ, яку в четвер підтримала Верховна Рада. Ставши міністром ще навесні 2014-го року – після перемоги євромайдану – Аваков був незамінною фігурою в МВС і в каденцію Петра Порошенка, і в перші два роки президентства Володимира Зеленського. За цей час до вже колишнього міністра накопичилася величезна кількість претензій – звинувачень в провалі реформи поліції, корупції, бойкоті розслідування резонансних злочинів і переслідуванні невинних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Інші ж дякують Авакова за те, що він не допустив в Харкові появи «ХНР», допоміг у створенні добровольчих батальйонів, які воювали з Росією на Донбасі і звільнили Маріуполь, а також повернув довіру українців до поліції.
Критика
Аваков – це символ провалу реформи поліції і правоохоронної системи в цілому, вважає колишній голова атестаційної комісії МВС України Роман Сініцин. Звичайно, говорить активіст, є деякі «фасадні» речі – патрульна поліція, сервісні центри МВС. Але реформу, по суті, не було проведено. Кримінальна поліція і слідчі залишилися ті ж, що були і за часів Захарченка (міністр внутрішніх справ у Кабміні Миколи Азарова – ред.). Просто таблички на кабінетах поміняли. Внаслідок цього – низька довіра населення до поліції.
«Кримінальні справи як продавалися, так і продаються. Справи як фабрикувались, так і фабрикуються. Навіть такі резонансні, як вбивство Павла Шеремета. Нагадаю, ветеран війни Андрій Антоненко провів більше року в СІЗО взагалі без будь-яких доказів його участі в злочині. Всю політичну відповідальність за це несе особисто Арсен Аваков», – говорить Роман Сініцин.
Реформа ж не була проведена через те, що Авакову так було зручніше, вважає активіст.
«По-перше, не було політичної волі проводити справжню реформу. А по-друге, він цю систему переналаштував під себе. Так, були якісь спроби. Та ж атестація. Атестаційні комісії в деяких областях в 15 або 16 році звільняли по 15-20% особового складу на той час ще міліції. Ці міліціонери не проходили за різними параметрами. Наприклад, не проходили детектор брехні на питаннях про тортури, тіньові доходи. Але потім всі ці люди відновилися в системі поліції. Різними способами. Десь через суди. Десь їх просто переводили на інші посади, але в системі. І у підсумку цей один з перших етапів реформи був провалений», – вважає Роман Сініцин.
Причинами відставки активіст бачить токсичність Авакова, а також бажання окремих співробітників офісу президента самим «покермувати» правоохоронною системою.
Здобутки
Тверду четвірку Авакову за ці 7 років поставити можна, вважає екс-народний депутат, командир добровольчого батальйону «Артемівськ» Костянтин Матейченко. За його словами, в порівнянні з тим, як було раніше – зараз очевидні покращення.
«Так, були певні помилки. Кадрові, наприклад. Так, можна було щось зробити краще. Але сказати, що зовсім нічого не зроблено, це не правда. Ця реформа передбачала зміну психологічного вектору. В мізки міліціонеру потрібно було вкласти, що хабарі брати – це погано, що жити треба чесно. І я вважаю, що це практично неможливо зробити. І ось багато хто цю невідповідність бажаного і можливого якраз називає провалом реформи», – вважає Костянтин Матейченко.
Матейченко також вважає неоціненним внесок Авакова у протидію російській агресії на території Харківської області: без нього, переконаний екс-комбат, місто би окупували.
Чи все на Авакові?
У міністра внутрішніх справ не такий вже й великий вплив на реформу, як багатьом здається, говорить експерт центру політико-правових реформ Євген Крапівін. Наприклад, згідно із законодавством у Нацполіції є свій голова. Це Ігор Клименко. І саме він повинен нести відповідальність за вбивство дитини поліцейськими, і за насильство, і за тортури та інші ексцеси. Функція міністра – державна політика. Він повинен писати стратегії і концепції, як все реформувати.
«Якщо оцінювати Авакова за цим критерієм, то ні стратегія 2014 року, ні стратегія 2017-2020 років навіть наполовину не виконана. І ми бачимо, що реформа в 2017 році зупинилася. Ми побачили провальну атестацію. Так, ми побачили патрульну поліцію, але давайте ж і інші підрозділи. Оперативні, слідчі. Які могли б і захистити людину, і ефективно розслідувати злочини з одного боку. І при цьому, щоб до людей не застосовувалися тортури з іншого боку. І цього ми не побачили. Ще тоді Аваков вже мав піти. Але не пішов. І ось зараз за ці 7 років він вже сильно засидівся. І тому приймає і заслужений, і не заслужений негатив», – каже Євген Крапівін.
Причиною недоведення реформи до кінця експерт називає відсутність політичної волі. Аваков, на його думку, не захотів свариться з величезною кількістю людей в системі, щоб не налаштовувати їх проти себе.
Більше в ефірі Радіо Донбас.Реалії:
