На думку експертів, Сербія, проголосувавши за проєвропейського політика Бориса Тадича, ясно показала своє бажання наблизитись до ЄС. Про це говорив і сам переможець у першому зверненні до співвітчизників після недільного голосування:
«Я б хотів привітати всіх громадян Сербії, які, беручи участь у цих виборах, показали, що Сербія насправді є великою демократією, європейською демократією. Певним чином ми показали і багатьом європейським країнам, членам Євросоюзу, який є демократичний потенціал у нашій країні», – заявив Борис Тадич.
Політологи вважають, що другий тур президентських виборів у Сербії за своєю суттю фактично був референдумом, оскільки перед країною стояв вирішальний вибір: шлях до Євросоюзу чи ізоляція країни.
У Європейському Союзі результати виборів у Сербії зустріли з полегшенням і обіцяють прискорити процес інтеграції країни. 7 лютого Белград має підписати так звану «проміжну угоду», яка передбачає ближчі стосунки з Брюсселем. Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана сьогодні висловив сподівання, що Белград зараз буде швидше рухатись у напрямку до європейської інтеграції.
«Думаю, що результати, принаймні для мене, є сигналом бажання більшості громадян Сербії, які хочуть продовжити шлях у напрямку до Європи, і я б хотів сказати, що Європа цим дуже тішиться», – заявив Хав’єр Солана.
Косовські албанці збираються проголосити незалежність, а в Сербії може виринути урядова криза
Тадич переміг з невеликою перевагою. Хоча розрив між кандидатами був дуже незначним (120 тисяч голосів), Ніколич минулої ночі, відразу після оприлюднення попередніх результатів, визнав свою поразку. Це відмінність від багатьох українських політиків. Водночас Радикальна партія Ніколича має найбільше представників у парламенті. А правляча коаліція, яка поєднує Демократичну партію президента Тадича із Сербською демократичною партією прем’єр-міністра Воїслава Коштуниці є дуже хиткою. Адже Коштуниця у другому турі не надав підтримки своєму коаліційному партнерові Тадичу. Такий розкол у сербському суспільстві міг би призвести до кризи сербського уряду і, можливо, й до позачергових парламентських виборів.
Відомо, що обидва кандидати, які балотувалися у президенти, — і Тадич, і Николич — протистоять незалежності Косова. Але на відміну від Ніколича, який вимагає розриву будь-яких стосунків з ЄС у разі проголошення незалежності Косова Брюсселем, Тадич відстоює інтеграцію Сербії до Європейського Союзу, навіть у разі, якщо Брюссель визнає незалежність провінції. На думку експертів, Тадич є кращим партнером, ніж це був би непередбачуваний Ніколич, і для Росії. Але Москва і далі, очевидно, протистоятиме незалежності Косова та намагатиметься блокувати усі спроби Брюсселя пом’якшити позицію Белграда стосовно цієї проблеми.
Матеріали до теми:
• На президентських виборах у Сербії переміг чинний глава держави Борис Тадич
• Притулок родині Мілошевича в Росії, президентські вибори й відносини з ЄС – огляд сербської преси
• Сербський міф про Росію
• Сербія підписала стратегічний енергетичний пакт із Росією – Москва повертається на Балкани