Британська «Індепендент» називає головним результатом цих виборів – перемогу Путіна на його власному референдумі, яким схвалено результати його 8-річного правління. Газета вважає, що намагання Путіна піти після цього на третій термін не лише «зробить сумнівним майбутнє Росії, але й дієздатність її державних інститутів». Інша лондонська газета, «Таймз», наводить думки протилежних лідерів політичних сил, від комуністів і до правих, які в один голос назвали ці вибори «найбруднішими і найбільш нечесними за весь пострадянський період». «Таймз» також інформує, що, наприклад, у Чечні проголосували 99 відсотків виборців, а в республіці Інгушетії – 98, хоча були повідомлення, що Інгушетія взагалі проігнорувала ці вибори. Ця лондонська газета також нагадує, як учасників виборів на Чукотці, де губернатором є «лондонець» Роман Абрамович, нагороджували мобільними телефонами. «Таймз» також звертає увагу на те, що близько половини відомих політиків Росії були усунуті від участі у виборах шляхом ліквідації одномандатних округів.
Лондонська «Ґардіан» прогнозує, що подальше перебування Путіна при владі в Росії загострить «боротьбу кланів у бюрократичній еліті Росії». А впливова німецька «Зюддойче Цайтунґ» наголошує на тому, що російська «пропаганда втовкмачує людям у голови, що стабільність у Росії можлива лише за Путіна – без нього країну поглине хаос». Газета додає, що «небезпека полягає у тому, що сам Путін вірить у цю пропаганду його незамінності». Впливова «Файненшел Таймс» наводить слова одного з лідерів російської опозиції Гаррі Каспарова про те, що ці вибори були «ґвалтуванням демократії». Італійська «Коррієра Дела Сера» нагадує Путіну про його участь у Групі Восьми і смішне звучання його тези про «західну змову проти Росії на цих виборах». Ця ж газета також резюмує про необхідність розуміння «Путіним того, що влада у Москві не витримає зовнішньої ізоляції», натякаючи тим самим на можливі наслідки невизнання Заходом нинішніх виборів до Думи легітимними.