Міністр оборони США Роберт Ґейтс під час прес-конференції у Багдаді, 5 грудня 2007 р. |
(AFP) |
Мало хто може заперечити ці твердження міністра оборони США. Чи не вперше за багато років у Багдаді відчувається вільний рух населення в різні райони столиці, в інші міста. Йде жвава торгівля на місцевих ринках, люди ходять на роботу, сміливо посилають дітей до школи. Повсякденний гул життя повернувся на вулиці. Серед людей відчувається певний оптимізм.
Але аналітики більш обережні щодо оптимізму Роберта Ґейтса. Вони попереджають, що іракське суспільство розколоте, як ніколи, всі головні діючі сили озброєні до зубів. Як сказав на сторінках «Нью-Йорк Таймс» заступник прем’єр-міністра Іраку Бархам Саліх, «це, скоріше, перемир’я, аніж мир». Чимало експертів погоджуються , що всі політичні сили Іраку вичікують, коли США скоротять чи виведуть свої війська з країни.
Ще рано «танцювати переможні танці»
На місці вибуху бомби закладеної в легкове авто. Багдад, 5 грудня 2007 р. |
(AFP) |
Йост Гілтерманн вважає, що основні діючі сили – шиїти, суніти ж не задоволені становищем. Шиїти ворогують між собою. Скажімо, є радикальне шиїтське угруповання Муктади аз-Садра і його «Армія Магді», котрі невдоволені діяльністю шиїтської Вищої Ради, яку підтримують американці. Суніти так і залишаються за бортом центральних структур влади, і їхня міліція в Багдаді будь-коли може повернути зброю проти шиїтів.
Йост Гілтерманн вважає, що американці не змогли подолати глибинні суперечності між основними політичними гравцями в Іраку. Якщо цього не зроблять найближчим часом, нетривке перемир’я може перерости у нові конфлікти та громадянські війни.
Американські військові чільники в Іраку самі кажуть, що ще рано «танцювати переможні танці».