Шостий конкурс різдвяної атрибутики завершився сьогодні на Волині

Ще завтра-післязавтра звучатимуть колядки та щедрівки в українських домівках. Та дехто з волинян скаржиться, що їхні гості-колядники були не такими, як хотілося б.

– «Приходили колядники, але хочеться чогось більшого, а не такого – «на цьому слові бувайте здорові», і все…»

Насправді ж українські, волинські колядники повинні не лише дотримуватися традицій віншування, а й мати неодмінні атрибути для свого дійства, інакше обряди втрачають свою сакраментальність, зазначає Наталя Гатальська, завідувачка відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею.

Наталя Гатальська: «Відомо, наприклад, що без Дідуха не обходилася жодна Коляда у волинській хаті. Так само й без вертепної зірки, з якою ходили колядники й щедрівники. На жаль, останнім часом колядники ходять без зірки, без дзвіночків, співають одну й ту ж колядку. І нам хотілося б, щоб повівала дитина не з пакету целофанового, а з рукавички – так, як це традиційно робилося споконвіку…».

Автори експонатів не лише учні чи студенти

Відновити процес створення новорічно-різдвяних атрибутів із залученням до цього умільців запропонував етнограф Олекса Ошуркевич. З тих пір кожних два роки у Волинському краєзнавчому музеї з’являються нові самобутні експонати. Автори витинанок, лялькових вертепів, так званих «різдвяних шопок», тематичних картин із підручних матеріалів, а, головне – зірок, які на Волині здавна називали «звіздами», — не лише учні чи студенти, а й звичайні волиняни, котрі прочитали про конкурс в газеті і принесли вироби зі своєї сімейної скарбнички.

Як розповіла лауреатка конкурсу, керівник гуртка «Золоті ручки» Пнівненської загальноосвітньої школи Камінь-Каширського району Руслана Мушка, її надихнула на створення автентичної різдвяної зірки старенька сусідка.

Руслана Мушка: «Вона розповіла, що зірка має бути більшою за ріст найвищої людини в селі; що палиця має бути такою, що коли стукнеш нею об підлогу, щоб долівка здригнулася; щоб було стільки дзвіночків, щоб і на вулиці було чути, що в хаті є колядники…Хотілося використати те, що було тоді, і відтворити дух зірки, якої вже зараз не побачимо, напевне, ні в книжці, ні на виставці, ні в музеї».

Своє прагнення повністю відновити традицію Різдвяного віншування волиняни продемонстрували на зустрічі старого Нового року, коли учасники фестивалю «Різдво у Волинській родині» розташувалися на центральному майдані Луцька, утворивши контури різдвяної зірки, яку всередині заповнили собою усі гості свята. Кожен з них запалив у руках свічечку від Віфлеємського вогню.