У Луганську навіть пенсіонери перестали згадувати про безкоштовну медицину. Вони, як решта громадян, несуть благодійні внески до лікарняних кас. А віддячити лікареві після успішного лікування вважають обов’язком майже усі.
– У кожнім кабінеті якийсь внесок – туди, туди, туди... Гривня, дві, три…
– Узагалі-то я сам лікар. Бувало, просто віддячував колегам, якщо вони щось зробили добре. Ставлюся до цього нормально, тому що наразі стан нашої охорони здоров’я жахливий.
– Я сама платила лікарю, тому що вважала це за потрібне. Він допоміг моїй дитині. Я вважаю: якщо людина хоче, вона може заплатити.
«Досвідчені» люди, потрапляючи до лікарні, забезпечують увагу до себе ще й грошовими подарунками. Також у лікарнях «рекомендується» не відмовляти ані у благодійних внесках, ані у внесках на господарчі потреби.
Хворих просять придбати мийні засоби
Пологове відділення 3-ї луганської міськлікарні цього року не отримувало жодних мийних засобів. «Щоб підтримувати санітарно-гігієнічний режим у відділенні, медперсонал звертається з проханням до пацієнтів придбати для пологового будинку вкрай необхідні предмети побутової хімії, лампочки та інше», – сказано на офіційному сайті міськради.
Про це та про благодійні внески взагалі, розповів начальник управління охорони здоров’я Луганської міськради Володимир Маршал: «На всі 100 відсотків ми забезпечити лікувальні заклади не можемо, тому звертаємось за такою допомогою. Маємо заклади, котрі залучають в цілому і до 500, і до 600 тисяч гривень на рік – у різних формах. Гроші з лікувального закладу нікуди не зникають. Їх спрямовують на розвиток власне лікарні».
Дійшло до секс-шопів...
Одна зі статей прибутку лікувальних закладів – оренда. Наймачі – аптечні кіоски, магазини напівмедичного профілю, як, приміром, секс-шоп в 11-й поліклініці, приватні діагностичні кабінети. Якщо секс-шоп – справа добровільна, то діагностику лікарі наполегливо рекомендують пройти у власній поліклініці.
А у пологових будинках орендують кабінети побутова фірма «Престиж-центр ЛТД». Під час виписки молодим мамам пропонують фото- та відеозйомку. Вибору в них майже нема, хоча ціни високі – 8 світлин коштують 200 гривень, зйомка відео на власну камеру батьків – 50 гривень. Ще стільки ж коштує 10-хвилинна урочиста частина.
«Це не обов’язково, але дуже нав’язують. Наприклад, коли дитину вдягати, батьків туди не впускають знімати. «Ні», – і усе! Хоча оператор фірми – теж стороння людина. А я, мама, стою в цій же кімнаті з дитиною, і навіть мені не дозволили взяти камеру, щоб я познімала!» – розповідає молода мама Вікторія.
Говорячи про «поширення видів платних послуг населенню» у програмі «Здоров’я луганців», голова міського відділення охорони здоров’я згадав і про відкриття у поліклініках косметологічних кабінетів. Залишається сподіватись, що косметологічні процедури не стануть обов’язковими для відвідувачів, що прийшли, скажімо, лікувати застуду.
– У кожнім кабінеті якийсь внесок – туди, туди, туди... Гривня, дві, три…
– Узагалі-то я сам лікар. Бувало, просто віддячував колегам, якщо вони щось зробили добре. Ставлюся до цього нормально, тому що наразі стан нашої охорони здоров’я жахливий.
– Я сама платила лікарю, тому що вважала це за потрібне. Він допоміг моїй дитині. Я вважаю: якщо людина хоче, вона може заплатити.
«Досвідчені» люди, потрапляючи до лікарні, забезпечують увагу до себе ще й грошовими подарунками. Також у лікарнях «рекомендується» не відмовляти ані у благодійних внесках, ані у внесках на господарчі потреби.
Хворих просять придбати мийні засоби
Пологове відділення 3-ї луганської міськлікарні цього року не отримувало жодних мийних засобів. «Щоб підтримувати санітарно-гігієнічний режим у відділенні, медперсонал звертається з проханням до пацієнтів придбати для пологового будинку вкрай необхідні предмети побутової хімії, лампочки та інше», – сказано на офіційному сайті міськради.
Про це та про благодійні внески взагалі, розповів начальник управління охорони здоров’я Луганської міськради Володимир Маршал: «На всі 100 відсотків ми забезпечити лікувальні заклади не можемо, тому звертаємось за такою допомогою. Маємо заклади, котрі залучають в цілому і до 500, і до 600 тисяч гривень на рік – у різних формах. Гроші з лікувального закладу нікуди не зникають. Їх спрямовують на розвиток власне лікарні».
Дійшло до секс-шопів...
Одна зі статей прибутку лікувальних закладів – оренда. Наймачі – аптечні кіоски, магазини напівмедичного профілю, як, приміром, секс-шоп в 11-й поліклініці, приватні діагностичні кабінети. Якщо секс-шоп – справа добровільна, то діагностику лікарі наполегливо рекомендують пройти у власній поліклініці.
А у пологових будинках орендують кабінети побутова фірма «Престиж-центр ЛТД». Під час виписки молодим мамам пропонують фото- та відеозйомку. Вибору в них майже нема, хоча ціни високі – 8 світлин коштують 200 гривень, зйомка відео на власну камеру батьків – 50 гривень. Ще стільки ж коштує 10-хвилинна урочиста частина.
«Це не обов’язково, але дуже нав’язують. Наприклад, коли дитину вдягати, батьків туди не впускають знімати. «Ні», – і усе! Хоча оператор фірми – теж стороння людина. А я, мама, стою в цій же кімнаті з дитиною, і навіть мені не дозволили взяти камеру, щоб я познімала!» – розповідає молода мама Вікторія.
Говорячи про «поширення видів платних послуг населенню» у програмі «Здоров’я луганців», голова міського відділення охорони здоров’я згадав і про відкриття у поліклініках косметологічних кабінетів. Залишається сподіватись, що косметологічні процедури не стануть обов’язковими для відвідувачів, що прийшли, скажімо, лікувати застуду.