Чи справді останки Нахмана Брацлавського хочуть перевезти з Умані до Єрусалиму? Чи дійсно цим займається ізраїльський уряд, який готовий заплатити українській стороні компенсацію – адже тисячі хасидів залишають щоосені в Умані «грубі гроші»?
Голова консульського відділу Міністерства закордонних справ Ізраїлю Мазаль Оффе і співробітниця департаменту культурних зв’язків МЗС пані Ліжма кажуть, що жодної інформації про такі наміри ізраїльської сторони вони не мають. Більшість самих брацлавських хасидів і чути не хочуть про саму можливість перепоховання свого великого вчителя. Адже ребе, вони поштиво стишують голос, велів поховати його в Умані, на тоді вже старому кладовищі і навіщати могилу на єврейський Новий рік.
Заповіт Нахмана не варто порушувати...
Давид Емільман, помічник одного з головних рабинів України Моше Аусмана наголосив: «З одного боку, турбувати прах – це не дуже гарна справа. З іншого боку, ви ж знаєте, ребе Нахман жив у місті Брацлаві. Якщо він просив, щоб його поховали в Умані – мабуть він знав, для чого він це робить. Це ж не просто так. Якщо б він сказав: поховайте мене в Ізраїлі, то, я думаю, що його прихильники, а вони завжди вирізнялися завзятістю і відданістю, поховали б його в Ізраїлі».
Дійсно, іудейська релігійна традиція безкомпромісна у ставленні до місць поховань – прах покійних має спочивати в мирі. Зіткнення поліції з ортодоксами, котрі протестують проти археологічних розкопок, що можуть заторкнути кістки спочилих – картина, досить типова для Ізраїлю.
Рабин Носсон Маймон з Єрусалиму в інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи чутки про можливість перепоховання Нахмана Брацлавського в Ізраїлі, сказав: «Думаю, це неправда. Це було б помилкою. Наша організація – це саме ті люди, які відповідають за місце поховання ребе Нахмана в Умані. Ця організація називається Всесвітній Брацлавський центр. Ми відповідальні за могилу ребе Нахмана і ми зовсім не збираємося її переносити».
Могила Нахмана – пам’ятка історії й культури, яка належить Україні
Нарешті, правова сторона проблеми. З середини 1990-х могила Нахмана – пам’ятка історії й культури, яка охороняється державою Україна і належить їй. Радниця Уманського міського голови Світлана Липинська займається могилою Ребе Нахмана ще з початку 1990-х. Вона була присутньою на зустрічі міської влади з делегацією МЗС Ізраїлю, яка завітала до Умані в грудні минулого року.
Світлана Липинська: «Я про перенесення праху не чула нічого ні від кого за винятком випадку, коли у нас була ця делегація (МЗС Ізраїлю) в грудні. Тоді заступник міністра закордонних справ Ізраїлю по-перше, висловив подяку міській владі за те, що з розумінням вона ставиться до проблем хасидів, по-друге, попрохав, щоб ми і далі допомагали їм у всьому. Сказав, будувати ви не повинні, це мають робити самі хасиди, але просто їм сприяти, і сказав таку фразу: «Я не думаю, що і ви, і Ізраїль зацікавлені у перенесенні праху в Ізраїль».
Отже, Нахман залишається в Україні, брацлавські хасиди потроху скуповують квартири навколо його могили – за оцінками, у трикілометровій зоні навколо святині їм належить уже третина житла. Словом, як філософськи зауважив колись сам ребе: «Увесь світ – це дуже вузький міст».
Голова консульського відділу Міністерства закордонних справ Ізраїлю Мазаль Оффе і співробітниця департаменту культурних зв’язків МЗС пані Ліжма кажуть, що жодної інформації про такі наміри ізраїльської сторони вони не мають. Більшість самих брацлавських хасидів і чути не хочуть про саму можливість перепоховання свого великого вчителя. Адже ребе, вони поштиво стишують голос, велів поховати його в Умані, на тоді вже старому кладовищі і навіщати могилу на єврейський Новий рік.
Заповіт Нахмана не варто порушувати...
Давид Емільман, помічник одного з головних рабинів України Моше Аусмана наголосив: «З одного боку, турбувати прах – це не дуже гарна справа. З іншого боку, ви ж знаєте, ребе Нахман жив у місті Брацлаві. Якщо він просив, щоб його поховали в Умані – мабуть він знав, для чого він це робить. Це ж не просто так. Якщо б він сказав: поховайте мене в Ізраїлі, то, я думаю, що його прихильники, а вони завжди вирізнялися завзятістю і відданістю, поховали б його в Ізраїлі».
Дійсно, іудейська релігійна традиція безкомпромісна у ставленні до місць поховань – прах покійних має спочивати в мирі. Зіткнення поліції з ортодоксами, котрі протестують проти археологічних розкопок, що можуть заторкнути кістки спочилих – картина, досить типова для Ізраїлю.
Рабин Носсон Маймон з Єрусалиму в інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи чутки про можливість перепоховання Нахмана Брацлавського в Ізраїлі, сказав: «Думаю, це неправда. Це було б помилкою. Наша організація – це саме ті люди, які відповідають за місце поховання ребе Нахмана в Умані. Ця організація називається Всесвітній Брацлавський центр. Ми відповідальні за могилу ребе Нахмана і ми зовсім не збираємося її переносити».
Могила Нахмана – пам’ятка історії й культури, яка належить Україні
Нарешті, правова сторона проблеми. З середини 1990-х могила Нахмана – пам’ятка історії й культури, яка охороняється державою Україна і належить їй. Радниця Уманського міського голови Світлана Липинська займається могилою Ребе Нахмана ще з початку 1990-х. Вона була присутньою на зустрічі міської влади з делегацією МЗС Ізраїлю, яка завітала до Умані в грудні минулого року.
Світлана Липинська: «Я про перенесення праху не чула нічого ні від кого за винятком випадку, коли у нас була ця делегація (МЗС Ізраїлю) в грудні. Тоді заступник міністра закордонних справ Ізраїлю по-перше, висловив подяку міській владі за те, що з розумінням вона ставиться до проблем хасидів, по-друге, попрохав, щоб ми і далі допомагали їм у всьому. Сказав, будувати ви не повинні, це мають робити самі хасиди, але просто їм сприяти, і сказав таку фразу: «Я не думаю, що і ви, і Ізраїль зацікавлені у перенесенні праху в Ізраїль».
Отже, Нахман залишається в Україні, брацлавські хасиди потроху скуповують квартири навколо його могили – за оцінками, у трикілометровій зоні навколо святині їм належить уже третина житла. Словом, як філософськи зауважив колись сам ребе: «Увесь світ – це дуже вузький міст».